Захист права власності

Вінднкацшиий позов застосовувався для повернення власнику речі, яка опинилася у неправомірному володінні третьої особи. Його можна було застосовувати як проти недобросовісного (злодій, насиль­ник) володільця, так і добросовісного (купив чуже, не підозрюючи, що має справу з невласником). При цьому тягар доказу лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто заперечує. У разі, якщо своє право власності позивач отримав похідним способом, необхідно було довести і законне право власності свого правопопередника. При задо­воленні віндикаційного позову відповідач зобов'язаний повернути річ з прибутком від неї. Причому добросовісний володілець повертає лише прибуток, отриманий після висунення позову, недобросовіс­ний - увесь прибуток з моменту неправомірного позбавлення власни­ка можливості здійснення його прав на річ і навіть покриває спричи­нені його діями збитки власника (не отриманий внаслідок крадіжки плугу або посівного зерна врожай). Сама річ поверталася, незалежно від добросовісності володільця. Але добросовісний володілець міг подати зустрічний позов на покриття витрат - необхідних (тих, без яких річ не може існувати, наприклад, на ремонт пошкодженого бор­ту корабля) та корисних (тих, які покращують річ, але без яких вона може існувати, наприклад, на додаткове вітрило). •

Негаторпий позов використовувався для усунення перешкод, які заважають нормально здійснювати своє право власності (хтось нама­гається неправомірно використовувати чужу річ, наприклад, жене худобу на водопій через ділянку сусіда). Негаторний позов носить абсолютний характер, тобто спрямований проти будь-якого порушни­ка права власності (через цю ділянку намагаються гнати худобу кіль­ка сусідів, позов стосується усіх).

Прогібіторний позов застосовувався у випадку, якщо інша особа своєю поведінкою заважала власнику нормально здійснювати своє право власності без посягання на саму річ (наприклад, споруджується стіна, яка перекриває доступ сонячного світла до вікна сусіднього будинку).

Публіціанський позов застосовувався претором на захист бонітар-ного власника проти квіритського, такий як віндикаційний, для захис­ту будь-якого добросовісного володіння.


Висновок до теми. Право власності на річ дає відповідному су­б'єкту безпосередньо виключну й обов'язкову для всіх владу над річ­чю. Хоч право власності є правом приватним, однак воно має забезпе­чувати й публічний інтерес. Характерною ознакою права власності є його непорушність.

Завдання для самоконтролю

1. З яких основних елементів складається право власності?

2. Що таке квіритська, преторська (бонітарна) та провінційна влас­
ність? Чи міг римський громадянин володіти провінційною влас­
ністю?

3. Визначіть поняття спільної власності.

4. Які речі не могли бути предметами права власності? Які речі мог­
ли бути предметом права власності, але вилучалися з обігу?

5. Обмеження у користуванні власністю - за законом і за правочином.

6. Заборони відчуження приватної власності.

7. Первісні способи набуття права власності.

8. Похідні способи набуття права власності.

9. Що таке віндикаційний позов?

10. Захист права власності засобами прогібіторного та негаторного
позовів.

11. Публіціанський позов у захисті права власності.

Основна рекомендована література

1. Благая І. Обмеження права власності (з історії проблеми) // Право
України. - 2000. - № 1. - С. 121 -124.

2. Благая І. Історія правового інституту застави // Право України. -
1999.-№1.-С. 39-41.

3. Харитонов Е.О. Основи римского частного права. - Ростов-на-
Дону: Изд-во "Феникс", 1999. -416 с.

4. Римское частное право / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерс-
кого. - М., 1997 (с изд. 1948 г.). - 584 с.

5. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права:
Курс лекцій. - К.: Юринком Інтер, 2000. - 272 с.

6. Римське право (Інституції). - X., 2000. - 288 с.

7. Чезаре Санфилипо. Курс римского частного права. - М., 2002.

8. Дождев Д.В. Римское частное право. - М.: Юнион, 1996. - 270 с.

9. Нерсесянц В.С. История политических и правових учений. - М.:
ИНФРА-М, 1999. - 736 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. - Мо­
сква: Юрист, 1996. - 342 с.


11. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студен­
тів юрид. спец, вищих навч. закладів. - 3-тє вид. - К.: Ін Юре,
2001.-440 с.

12. Косарев А.И. Римское частное право: Учебник для вузов. - М.:
Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - 354 с.

Допоміжна рекомендована література

1. Штаерман Е.М. Римское право // Культура Древнего Рима: В
2 т.- М., 1985. - Т. І. - С. 210-247.

2. Смирин В.М. Патриархальньїе представлення и их роль в обществен-
ном сознании римлян // Культура Древнего Рима. Т. II. - С. 5-78.

3. Історія Стародавнього світу / За ред. Ю.С. Крушкол. - К., 1976.

4. Словарь античносте. - М., 1989.

5. Харитонов Є.О. Рецепція римського права. - Одеса: АТ "БАХВА",
1996.-282 с.

6. Макарчук В.С. Основи римського приватного права: Навчальний
посібник. - К.: Атіка, 2000. - 176 с.

7. Новицкий И.Б. Римское право. - 6-е изд. - М, 1996. - 245 с.


Тема 7. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

План

1. Поняття зобов'язання.

2. Основи виникнення зобов'язань.

3. Сторони в зобов'язанні.

4. Виконання зобов'язань.

5. Наслідки невиконання зобов'язань.

6. Забезпечення зобов'язань.

7. Припинення зобов'язань, крім виконання.

Мета та завдання розділу: показати велике значення, яке надавали стародавні римські юристи правовому регулюванню взаємовідносин учасників товарообміну, тому вони встановлювали їх учасникам певні права та обов'язки.

Методичні рекомендації щодо вивчення навчального матеріалу

Необхідно зазначити, що вчення про зобов'язання виникло тому, що була суспільна потреба узаконити динаміку цивільних правовідносин з метою зобов'язати боржника виконати зобов'язання.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: