Договір (контракт) - двостороння угода, в якій висловлена воля двох (чи більше) сторін, спрямована на досягнення певного правового результату: виникнення, зміну чи припинення прав і обов'язків. Поняття "зобов'язання" ширше від поняття "договору". Зобов'язання можуть виникати не тільки з договору, але й з квазі-договору, делікту та квазі-делікту. У договорі може бути декілька зобов'язань, договір виступає домовленістю кількох осіб про здійснення певної дії чи про утримання від неї. Більшість договорів - двосторонні, але бувають і тристоронні та багатосторонні. Предмет договору - дія, утримання від. дії.
Усі контракти поділялися на чотири групи: реальні (укладалися в момент передачі речі; вербальні (вступали у силу після виголошення сторонами певних юридичних формул); літеральні (вважалися укладеними після запису певних слів) та консенсуальні (дійсні відразу після того, як сторони досягли певної угоди). Для визнання дійсними контрактів першої групи вимагалася фактична передача речі кредитором боржнику (наприклад, позиченої суми, після чого лише можна було вимагати виконання зобов'язань боржника — сплати відсотків по боргу
|
|
і т.д.), в решті ж випадків сама річ могла фактично передаватися пізніше (чи дія - бути виконана через якийсь час).
Безіменні контракти подібні реальним контрактам, оскільки вони були оплатними та взаємні зобов'язання сторін виникали з моменту фактичної передачі речі, це змішаний договір з елементами різних договорів (бартер тощо).