Легати і фщеікоміси

Заповідальний відказ (легат) - це розпорядження спадкодавця про надання певній особі якоїсь вигоди за рахунок спадкової маси. Легетарій - не спадкоємець, він одержує не частку, а конкретне право (наприклад, право проживання) або річ уже безпосередньо від спадко­ємця. Зрозуміло, що відповідальності за борги померлого він не несе. Легетарій має право на висунення позову до спадкоємця, який прийн­яв спадщину. Усі легати поділялися на: 1) спадкоємець передає певну річ певній особі; 2) спадкоємець купує певну річ для певної особи; 3) спадкоємці додають одному із спадкоємців додатково до належної йому по закону частки певну річ; 4) спадкоємець має віддати вказаній особі свою власну річ.

Фідеікоміси - доручення совісті, їх можна було накладати без зай­вого форматіізму, як до, так і після складання заповіту. Це доручення могло покладатися на спадкоємців за законом або за заповітом. За часів Августа магістрати забезпечують виконання фідеікомісів.

Висновок до теми. Римське право розглядало успадкування як універсальне спадкоємство, при якому спадкоємець, вступивши у спадок, одним актом набував всю сукупність прав та обов'язків помер­лого.

Завдання для самоконтролю

1. Що таке спадкове право, спадкування, спадкова маса, заповіт?

2. Що таке універсальна і сингулярна наступність у спадкуванні?

3. Назвіть обов'язкові вимоги до заповіту.

4. Коли наступало спадкування за законом? Що таке спадкування за
правом представництва? '

5. При яких умовах заповіт вважався не дійсним?

6. Які існували вимоги до прийняття спадщини?

7. Що таке заповідальний відказ (легат)?

Основна рекомендована література

1. Нелін О. До питання про спадкове право рабовласницького суспі­
льства //Підприємництво, господарство та право. - 2004. - № ю.-
С. 44-48.

2. Смирин В.М. Патриархальньїе представлення и их роль в обществен-
ном сознании римлян // Культура Древнего Рима. Т. П. - С. 5-78.

3. Харитонов Е.О. Основи римского частного права. - Ростов-на-
Дону: Изд-во "Феникс", 1999.-416 с.

4. Орач Є.М., Тишик Б.Й. Основи римського приватного права;
Курс лекцій. - К.: Юринком Інтер, 2000. - 272 с.

5. Дождев Д.В. Римское частное право. - М.: Юнион, 1996. - 270 с.

6. Косарев А.И. Римское частное право: Учебник для вузов. - М:
Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - 354 с.

Допоміжна рекомендована література

1. Юлий Павел. Пять книг сентенций к сьшу. Фрагмента Домиция
Ульпиана / Пер. с латинского Е.М. Штаерман; Отв. ред. и соста-
витель Л.Л. Кофанов. (Серия "Памятники римского права"). - М.:
Зерцало, 1998.-287 с.

2. Історія Стародавнього світу / За ред. Ю.С. Крушкол. - К., 1976.

3. Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. - М., 1979.