Держава – складова політичної організації суспільства

Держава - це особлива форма організації політичної влади в суспільстві, володіючої суверенітетом і здійснюючої управління суспільством на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату). Держава характеризується наступним ознаками:

1. Особлива організація політичної влади, яка, утілюючись в державних органах, виступає як державна влада.

2. Територіальна організація населення. Державна влада здійснюється в рамках певній території і розповсюджується на всіх людей, що проживають на ній. Цілісність суспільства і взаємозв'язок його членів забезпечує інститут громадянства, або підданства.

3. Держава організовує суспільне життя на основі права. Тільки держава займається законотворчістю, тобто видає закони і інші правові акти, обов'язкові для всього населення.

4. Держава є суверенною організацією влади. Державний суверенітет виражається у верховенстві влади держави і незалежності її від будь-яких інших властей усередині країни або у взаємостосунках з іншими державами.

5. Держава має свій в розпорядженні систему примусового стягування податків і інших обов'язкових платежів, які забезпечують його економічну самостійність.

Політична функція держави - є однією з головних функцій держави, яка полягає в забезпеченні політичної стабільності, виробленню політичного курсу, що відповідає потребам і сподіванням широких верств населення або підтримки політичного панування класу-власника.

Політика і держава мають історичний характер. Вони виникли на певному етапі розвитку суспільства. Первісне суспільство було соціально-однорідним, у ньому був відсутній спеціальний апарат управління, здійснювалося общинне самоврядування. В ньому соціальні відносини регулювалися силою звички, звичаями і традиціями, якими закріплювався багатовіковий досвід спільного життя та сумісної праці. Регулятором суспільних відносин були первісна мораль, звичаї, традиції, інші форми поведінки людей, які історично напрацьовувались усім родоплемінним загалом. З розвитком виробництва зросла продуктивність праці. На якомусь етапі у створенні матеріальних благ люди перейшли межу їх мінімуму, з'явився додатковий продукт як основа приватної власності і передумова соціального розшарування суспільства.

З появою досконаліших форм суспільного поділу праці родоплемінні органи управління виявилися непристосованими до нових умов. Тому й були замінені державою, яка стала особливою формою організації влади, якої не знало суспільство раніше.

Суттєвою ознакою держави є її зв'язок з правом, яке регулює відносини між людьми за допомогою законів, що є офіційним вираженням норм права і оголошуються обов'язковими для всіх. Тому останнє є формою регулювання поведінки людей, сукупністю її норм, які встановлюються і санкціонуються державою з метою збереження існуючих у суспільстві економічних, політичних, соціальних та інших відносин.

Через право, оформлене законом, держава здійснювала свою законодавчу діяльність.