Присвята

Присвята — напис перед основним

текстом видання, в якому автор повідомляє про те, кому він присвячує свій твір і часто чому він це робить. Присвяту, як 78

ПРОЛОГ

Рік — сніг — сонце — мить... Роки... Кажете, на Сонці, на Місяці чи ще десь є життя? Може... Тільки не таке, нізащо не таке, як тут, у нас.

На Землі.

Об гравійну гостру дорогу хтось на дрібнюсінькі друзки розтрощив пляшку.

Нестримно реготав малюк, одчайдушно змагався в швидкості з м'ячем — і з розгону долонями в гравійну шпичастість, у всю в скляних осколках дорогу...

У мене було відчуття, що я не тільки стою біля хірурга і, наче на арені цирку, наче жонглюю, — подаю йому потрібні інструменти, — панувало таке всеосяжне сприйняття, наче все, що діється в малій операційній, споглядаю зверху, ніби у великій освітлювальній лампі вмонтоване моє око-серце.

Цок! Дзень! Цок... Об емальоване денце вдарялись осколки скла, камінчики...

У розпухлому закривавленому місиві хірург мусив віднайти і найменшенький гострячок. Тому — без знеболення. Тут біль, здригання від нього — покажчик, провідник до прихованої небезпеки. Хлопчик, а було йому п'ять рочків, не плакав, навіть не стогнав — лише міцно стулив вуста, лише двома верхніми зубками прикусив нижню губу, до повного знекровлення, аж до підборіддя. Очі ж його не темнішали, як це зазвичай буває у дорослих, — його небесно блакитні очиці що не нове, що не глибше втручання — то ясніли. Блакить-блакить, яка, здавалось, зливалася з синню його сорочки — і, мов крило небесної хмаринки... І таки не застогнав, а спина спітніла — спочатку на сорочці затемніла цяточка, яка швидко ширилася, і згодом, урешті, у велику, химерної форми пляму витворилася.

Рис. 27. Спускова сторінка

правило, набирають шрифтами меншого кегля від основного з виділеннями (курсив, курсив півжирний, шрифт іншої гарнітури) на вужчий формат від сторінки складання. Присвяту верстають:

1.На окремій сторінці після титульного аркуша, коли далі
розміщується сторінка з початком основного тексту, в верхній
частині сторінки складання із спуском 1 —2 кв. і з відступом
справа 1/2, 1 1/2 кв. чи на її оптичній середині.

2. На окремій сторінці після шмуцтитула з заголовком
твору, якщо між титулом і початком основного тексту
розміщена передмова, список скорочень і т. п., чи на звороті
такого шмуцтитула.

3. На спуску початкової сторінки видання перед його
основним текстом та його початковим заголовком. В кінці
тексту посвяти ніколи не ставлять крапку.