Політичний режим, його сутність та типологія

Поняття "політичний режим" можна визначити як систему способів і методів управління певним державне організованим суспільством або як систему способів і методів взаємодії суспільства та органів політичної влади.

недемократичні режими діляться на два типи:

´ тоталітарний

´ авторитарний.

Авторитарний політичний режим характеризується тим, що:

· у діяльності органів політичної влади переважають методи командування, відвертого диктату;

· з процесу прийняття та реалізації політичних рішень повністю або в основному вилучено метод знаходження компромісу, взаємного погодження різних позицій;

· органи політичної влади мають дискреційні повноваження, тобто право, виходячи з власного розуміння політичної доцільності, діяти на свій розсуд, у тому числі з порушенням норм закону;

· виконавчі органи наділені широкими законодавчими повноваженнями;

· обмежена або відсутня сфера застосування принципу гласності у діяльності органів політичної влади;

· обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, а також юридичні гарантії їх забезпечення.

Є три види авторитаризму:

´ реформаційний;

´ стабілізаційний;

´ деструктивний.

Тоталітарний політичний режим має такі ознаки:

´ жорсткий контроль політичної влади над усіма сферами життя суспільства в цілому і кожної особи зокрема, перетворення людини на додаток до механізмів влади;

´ відсутність легальної опозиції;

´ наявність обов'язкової для всіх офіційної ідеології;

´ нетерпимість до політичного інакомислення;

´ примітивізація політичної культури, всієї сфери гуманітарних знань.

Демократичний режим являє собою систему таких принципів взаємовідносин політичної влади та суспільства:

На відміну від "чистого" авторитаризму передбачає:

´ наявність у громадян широкого кола прав і свобод та ефективність функціонування системи їх інституційних і нормативних гарантій;

´ відсутність у органів політичної влади дискреційних повноважень (тобто практично нічим не обмеженої компетенції);

´ гласність прийняття рішень органами політичної влади та доступність для всіх громадян суспільне значущої інформації;

´ право виконавчих органів видавати лише підзаконні акти, а не закони;

´ широке застосування методу політичного компромісу, ставлення органів політичної влади до факту існування політичної опозиції як до нормального явища суспільного життя.

Як протилежність тоталітаризму демократія - це:

´ чітке визначення меж можливого втручання держави та різних колективів (корпорацій, общин тощо) у справи особи;

´ визнання правомірності та цінності для суспільства плюралізму поглядів та дій, захист прав меншостей (як організованих, так і неорганізованих) на свою самобутність та вплив на соціальні процеси;

´ ефективне функціонування механізму обмеження сваволі бюрократичного апарату політичної влади, запобігання поглинанню суспільства державою, партією, церквою або іншими організаціями, що претендують на монопольне знання істини, розуміння блага народу та на виключне або пріоритетне право визначати долю суспільства.