Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі

Однак у практиці розгляду і вирішення цивільних справ виникає чимало випадків, коли при розгляді справи по суті виявляються такі обставини, які відповідно до вимог закону не дають можливості суду ухвалити по справі рішення, а тягнуть за собою різні ускладнення процесу.

Одними із таких ускладнень можуть бути відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді.

Метою відкладення розгляду справи або перерви в її розгляді є забезпечення умов для розгляду і вирішення її по суті. Підставами таких процесуальних дій можуть служити обставини, що перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, однак вони можуть бути усунені судом або особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання. Підстави відкладення розгляду справи визначені цивільним процесуальним законом (статті 169, 170 ЦПК), і перелік їх є вичерпним.

Аналіз процесуальних норм, які передбачають підстави відкладення розгляду справи, дозволяє зробити висновок про те, що ці підстави можуть мати обов'язковий чи факультативний характер. Суд зобов'язаний відкласти розгляд справи у разі: неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності; неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб.

Суд може відкласти розгляд справи, якщо: визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення; не з'явився представник у судове засідання без поважних причин або не повідомив суд про причини неявки, а сторона заявила обгрунтоване обставинами справи клопотання про відкладення розгляду справи; сторона залишить зал судового засідання; в судове засідання не з'явився свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.

За наявності факультативних підстав вжиття такої процесуальної дії, як відкладення розгляду справи, залежить від судового розсуду з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі. Суд відкладає розгляд справи у межах строків розгляду справи, зазначених ст. 157 ЦПК (ст. 169 ЦПК).

Оголосити перерву в розгляді справи суд може у разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання нових доказів. У даному випадку перерва оголошується на час, необхідний для надання цих доказів. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 162 ЦПК суд оголошує перерву в розгляді цивільної справи для вирішення питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду. Суд також оголошує перерву з метою заміни видаленого із залу судового засідання перекладача (ч. 2 ст. 92 ЦПК). Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Тих учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.

У разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді суд на прохання особи, яка є учасникам цивільного процесу, вручає їй судову повістку безпосередньо в суді. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку. У разі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання (ст. 191 ЦПК).

Судове засідання – процесуальна форма розгляду цивільної справи. Складові частини судового засідання.
Обсяг і межі розгляду цивільних справ встановлені на принципах диспозитивності, змагальності, публічності. Докази подають сторони ти інші особи, але остаточний висновок належить судові. Суд може витребувати додаткові докази на будь-якій стадії. На засадах диспозитивності і змагальності сторони дуже активно приймають участь в процесі розгляду цивільної справи, і цивільна справа розглядається в межах, необхідних для з‘ясування істотних обставин по справі, встановлення їх об‘єктивної сторони, дійсних взаємовідносин сторін, їх прав і обов‘язків. Розгляд справи провадиться шляхом послідовно вчинюваних судом і учасниками процесу процесуальних дій. Такі дії складають певні частині. Кожна з цих частин має своє завдання і зміст. Таких частин 4: 1) підготовка; 2) розгляд справи по суті; 3) судові дебати; 4) постановлення і оголошення рішення. Перша частина має підготовчий характер (ст.165-177 ЦПК). Головуючий, тобто суддя відкриває розгляд справи, оголошує, яка справа розглядається, встановлює, хто є позивач і відповідач і пропонує їм зайняти відведені для них місця. Секретар судового засідання доповідає, хто із сторін з‘явився, чи вручені повідомлення. Головуючий зобов‘язаний роз‘яснити права та обов‘язки перекладачу, експертам. Головуючий видаляє свідків з залу судового засідання, оголошує склад суду і роз‘яснює сторонам право на відвід суду, секретаря, прокурора, роз‘яснює порядок і підстави розгляду клопотання про відвід (ст.18, 19, 21, 22 ЦПК). Якщо суддя розглядає справу одноособово, питання про відвід вирішується за 3 дні до початку розгляду справи головою районного (міського) суду. Колегіально – вирішується в нарадчій кімнаті, виноситься ухвала. Головуючий повинен зачитати чи є в учасників процесу клопотання в зв‘язку з розглядом справи. Якщо такі клопотання подаються, то суд обов‘язково опитує всіх учасників процесу. Друга частина судового розгляду – з‘ясування фактичних обставин справи. Правила про фактичний розгляд регулюються ст.178-195 ЦПК. Суддя доповідає, яка справа слухається (предмет, підстави спору), предмет вимог, розмір, обґрунтування та таке інше., тобто заява в повному обсязі. Далі – заперечення відповідача, обґрунтування, докази. Після доповіді головуючого від з‘ясовує, чи підтримує позивач свої вимоги, роз‘яснює сторонам закінчення справи мировою угодою, пропонує закінчити справу мировою угодою. Суд заслуховує пояснення позивача, третьої особи з боку позивача і його представника, відповідача, третю особу, представника, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Якщо в матеріалах справи є письмові пояснення сторін та інших осіб, одержаних у порядку виконання окремих доручень (ст.33 ЦПК), суддя оголошує їх зміст обов‘язково. Далі встановлюється, яким буде порядок допиту свідків, експертів, пред‘явлення інших доказів. При допиті свідків суд встановлює особу, вік, чим займається, з‘ясовує відношення до даної справи, які стосунки із сторонами по справі має свідок, попереджають свідка про кримінальну відповідальність. Свідку пропонують розповісти про обставини, які йому відомі по даній справі, потім ставлять запитання. Першою допитує та особа, яка його викликала. Якщо викликав суд – позивач. За процедурою, після допиту свідки повинні залишатися в залі судового засідання до його закінчення. Але за згодою сторін суд може дозволити свідку залишити зал судового засідання. Суд оголошує показання свідків, показання яких подані в письмовій формі, одержаних шляхом виконання судових доручень (ст.33 ЦПК). Письмові докази (ст.1860187 ЦПК). Протягом їх огляду одержані шляхом виконання судових доручень, протоколами огляду письмових доказів на місці оголошуються в судовому засіданні і пред‘являються сторонам для ознайомлення. Дослідження речових доказів – ст.188 ЦПК. Ці речі повинні бути оглянуті судом і учасниками процесу і дати свої пояснення за результатами огляду. Якщо ж речові докази оглядались шляхом виконання судових доручень – оголошується протоколами огляду речових доказів. Якщо призначалася експертиза, то висновки по експертизі є предметом судового дослідження. Висновок експерту оголошується, а потім експерт для роз‘яснення і доповнення дає усні пояснення. Особи, що беруть участь у розгляді справи, мають право ставити запитання експерту для уточнення і пояснення питань (висновків) експертизи (ст.190 ЦПК). Суд вислуховує висновки представників громадськості, органів державного управління (ст.121, 191, 161 ЦПК), якщо вони брали участь у розгляді справи. Головуючий надає сторонам та іншим особам, що брали участь у справах, можливість надати додаткові пояснення. Наступна частина: суд постановляє ухвалу про закінчення з‘ясування обставин по справі і перевірці доказів. Третя частина судового засідання: судові дебати. Вона складається з промов сторін та інших осіб, що брали участь у розгляді справи, в яких висловлюються підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи, як всього фактичного матеріалу так і тих доказів, що були дослідженні в судовому засіданні. Висловлюються пропозиції щодо задоволення чи незадоволення судових вимог. Ст.194 ЦПК – порядок судових дебатів. За її правилами першому надається слово позивачеві та його представникові, далі відповідачу, його представникові, далі треті особи, в залежності від того, на якій стороні вони брали участь у справі. Прокурор або представники органів державного управління, що притягаються для дачі висновків, виступають в судових дебатах першими (якщо вони виступають із захистом прав позивача чи відповідача). Якщо сторони самі порушили правовідносини по справі, то прокурор чи представник органу державного управління виступають після них. Прокурор виступає першим незалежно від того, чи він порушив справу чи ні.

ПОДГОТОВИТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ СУДЕБНОГО ЗАСЕДАНИЯ

В назначенное для рассмотрения дела время председательствующий открывает судебное заседание и объявляет, какое дело будет рассматриваться. Открыв судебное заседание он объявляет с”явившихся участников и вызванных лиц и сообщает причины неявки. При участии переводчика председательствующий разъясняет под подписку ему его обязанности и предупреждает об ответственности за заведомо неправильный перевод. Затем устанавливается личность подсудимого и выясняется вопрос о вручении ему в трехдневный до судебного заседания срок копии обвинительного заключения.
Затем председательствующий объявляет состав суда, фамилии прокурора, защитника, переводчика, эксперта, специалиста, секретаря и разъясняет подсудимому и другим участникам судебного разбирательства принадлежащее им право отвода и спрашивает их, заявляют они против кого-либо отвод. Когда признано возможным начать слушание дела, председательствующий дает распоряжение об удалении свидетелей из зала судебного заседания и принимает меры, чтобы допрошенные свидетели не сносились с недопрошенными. Затем председательствующий разъясняет подсудимому, потерпевшему, гражданскому истцу и ответчику, специалисту и эксперту их права и обязанности.
Председательствующий опрашивает участников, имеют ли они ходатайство о вызове новых свидетелей и экспертов, об истребовании и присоединении к делу новых доказательств. При заявлении ходатайства суд выслушивает мнение прокурора и других участников судебного разбирательства и решает их.Отклонение ходатайств не лишает права заявлять те же ходатайства в течение всего судебного следствия.

Гражданский процессуальный кодекс Украины
Статья 173. Начало рассмотрения дела по сути

Ст. 173 ГПК от 18.03.2004 № 1618-IV

1. Рассмотрение дела по существу начинается докладом председательствующего о содержании заявленных требований и о признании сторонами определенных обстоятельств во время предыдущего судебного заседания, после чего выясняется, поддерживает ли истец свои требования, признает ли ответчик требования истца и не желают ли стороны заключить мировое соглашение или обратиться для решения спора к третейскому суду.

2. В случае рассмотрения дела в отсутствие ответчика председательствующий докладывает о позиции последнего относительно заявленных требований, изложенную в письменных пояснениях. При частичном признании иска ответчиком председательствующий выясняет, в какой именно части иск признается.

{ Часть вторая статьи 173 с изменениями, внесенными согласно Закону N 2453-VI от 07.07.2010 - изменения относительно осуществления полномочий Верховного Суда Украины и Высшего специализированного суда Украины из рассмотрения гражданских и криминальных дел вводятся в действие после начала деятельности Высшего специализированного суда Украины из рассмотрения гражданских и криминальных дел - с 1 ноября 2010 года }

Гражданский процессуальный кодекс Украины
Статья 193. Судебные дебаты

Ст. 193 ГПК от 18.03.2004 № 1618-IV

1. В судебных дебатах выступают с речами лица, которые участвуют в деле. В этих речах можно ссылаться лишь на обстоятельства и доказательства, исследованные в судебном заседании.

2. В судебных прениях первым предоставляется слово истцу и его представителю.

3. Третьи лица без самостоятельных требований выступают в судебных дебатах после лица, на стороне которого они участвуют.

4. Третье лицо, заявившее самостоятельные исковые требования относительно предмета спора, и его представитель в судебных прениях выступают после сторон.

5. По ходатайству сторон и третьих лиц в судебных дебатах могут выступать лишь их представители.

6. Органы и лица, которым законом предоставлено право защищать права, свободы и интересы других лиц, выступают в судебных прениях первыми. За ними выступают лица, в интересах которых открыто производство по делу.

7. Суд не может ограничивать продолжительность судебных прений определенным временем. Председательствующий может остановить выступающего лишь тогда, когда он выходит за пределы дела, которое рассматривается судом, или повторяется. С разрешения суда ораторы могут обменяться репликами. Право последней реплики всегда принадлежит ответчику и его представителю.

8. Во время судебных дебатов нельзя подавать новые доказательства, заявление об оставлении иска без рассмотрения, увеличивать или уменьшать размер исковых требований.

9. Исковое заявление от третьего лица, заявляющего самостоятельные требования относительно предмета спора, поданное после начала судебных дебатов, суд своим постановлением возвращает заявителю.

Гражданский процессуальный кодекс Украины
Статья 218. Провозглашение решения суда

Ст. 218 ГПК от 18.03.2004 № 1618-IV

1. Решение суда или его вступительная и резолютивная части провозглашаются немедленно после окончания судебного разбирательства и прилюдно, кроме случаев, установленных этим Кодексом. Председательствующий разъясняет содержание решения, порядок и срок его обжалования. В случае провозглашения в судебном заседании только вступительной и резолютивной частей судебного решения суд сообщает, когда лица, участвующие в деле, смогут ознакомиться с полным решением суда.

2. После провозглашения решения суд, который его принял, не может сам отменить или изменить это решение.

Статья 191. Отложение рассмотрения дела или объявление перерыва в ее рассмотрении
1. Суд может отложить рассмотрение дела в случаях, установленных этим Кодексом, а также в случае невозможности рассмотрения дела в связи с необходимостью замены отведенного судьи или привлечения к участию в деле других лиц.

2. В случае невозможности продолжения рассмотрения дела в связи с необходимостью представления новых доказательств суд объявляет перерыв на время, необходимое для этого.

3. Суд, откладывая рассмотрение дела или объявляя перерыв в его рассмотрении, назначает соответственно день нового судебного заседания или его продолжения, о чем знакомит под расписку участников гражданского процесса, присутствующих в судебном заседании. Участников гражданского процесса, которые не явились или которых суд привлекает впервые к участию в процессе, вызывают в судебное заседание на назначенный день.

В случае отложения рассмотрения дела или объявление перерыва в ее рассмотрении, суд по просьбе лица, которое является участником гражданского процесса, вручает ей судебную повестку непосредственно в суде.

4. В случае отложения рассмотрения дела суд должен допросить свидетелей, которые появились. Только в исключительных случаях по постановлению суда свидетели не допрашиваются и вызываются снова.

5. В деле о расторжении брака суд может остановить рассмотрение дела и назначить супругам срок для примирения, который не может превышать шести месяцев.

6. Если рассмотрение дела откладывалось, дело рассматривается сначала.

7. В случае, если состав суда не изменился и к участию в деле не были привлечены другие лица, суд имеет право предоставить участникам гражданского процесса возможность подтвердить раньше предоставленные объяснения без их повторения, дополнить их и поставить дополнительные вопросы.

Статья 197. Фиксирование судебного заседания техническими средствами
1. Суд во время судебного разбирательства дела осуществляет полное фиксирование судебного заседания с помощью звукозаписывающего технического средства.

2. Фиксирование судебного заседания техническим средством осуществляет секретарь судебного заседания или по распоряжению председательствующего другой работник аппарата суда. В случае неявки в судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, или в случае если в соответствии с положениями этого Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.

3. Полное или частичное воспроизведение технической записи судебного заседания осуществляется по требованию лица, участвующего в деле, или по инициативе суда.

4. Носитель информации, на который осуществлялась техническая запись судебного заседания (кассета, дискета и тому подобное), является приложением к журналу судебного заседания и после окончания судебного заседания присоединяется к материалам дела.

5. По ходатайству лица, участвующего в деле, может быть за плату осуществлена полная или частичная распечатка технической записи судебного заседания по распоряжению председательствующего. Лицо, участвующее в деле, имеет право получить копию информации с носителя, на который осуществлялась техническая запись гражданского процесса.

6. Размер судебного сбора за распечатку и выдачу в электронном виде копии технической записи судебного заседания устанавливается законом.

Статья 198. Журнал судебного заседания
1. Одновременно с проведением фиксирования техническими средствами секретарем судебного заседания ведется журнал судебного заседания.

2. В журнале судебного заседания указываются следующие сведения:

1) год, месяц, число и место судебного заседания;

2) наименования суда, который рассматривает дело, фамилия и инициалы судьи, секретаря судебного заседания;

3) рассматриваемое дело, имена (наименование) сторон и других лиц, участвующих в деле;

4) порядковый номер совершения процессуального действия;

5) название процессуального действия;

6) время совершения процессуального действия;

7) другие ведомости, определенные этим Кодексом.

3. Журнал судебного заседания ведется секретарем судебного заседания и подписывается им безотлагательно после судебного заседания и приобщается к делу