2015-07-14
514
Ісус пришов виконати не лише Закон, про який йшлося в минулій главі. Він прийшов виконати все, що сказали пророки, та все те, що написано про месію у Псалтирі. Ісус сам говорить про це так: "Не подумайте, ніби я руйнувати Закон чи пророків прийшов, — я не руйнувати прийшов, але виконати" (Матвій, 17, 17).
З'явившись своїм учням у Єрусалимі після свого "воскресіння", Ісус повчав їх. "Це слово, що казав я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалося усе, що про мене в законі Мойсеевім, та у пророків і у Псалмах написане" (Лука, 24, 44).
Звернемося до змісту Пророків і Псалтиря.
1. Пророки. Біблійні пророки діляться на великих пророків (Ісая, Єремія та Єзекіїль) і малих пророків (13 осіб). Насамперед розглянемо, що писали великі пророки про месію та його царство. У книзі пророка Ісаї про месію та його завдання пишеться в главах 7, 9,42, 49, 50, 53, 59, 60, 61 та інших. Розглянемо зміст цих пророцтв.
В пророцтвах Ісаї йдеться про те, що в роду Давида діва дивом зачне дитя — знак від "бога", який зробить його "заповітом народові (єврейському — О.В.), за світло язичникам" (Ісая, 42, 6). Буде ця особа царем Ізраїлю і здійснить волю Ягве (духовна сутність, яку євреї нарекли "богом").
Що ж станеться, коли прийде месія— єврей Ісус?
Читаємо пророцтва Ісаї: "І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями! І будуть вас кликати: господні, священики, будуть казати на вас: слуги нашого бога! ви будете їсти багатство народів, і їхньою славою будете славитись" (Ісая, 61, 5-6). "І мури твої (Єрусалимові — О.В.) побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву свого я був уразив тебе, а в своїм уподобанні змилуюся над тобою! 1 будуть постійно відкриватися брами твої, — ані вдень, ні в ночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатства народів, і їхні царі щоб були припроваджені. Бо погинуть народ та те царство, що не схочуть служити тобі, —і ці народи понищені будуть зовсім" (Ісая, 60, 10-12).
Ягве устами Ісаї звертається до єврейського народу: "Ось я підніму свою руку до людей, і піднесу до народів прапора свого — і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах. І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці — за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня-тися тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що я — то господь..." (Ісая, 49, 22-23).
Пророк Єремія значно менше приділяє уваги царству месії, ніж Ісая. В книзі пророка Єремії (глава 33) йдеться про помилування євреїв та повернення їм долі богообраного народу.
Пророк Єзекіїль описує майбутнє Ізраїля, мало згадуючи інші народи (глави 34-37, 39-48). Привертає до себе увагу лише опис території Ізраїля, яка явно в кілька разів перевищує сучасну. Віруючий єврей навряд чи сприймає це інакше, ніж наказ Ягве про захоплення Ізраїлем земель своїх сусідів. Також Єзекіїль систематично нагадує, що євреї — народ, обраний Ягве між усіма народами землі.
Серед малих пророків знаходимо цікаві відомості про суспільний устрій, який буде запроваджено месією. Наведемо уривки з пророцтв малих пророкі в Міхея і Огії.
"І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдімо на гору господню та до дому Якового, і він буде навчати доріг своїх нас, і ми будемо ходити стежками його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово господнє — із Єрусалиму. І він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині " (Міхей, 4, 2-3) Ніяк не може єврейський Ягве позбутися бажання судити "чужинців". "І Яковів залишок (євреї — О.В.) буде між людьми, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, —що як він переходить, то топче і шматує, і немає нікого, хто б зміг урятуватися" (Міхей, 5, 7).
Через Міхея Ягве провіщає, що народи всі на землі не є вільними, а повинні слухатися волі Ягве, яку проголошують євреї. Хто не слухатиме, той буде знищений. Причому ця безпідставна агресія Ягве (яка на землі здійснюється руками богообраного єврейського народу) з якихось незрозумілих причин названа "помстою" (тобто, відплатою):
"І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що мене не послухались!" (Міхей, 5, 14). "Народи побачать оце ("дива", які творитиме Ягве — О.В.), і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть. Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазуюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед господом, богом нашим, і будуть боятися тебе (єврейського царя і месію Ісуса Христа - О.В.)!" (Міхей, 7, 16)
. Пророк Огія також виказує "божу" ненависть до неєвреїв (гоїв).
"Я затрясу небо та землю, і поперевертаю трони царств, і повигублюю силу язичницьких царств, і по- перевертаю колісниці та тих, хто їздить у них, і попадають коні та їхні вершники, побиті мечами один одного" (Огія, 2, 21-22).
Таким чином, у пророків проявляється все те ж патологічне бажання юдеїв панувати над всіма народами, знущаючись над ними та тішачись своєю владою.
2. Псалтир. Псалтир — це зібрання пророцтв, молитов та розповідей, виголошених царем Давидом. Оскільки Ісус посилається на псалми про себе, то нас цікавлять в Псалтирі лише пророцтва про месію. Уважно вчитаймося в них.
Псалом 2. (Пророцтво про царство "сина божого".) Чого то племена бунтують, а народи задумують марне? Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на господа та на його помазанця: "Порозриваймо ми їхні кайдани, і поскидаємо із себе їхні пута\" Але той, хто на небесах пробуває —посміється, владика їх висміє! Він тоді в своїм гніві промовить до них, і настрашить він їх у своїм пересерді: "Я ж помазав свого царя на Сіон, святу гору свою, я хочу звістити постанову: Промовив до мене господь: ти мій син, я сьогодні тебе породив. Жадай від мене, — і дам я народи тобі, як спадщину твою, володіння твоє — аж по кінці землі! Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд гончарський"... А тепер — помудруйте, царі, Навчіться ви, судді землі: Служіть господеві зо страхом, і ридайте з тремтінням! Шануйте сина, щоб він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів його незабаром запалиться. Блаженні всі, хто на нього надіється.
Отже, Ягве замахнувся на те, щоб тримати в кайданах весь світ, і виконавець цього злочинного задуму — месія Ісус.
Подібні нахабні замахи на волю інших народів поширені по всьому Псалтирю. Читаймо їх: "І в величності своїй (звертання до месії — О.В.) сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідності та справедливості, — і навчить тебе страшних чинів правиця твоя! Твої стріли нагострені, — а від них перед тобою народи попадають, — у серце царських ворогів" (Псалом 45, 5-6).
"Вороги" — це ті, хто "незаконно" хоче скинути з себе кайдани Ягве. Точне визначення своїх ворогів дає сам Ісус. Читаємо його слова в Євангелії: "Хто не зо мною, той супроти мене" (Матвій, 12, ЗО). Отже, "ворог" — це той, хто не виконує накази єврейського демона Ягве та його посланця Ісуса. "Замість батьків твоїх будуть сини твої (месії —О.В.),— їх по цілій землі ти поставиш володарями. Я буду ім'я твоє згадувати по всіх поколіннях, тому-то народи по вічні віки тебе славить будуть!" (Пс. 45, 17-18).
Отже, сини єврейського месії, за облудним "пророцтвом" Давида, нібито будуть володарювати по всій землі.
"І він (месія — О.В.) запанує від моря до моря, і від ріки (Євфрату) аж до кінця землі! Мешканці пустель на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги (всі, хто не з ним — О.В.) будуть порох лизати '..." (Пс. 72, 9) "Промовив Господь (Ягве — О.В.) господеві (месії — О.В.) моєму?: "Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів (хто не хоче бути твоїм рабом — О.В.) за підніжки ногам твоїм!" Господь із Сіону пошле силу свою, — пануй ти поміж ворогами своїми!" (Пс. ПО, 1-2). Завершується цей кривавий псалмовий шабаш картиною уявного фантастичного знищення та покарання тих, хто не схотів коритися юдеям. "Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх, прославлення бога на їхніх устах, а меч обосічний — у їхніх руках, щоб чинити між племенами помсту (за те, що не хотіли коритися юдеям — О.В.), між народами — кару, щоб їхніх царів пов'язати кайданами, а їхніх вельмож — ланцюгами, щоб між ними чинити суд написаний!" (Пс. 149, 5-6).
В усіх наведених уривках очевидним є прояв вже описаного суспільно-політичного ідеалу Біблії — панування юдеїв над світом шляхом знищення еліти всіх народів, заміни її юдеями та поневолення, духовного і фізичного, простих людей. Власне, суспільно-політичний аспект біблійного вчення той же, що і в "Протоколах сіонських мудреців" та інших документах, які викривають єврейський шовінізм та людоненависництво його носіїв.
