Розділ IX 4 Корнеев С. Юридическая природа договора энергоснабжения. - С. 118

ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ...УЗВ 'ЯЗКУ З ПЕРЕДА ЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ

безперебійне живлення один одного електроенергією у випадку, як­що хто-небудь з них не зможе одержувати її через приєднану мережу від постачальника'.

Елементи договору постачання енергетичними та іншими ре­сурсами через приєднану мережу. Сторонами договору постачан­ня енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу вис­тупають постачальник та абонент (споживач).

Постачальником може бути суб'єкт підприємницької діяльності (як правило - юридична особа²), що здійснює постачання (продаж) енергетичних й інших ресурсів споживачам, який відповідно до пп. 18, 19, 21 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. тает. 13 Закону Украї­ни «Про електроенергетику» повинен мати ліцензію на здійснення даного виду діяльності.

Абонентом (споживачем) за договором можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що володіють відповідними технічними засо­бами для одержання, споживання, обліку і (чи) передачі енергетич­них й інших ресурсів³.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31 липня 1996 р. № 28 (із змінами та допов­неннями) передбачається можливість участі у відносинах з постачан­ня електроенергії субспоживачів, до яких згідно з абз. 58 п. 1.2. вказа­них Правил відносять «суб'єктів господарської діяльності-спожи-вачів, яким електрична енергія постачається постачальником елек­тричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж яко­го приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності-споживача (субспоживача)». При цьому, відповідно до абз. 14 п. 1.2. і п. 1.5. вказаних вище Правил субспоживач може задовольнити свої потреби в електроенергії, лише уклавши два договори: а) договір по­стачання електроенергії з постачальником, і б) договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного спожи­вача, який визначений як «угода двох сторін (основного споживача і субспоживача), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача

¹ Шафир А. М. Вказ. праця. - С 10.

² Слід зазначити, що у переважній частині норматизно-правовнх актів, які регулю­
ють відносини з постачання енергетичними й іншими ресурсами, при визначенні
постачальника мова йде про організацію, тобто юридичну особу. Однак аналіз зазначе­
них правових актів не дозволяє знайти імперативні заборони укладати досліджувані
договори фізичним особам у статусі постачальника.

3 Більш доклад, про згадані технічні засоби, що є технічними передумовами укла­
дення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану
мережу, див. вище.

для потреб субспоживача». Предметом останнього договору є техно­логічні електромережі основного споживача, а метою договору - на­дання субспоживачу права користування чужими електромережами.

Предметом договору постачання енергетичними та іншими ре­сурсами є: а) енергетичні ресурси (енергія) і б) інші ресурси.

Цивільно-правова природа енергії як об'єкта цивільних право­відносин викликала суперечки. Деякі дослідники стверджували, що «енергію неможливо віднести до таких об'єктів прав, як речі у зна­ченні предметів матеріального світу»¹. Інші вчені безапеляційно ви­значали енергію як рухому, просту, ділену, споживану річ, визначену родовими ознаками². Погоджуючись з останньою позицією, пропо­нуємо деякі аргументи на її користь. Під енергією слід розуміти за­гальну кількісну міру різних форм руху матерії³, певну властивість матерії, що полягає у здатності здійснювати корисну роботу⁴. Якщо взяти до уваги, що у Всесвіті вся матерія перебуває у постійному русі, то можливо резюмувати: енергія - це форма матерії. А якщо врахува­ти усталене у цивілістиці уявлення про річ як предмет (об'єкт) мате­ріального світу, що має економічну форму товару⁵, то слушним буде висновок про те, що енергія є специфічною споживаною річчю, ви­значеною родовими ознаками.

Разом з тим, не зважаючи на викладену вище полеміку, у юридич­ній літературі енергія розглядається як економічне благо, котрому властива самостійна цінність і яке відповідає економічним ознакам товару, що дозволяє відносити її до об'єктів цивільних правовідносин. А відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про електроенергетику>> енергія визначається як «електрична чи теплова енергія, що вироб­ляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу». Теплова енергія поставляється у вигляді гарячої води чи пару, електроенергія - електричного струму. Згідно зі ст. 714 ЦК предметом договору постачання енергетични­ми та іншими ресурсами через приєднану мережу є також «інші ре­сурси». У законі не міститься їх вичерпний перелік. Тому до вказано­го вище різновиду предмета аналізованого договору варто відносити будь-які ресурси, що мають форму товару, передача і споживання

¹ Корнем С. Юридическая природа энергоснабжения. - С. 118; Див. також: Агар-
ков М. М. Вказ. праця. - С. 13-14.

² Гражданское право: Учеб.: В 3-х т. - Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. А. П. Сер­
геева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1999. - Т. 2. - С. 76.

³ Советский энциклопедический словарь / Науч.-ред. совет: А. М. Прохоров,
М. С. Гиляров, Е. М. Жуков и др. - М..: Советская энциклопедия, 1980. - С. 1564.

⁴ Корнеев С. Юридическая природа договора энергоснабжения. - С. 118.

⁵ Див. напр.: Цивільне право України. Частина перша (Підруч. для студ. юрид. спец.
вищих закладів освіти) / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. I. Борисова та ін.; За ред. проф.
Ч. Н. Азімова, доц. С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. - Харків: Право, 2000. - С. 115;
Гражданское право: Учеб.: В 2 т. - Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. Е. А. Суханова. -
М.: БЕК, 1998. - Т. 1. - С. 300; Гражданское право: Учеб.: В 3-х т. - Изд. 4-е, перераб. и
доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. -М.: Проспект, 1999.-Т. 1.-С.219.

Розділ IX

ЗОБОВ 'ЯЗА ННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ ___________ *53

яких абонентом можливі за допомогою спеціальної приєднаної мере­жі (газ, нафта, вода тощо). Оборот ресурсів можливий і без викорис­тання приєднаної мережі (наприклад, нафта поставляється у цистер­нах, газ - у балонах, вода - у пляшках, електроенергія - в акумулято­рах), але у такому випадку він буде регламентований положеннями договорів купівлі-продажу чи поставки.

На формування ціни договору постачання енергетичними та інши­ми ресурсами через приєднану мережу істотною мірою впливає той факт, що значна частина ринку постачань енергетичних й інших ре­сурсів перебуває в стані природної монополії. Відповідно до ч. 1 ст. 5, абз. 2 ст. 8 Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 р. діяльність суб'єктів природних монополій у сфері постачання електричної та теплової енергії, газу, нафти, води підлягає державно­му регулюванню, до предмета якого належать, зокрема, ціни (тари­фи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природ­них монополій. У такий спосіб ціна договору постачання енерге­тичними та іншими ресурсами через приєднану мережу формується з урахуванням тарифів, затверджених і регульованих уповноважени­ми органами державної влади чи місцевого самоврядування, розмір яких залежить від виду абонента (споживача).

За загальним правилом строк договору постачання енергетични­ми та іншими ресурсами через приєднану мережу встановлюється за згодою сторін, але для окремих видів зазначеного договору термін може бути визначений у підзаконних нормативно-правових актах. Так, згідно з п. 28 Типового договору про користування електричною енергією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правила користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999 р. № 1357 (із змінами та доповнен­нями), цей договір укладається на три роки. Підзаконні і локальні правові акти, що регулюють відносини з постачання енергетичних й інших ресурсів, містять правила про строки, покликані забезпечити безперебійне живлення абонентів ресурсами, відповідно до яких до­говір вважається продовженим на новий строк, якщо до його закін­чення жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або пе­регляд умов договору¹.

Нормами, що містяться у § 5 глави 55 ЦК, не визначається форма договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через при­єднану мережу. Отже, вона повинна відповідати загальним вимогам, що пред'являються до форми правочинів.

1 Див. напр.: п. 28 Типового договору про користування електричною енергією, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999р.№ 1357; п. 9.4. Типового договору про постачання електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕ «Про затвердження Правил користування електричною енергією» від 31 липня 1996 р. № 28; п. 11 Типового договору про надання послуг з газопостачання підприєм­ствам комунальної теплоенергетики, затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» № 75 від 18 березня 2002 р.

Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурса­ми через приєднану мережу. Основними обов 'язками постачальни­ка є безупинне, з дотриманням погодженого режиму (графіка), на­дання абоненту енергетичних та інших ресурсів, передбачених дого­вором, у визначеній кількості і встановленої якості.

На відміну від інших різновидів договору купівлі-продажу, в яких повинна бути точно визначена кількість товару, що купується, у дого­ворі постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєдна­ну мережу вказується орієнтована (як правило, гранична, максималь­на) кількість енергетичних й інших ресурсів, що необхідні абоненту.

Відповідно до п. 2.1. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держком-нафтогазу України від 1 листопада 1994 р. № 355 (із змінами та допов­неннями), кількість природного газу, передбаченого для постачання, ви­значається договором у відповідності із затвердженими для газо­постачальних, газозбутових організацій і споживачів річними та квар­тальними лімітами. Місячні ліміти постачання природного газу спожи­вачам встановлюються на підставі квартальних лімітів, виходячи з се­редньодобової норми споживання природного газу. Кількість поста­чання природного газу комунально-побутовим споживачам, у тому чис­лі для населення, у І, II і IV кварталах року встановлюється Кабінетом Міністрів України нерівномірно за місяцями з урахуванням ресурсів, кліматичних умов і пропускної спроможності газопроводів.

Згідно з п. 5.2. Правил користування електричною енергією, за­тверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 р. № 28 (із змінами та доповненнями), відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії у наступному році з поквартальним розподілом пода­ються споживачами постачальнику електроенергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. На вимогу постачальни­ка електроенергії за регульованим тарифом розмір очікуваного спо­живання електричної енергії визначається помісячно та (за необхід­ності) розкладається і вказується для кожного з територіально відокремлених об'єктів споживача.

Характерний для всіх інших різновидів договору купівлі-продажу обов'язок покупця прийняти товар не властивий договору постачан­ня енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Абонент, за загальним правилом, не зобов 'язаний, а має право одер­жати визначену договором кількість ресурсів. Отже, зменшення об­сягів споживання їм ресурсів не є порушенням договірних обов'язків та не дає постачальнику права стягнення з абонента плати за їх не­добір¹. У свою чергу, постачальник зобов'язаний надати можли­вість абоненту одержувати ресурси з приєднаної мережі поста-

¹ Див. напр.: гаї. 8.3 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 1 листо­пада 1994 р. № 355.