Якою буде бюджетна політика України в 2014 році

Підготовка державного бюджету - тривалий і складний процес. І хоча голосують за нього депутати, як правило, в грудні, але основу документа можна побачити вже навесні.

На черговому засіданні Кабінету міністрів у середу, 27 березня, уряд затвердив Основні напрями бюджетної політики на 2014 рік (є в розпорядженні Forbes).

Чого чекати від законодавців при формуванні бюджету- 2014?

Forbes відібрав 10 найбільш цікавих моментів, які повинні бути впроваджені в головному фінансовому документі країни на наступний рік. Серед них - граничний стелю для надання держгарантій, реєстр проектів, яким надаватиметься держдопомогу, і новий податок на операції з низькоподатковими юрисдикціями.

1. В уряді працюють оптимісти. Для формування бюджетної резолюції були запропоновані два сценарії розвитку ситуації. Відповідно до першого, ВВП за результатами 2014 року в реальному вимірі зросте на 3 % - до 1608 млрд гривень. Згідно з другим сценарієм, реальне зростання ВВП становитиме ті ж 3 %, але при цьому він збільшиться (мабуть, за рахунок більшої бази) до 1694800000000 гривень. У проекті резолюції був взятий за основу другий - хоча й із застереженням, що ці показники можуть бути змінені після уточнення даних щодо зростання ВВП в 2012 році і оперативних даних по динаміці розвитку економіки в поточному році.

До речі, навіть цей, оптимістичний сценарій - скромніше, ніж показники зростання, закладені в бюджет- 2013 (3,4 % зростання реального ВВП).

2. У наступному році Кабмін очікує прискорення інфляції. У бюджеті на поточний рік закладали цифру в 4,8 % - для зростання споживчих цін, і 5,5 % - для зростання цін виробників. У 2014 -му показники, вважають у Кабміні, будуть в півтора -два рази вище: 8,3 % і 8,6 % відповідно.

3. У Програмі розвитку економіки на 2010-2014 роки уряд обіцяв, що до 2014 року дефіцит державного бюджету не буде перевищувати 2 % ВВП. У Кабміні розуміють, що з таким «нормативом» не впораються - в 2013 році цей показник складе 3,2 %. Тому уряд планує, що дефіцит державного бюджету у наступному році не перевищить 3 %. Залучати кошти для його фінансування планують передусім на внутрішньому ринку.

4. Розмір державного боргу не перевищить 31 % ВВП - тобто 525 млрд гривень. У нинішньому році він складе 30,6 %.

5. З цікавих новацій, запланованих на наступний рік - впровадження «стелі» для надання державних гарантій. У 2013 - му Кабмін готовий прогарантувати кредити на суму 50 млрд гривень. Якщо цього року економіка зросте на обіцяні 3,4 % і номінальний ВВП досягне закладених до бюджету 1576 млрд гривень, то такий обсяг держгарантій буде дорівнювати 3,3 % ВВП. Торік обсяг наданих держгарантій досяг 5,6 % ВВП. У наступному максимально можливий обсяг гарантій пропонується обмежити 3 %, або 50800000000 гривень.

6. З ліквідністю Єдиного казначейського рахунку планують проводити активні операції - тобто його вільні кошти будуть розміщуватися на міжбанку. За підрахунками проекту Finrep USAID, якби такий підхід був впроваджений і цільової залишок коштів на ЄКР був встановлений, наприклад, на рівні 100 млн гривень на місяць, то вже в 2011 році це могло б заощадити державі 732 млн гривень на обслуговуванні внутрішнього держборгу. Документи, які дозволять розміщувати кошти ЄКР на міжбанку, були прийняті Кабінетом міністрів ще на початку 2012 року, але поки в Мінфіні гальмують цей процес, посилаючись на сильні коливання залишків коштів на ЄКР.

7. Кілька новацій, згідно з проектом закону, Україну чекають і в податковій сфері. По-перше, це впровадження об'єктивних критеріїв з надання податкових пільг. По-друге, збільшення числа осіб, які сплачують податок на нерухомість - щоб поліпшити фінансову стабільність місцевих бюджетів. І, по-третє, впровадження спеціального податку на операції українського бізнесу з резидентами країн з низьким рівнем оподаткування.

Про що мова - фахівці в податковій сфері поки не знають. «У різні часи розглядалися різні варіанти. Приміром, колишній віце -прем'єр Сергій Тігіпко пропонував просто обкладати всі перерахування в офшорні юрисдикції додатковим податком в 12 %», - говорить керівник податково -юридичного відділу Ernst & Young Володимир Котенко. Але яким би не був цей податок, Кабміну потрібно буде перш виписати чіткі правила: на операції з якими країнами він буде поширюватися - на офшори або на юрисдикції з «комфортними» умовами оподаткування, такі як Кіпр, Швейцарія або Нідерланди.

8. Скорочення числа бюджетних організацій, які утримуються за кошти місцевих бюджетів.

9. Надання держдопомоги виключно тим інвестпрограми, які включені до Державного реєстру інвестиційних проектів. Щоб оцінювати ефективність реалізації цих інвестпрограм, Кабмін планує ввести щорічний аудит.

10. Впровадження підходу, при якому оплата за надання соціальної послуги буде проводитися за фактом її купівлі у постачальника, а не без оглядки на обсяг і якість цієї послуги. У початковій версії бюджетної резолюції була теза про перехід на адресне надання соцдопомоги і встановлення економічно та соціально обгрунтованих нормативів споживання соціальних послуг. На такому підході давно наполягає консультує уряд Світовий банк - він би дозволив заощадити кошти бюджету. Але за наполяганням Міністерства соціальної політики та праці з фінальної версії резолюції ця норма зникла.

Бюджетна політика повинна мати головну мету — підвищення добробуту народу. Цього можна досягти шляхом стабілізації фінансового становища в державі, прийняття бездефіцитного бюджету, скорочення зовнішнього і внутрішнього боргу, розмежування повноважень і фінансових ресурсів між приватним сектором і державою, між центральними і місцевими органами виконавчої влади і на цій основі зниження рівня інфляції.

Необхідно виходити з того, що бюджет — це форма обслуговування громадян за їхнім власним вибором. Тому підвищення бюджетними методами добробуту одних людей має здійснюватися без погіршення добробуту інших. У цьому зв'язку всі заходи у сфері бюджету, які не супроводжуються поліпшенням умов життя населення, є безперспективними й економічно недоцільними. Будь-які спроби окремих політичних сил ігнорувати спрямованість бюджетної політики на зростання матеріального добробуту рівнозначні їх політичному самогубству.