Відповідно до термінології Бюджетного кодексу України видатками державного бюджету є кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний період, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Необхідно звернути увагу на розмежування основним бюджетним документом понять "видатки бюджету" і "витрати бюджету" (останнє — ширше за змістом). Витрати бюджету включають видатки бюджету та кошти, які спрямовані на погашення основної суми боргу, що виникає у процесі фінансування бюджету.
Видаткова частина державного бюджету, як і його дохідна складова, поділяється на два структурних підрозділи: видатки загального та видатки спеціального фондів.
Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конкретну мету. Фінансування видатків загального фонду здійснюється шляхом залучення коштів, які не мають закріплених джерел фінансового забезпечення. Напрями використання бюджетних видатків обумовлюється цілою низкою факторів, основними з яких є:
|
|
- необхідність утримання державних установ;
- рівень розвитку регіонів держави;
- зв’язки видатків із загального державного бюджету з видатками з місцевих бюджетів;
- форми надання бюджетних коштів;
- інші фактори, які можуть мати вагоме значення залежно від конкретної економічної і політичної ситуації в державі.
Для детальнішого з'ясування ролі бюджетних видатків їх можна класифікувати за такими критеріями:
1) функціями, що виконує держава;
2) економічною характеристикою;
3) між головними розпорядниками бюджетних коштів;
4) міжбюджетними програмами.
За функціональними ознаками видатки Державного бюджету України поділяються на такі групи:
1) загальнодержавні функції;
2)оборона;
3) громадський порядок, безпека та судова влада;
4) економічна діяльність;
5) охорона навколишнього природного середовища;
6) житлово-комунальне господарство;
7) охорона здоров'я;
8) духовний та фізичний розвиток;
9) освіта;
10) соціальний захист та соціальне забезпечення.
Розмежування видатків за економічними ознаками здійснюється, з позицій впливу державних видатків на рух сукупного продукту та процес розширеного відтворення, і базується на визначенні поточних і капітальних видатків та кредитування за вирахуванням погашення. їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.
Поточні видатки — це видатки бюджету на утримання мережі підприємств, установ і організацій, яка діє на початок бюджетного року та набуває чинності в певному році, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та ін.
|
|
Капітальні видатки (видатки розвитку) — це видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови національної економіки, субсидії, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.
Кредитування включає операції, пов'язані з наданням коштів із бюджету на умовах повернення, платності та строковості. На основі кредитування з'являються зобов'язання перед бюджетом, які передбачають повернення одержаних коштів до бюджету. Поділ видатків за економічною класифікацією дає змогу оцінити спрямованість бюджету, зокрема щодо використання коштів на утримання бюджетних установ, загальне будівництво, інноваційний розвиток та обслуговування державного боргу.
Водночас видатки державного бюджету розподіляються між головними розпорядниками бюджетних коштів та розпорядниками коштів нижчого рівня. Розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків із бюджету. Головним розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, якій встановлюються бюджетні призначення, — повноваження, що мають кількісні та часові обмеження і дають змогу надавати бюджетні асигнування.
Програмна класифікація видатків бюджету використовується в тому разі, коли бюджет формується за програмно-цільовим методом. Цей метод дає змогу оцінити та обрахувати ефективність витрачання бюджетних ресурсів, переносячи акцент із контролю за виконанням зобов'язань на забезпечення ефективності й досягнення конкретних результатів розпорядниками бюджетних коштів.
У державному бюджеті передбачається резервний фонд бюджету в розмірі до одного відсотка обсягу видатків загального фонду державного бюджету для фінансування непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні бюджету. Порядок використання коштів із резервного фонду державного бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.