1. Сутність витрат на державне управління полягає в:
а) фінансуванні діяльності Верховної Ради і Кабінету Міністрів України;
б) витратах бюджету на міжнародну діяльність країни;
в) витратах бюджету на управління пов’язаних з виконанням усіх політичних функцій і задач держави;
г) забезпеченні обороноздатності країни.
2. Метод, який є головним при плануванні витрат бюджету на управління:
а) балансовий;
б) нормативний;
в) програмно-цільовий;
г) метод коефіцієнтів.
3. Критерій оптимальності фінансування витрат на державне управління полягає в:
а) прямому механічному скороченні цих витрат;
б) збільшенні витрат на управління;
в) застосуванні механізму секвестра;
г) мінімізації витрат, але без зменшення ефективності функціонування державних установ.
4. Ефективна мінімізація витрат на державне управління залежить насамперед від:
а) організації поточної роботи управлінський структур;
б) адміністративної реформи України;
в) скорочення фінансування на капітальні витрати;
|
|
г) зменшення заробітної плати державних службовців.
5. Фінансування витрат на цілі вищої виконавчої влади здійснюється з:
а) спеціального фонду державного бюджету;
б) загального фонду;
в) з двох фондів одночасно;
г) позабюджетних фондів.
6. Витрати на загальнодержавне управління класифікуються за:
а) економічним характером;
б) функціональною ознакою;
в) відомчою ознакою;
г) програмною ознакою.
7. Найбільша частина в загальній сумі витрат Державного бюджету на цілі центральних органів виконавчої влади припадає на:
а) придбання предметів і матеріалів для адміністративно-управлінської діяльності;
б) капітальне будівництво і капітальний ремонт;
в) оплату праці адміністративно-управлінському персоналу;
г) оплату комунальних, транспортних та інших послуг.
8. Кошториси центральних органів виконавчої влади затверджуються:
а) Верховною Радою України;
б) розпорядниками коштів центральних органів виконавчої влади;
в) Міністерством фінансів України;
г) Міністерством економіки України.
9. Фінансування видатків Міністерства оборони України здійснюється безпосередньо:
а) Кабінетом Міністрів України;
б) Міністерством фінансів;
в) Рахунковою палатою;
г) Державним казначейством.
10. Зменшення яких військових витрат передбачено законодавством України починаючи з 2000 року:
а) на бойову підготовку особового складу;
б) на закупівлю озброєння і бойової техніки;
в) на утримання особового складу Збройних сил;
г) на будівництво житла для військовослужбовців.