SAE 10W40 Semi Synthetic ACEA A3/B3

Газ

Цей вид палива|пального| теж|також| не є|з'являється| наскільки б то не було екзотичним - сьогодні на газу їздить кожна маршрутна Газель. У СРСР роботи над газобалонними вантажівками зачалися|починали| в середині 1936 року, багато в чому завдяки інституту НАТІ (пізніше - НАМИ). Експериментальні установки для автомобілів ГАЗ-ММ і ЗІС-5 містили|утримували| пропан-бутановую| суміш в 6-7 балонах під тиском|тисненням| близько 200 кгс/см. кв., і важили 420 і 550 кг Тобто|цебто| в цьому плані особливих переваг перед газогенераторами не було. Запас ходу так само був не дуже великим - близько 100-150 км.

І, все ж|все же таки|, газоподібне паливо|пальне| довгі роки використовувалося у вантажних автомобілях, разом з|поряд з| бензином і соляркою, і тому є просте пояснення: термодинамічний цикл роботи двигуна внутрішнього згорання|згоряти| займанням стислої суміші від стороннього джерела енергії, знайдений Ніколасом Августом Отто в 1874 році, був розрахований саме для газоподібного палива|пального|! Да-да, винахідник двигуна внутрішнього згорання|згоряти| рахував саме газ ідеальним паливом|пальним|!

Насправді|дійсно|, газ має лаву|низку| переваг:

- повніше|цілковите| згорання|згоряти| завдяки якіснішій освіті|утворенню| суміші в циліндрах

- низька токсичність продуктів згорання|згоряти|

- низька вартість транспортування газу

- низька вартість палива|пального|

- низький рівень шумового забруднення атмосфери

- неможливість розкрадання газоподібного палива|пального| обслуговуючим персоналом

- низька вартість переобладнання автомобіля.

Але|та| біля|в| газоподібного палива|пального| теж|також| є зворотний бік медалі:

- низька, в порівнянні з базовими моделями потужність. Питома теплота згорання|згоряти| газу 44 Мдж/кг проти|супроти| бензину з 46 Мдж/кг

- висока вибухонебезпека балонів з|із| газом при ДТП

- висока токсичність самого палива|пального|. Отруєння пропан-бутановой| сумішшю викликає|спричиняє| ейфорію, дрімоту, наркоз, задуху|задушення|, сердечну|серцеву| аритмію.

Все ж |все же таки|сьогодні все більше і більше автомобілів перекладають на газоподібне паливо|пальне|, насамперед|передусім| - із-за міркувань|тями| економії. Мабуть, саме газ можна назвати|накликати| найбільш вірогідною альтернативою бензину в найближчому майбутньому.

Спирт

Використання спирту як паливо|пальне| для двигунів внутрішнього згорання|згоряти| - теж|також| далекий не вчорашній винахід. Історія, як і у випадку з електрикою і газогенератором, відносить нас на два століття|сторіччя| назад - в 1826 рік, коли американський винахідник Семюель Мори побудував|спорудив| двигун, що працював на суміші спирту з|із| скипидаром. Застосування|вживання| в автомобілебудуванні такий вид палива|пального| знайшов вже в 1896 році, коли якийсь|деякий| Генрі Форд виготовив свій перший автомобіль "Quadricycle|", що працював на спирті!

Лава|низка| позитивних якостей етанолу:

- етанол нейтральний як джерело парникових газів, оскільки при його виробництві шляхом бродіння і подальшому|наступному| згоранні|згоряти| виділяється стільки ж CO2|, скільки до цього було зв'язано з|із| атмосфери використаними для його виробництва рослинами

- низька вартість этанолового| палива|пального|.

Із зрозумілих причин в СРСР і Росії цей вид палива|пального| розповсюдження|поширення| не отримав|одержував|. Проте|однак| є ще декілька істотних|суттєвих| недоліків|нестач|:

- етанол, підвищує пропускну спроможність пластмасових випарів|випаровувань| для деяких пластмас (наприклад щільного поліетилену). Ця особливість метанолу підвищує ризик збільшення емісії летких|летючих| органічних речовин, що може привести до зменшення концентрації озону і посилення сонячної радіації

- низька, в порівнянні з базовими моделями потужність. Питома теплота згорання|згоряти| спирту 27 Мдж/кг проти|супроти| бензину з 46 Мдж/кг.

Втім, плюси етанолу, як і газового палива|пального|, набагато переважують мінуси, і його можна назвати|накликати| найбільш перспективним паливом|пальним| найближчого майбутнього.

Розповідь|оповідання| про використання спирту як паливо|пальне| була б неповною без згадки|згадування| метанолу, але|та| він використовується виключно|винятково| як паливо|пальне| для спортивних автомобілів, оскільки метанол труїть|цькує| алюміній, тобто|цебто| проблемним є|з'являється| використання алюмінієвих карбюраторів і инжекторных| систем подачі палива|пального| в ДВС. Відкинути сто років технічного прогресу, і повернутися до чавунних блоків циліндрів і ГБЦ... такий хід явно не наблизить світле майбутнє.

Біопаливо|пальне|

У широкому розумінні "біопаливо|пальне|" - це паливо|пальне| з|із| біологічної сировини. Тобто|цебто| до цього вигляду|виду| можна віднести дерев'яні дрова, етанол, метан і так далі. Навіть біоводень. Але|та| перші три вже розгледіли|розглядали|, самі ж харчі залишені напослідку|напослідок|. І тут би можна поставити крапку|точку|, коли б не біодизель - паливо|пальне| на основі жирів тварини, рослинного і мікробного походження, а також продуктів їх этерификации|. Сьогодні сировиною для отримання|здобуття| біодизеля можуть бути рапсове, соєве, пальмове, кокосове масло|мастило|, а також відходи харчової промисловості. Розробляються технології виробництва біодизеля з|із| водоростей.

Біодизель насправді володіє лавою|низкою| безперечних|незаперечних| переваг:

- високі змащувальні|мастильні| характеристики, що продовжує|подовжує| термін життя двигуна. Наприклад, вантажівка з|із| Німеччини|Германії| потрапила в Книгу рекордів Гиннеса, проїхавши більше 1,25 мільйонів кілометрів на біодизельному паливі|пальному| зі|із| своїм оригінальним двигуном.

- високе цетановое| число (для мінерального ДТ - 42-45, для біодизеля - не менше 52)

- висока температура займання - більше 150 гр.,

- поновлюваність ресурсу

- збереження|зберігання| екологічного балансу - при згоранні|згоряти| біопалива|пального| виділяється стільки ж вуглекислого газу, скільки було поглинено рослиною за весь термін його життя

- низька вартість, багато в чому завдяки отриманню|здобуттю| побічних продуктів виробництва біодизеля.

Здавалося б - проблема ідеального палива|пального| вирішена, і програми, що обіцяють перекласти значну частку|частину| автотранспорту на біопаливо|пальне| до 2020 року, мають повне|цілковите| право на життя. Але|та| ложка дьогтю є в будь-якій бочці меду:

- велика в'язкість біодизеля, що викликає|спричиняє| необхідність підігрівати паливо|пальне| при низьких температурах для забезпечення прийнятної|допустимої| текучості

- малий термін зберігання - біля 3х| місяців.

Але|та|, у результаті, біодизель - ще один претендент на паливо|пальне| найближчого майбутнього.

Водень

Ось|от| воно - найсолодше. Водневе паливо|пальне|. Паливо|пальне|, що має питому теплоту згорання|згоряти| 120 Мдж/кг, - тобто|цебто| найвищу з|із| нині відомих (якщо не брати до уваги антиречовину, розщеплювання плазмових пучків і зачую фантастику).

Так невже перевести|переказувати| стандартний двигун внутрішнього згорання|згоряти| на водень настільки легко, що це було можливо більш за півстоліття назад в кустарних умовах? Чого ж ми чекаємо?

А ось|от| близький лікоть, та навряд чи укусиш|вкусиш|. Водень насправді|дійсно| може використовуватися в двигунах внутрішнього згорання|згоряти|. В цьому випадку знижується потужність двигуна до 82 %-65 % порівняно з|порівняно із| бензином. Якщо внести невеликі зміни до системи запалення|запалювання|, потужність двигуна збільшується до 117 % порівняно з|порівняно із| бензиновим аналогом, але|та| тоді значно збільшиться вихід оксидів азоту із-за вищої температури в камері згорання|згоряти|. Крім того, водень при температурах і тиску|тисненні|, який створюється в двигуні здатний|здібний| вступати в реакцію з|із| матеріалами двигуна і мастилом|змащуванням|, приводячи|наводити| до швидшого зносу. Звичайний|звичний| ДВС для роботи на водні не личить|пасує|, оскільки водень легко запалав від високої температури випускного колектора. Зазвичай|звично| для роботи на водні використовується роторний двигун, оскільки в нім випускний колектор значно віддалений від впускання. Власне, це і пояснює|тлумачить|, що один з автомобілів, що існують|наявний| в даний час|нині|, на водні - роторна Mazda| RX-8| hydrogen|, але і вона - битопливная|, тобто використовує і бензин і водень.

Наближені до традиційний поршневим водневі двигуни внутрішнього згорання|згоряти| можна побачити на автомобілі BMW| Hydrogen| 7, і автобусах Ford| E-450| і MAN| Lion| City| Bus|. Втім, все це зараз випускається обмеженими дослідними|досвідченими| партіями.

Біля|в| водню є два безперечні|незаперечні| плюси:

- висока питома теплота згорання|згоряти|

- відсутність токсичних вихлопів. Адже продуктом згорання|згоряти| водню є|з'являється| вода!

Мінусів значно більше. Втім, швидше за все|скоріш за все|, це тільки|лише| поки:

- недосконалі|незавершені| технології зберігання водню. Наприклад, в тій же водневою BMW| 7, водень зберігається в рідкій формі при температурі мінус 253 гр. Цельсія

- висока собівартість водню

- складний процес отримання|здобуття| водню в промислових масштабах, в процесі якого виділяється все той же З|із|

- висока вартість водневої силової установки і складність її обслуговування

- вибухонебезпека воднево-повітряної суміші. Пригадаємо Цепеліни зачала|починала| ХХ століття|віки| - горіли, як сірники

- відсутність розвиненої структури водневих заправних станцій.

6. Яке призначення присадок до моторних олив? що означає «сумісність» присадок? Чи можна додовати присадки до оливи в міру їх спрацювання з метою збільшення строку використання олив при експлуатації?

Присадки – це складні хімічні сполуки, що вводяться у масло в концентрації від долей відсотка до 20…30% для надання нових поліпшених властивостей.

Для присадок використовують такі речовини, які, поліпшуючи якусь одну властивість масла і не впливають на решту показників.

Крім того, присадки повинні добре розчинятися у маслах, бути достатньо хімічно та термічно стабільними, не розшаровуватись і не вилучатися з масла при довгому зберіганні.

Застосовуючи масла з присадками, можна зменшити зношування і кількість відкладень на поверхні тертя, поліпшити умови експлуатації та підвищити надійність і довговічність двигуна, забезпечення необхідної вязкості при підвищеній робочій температурі, підвищення захисту двигуна при експлуатації його в екстримальниих умовах або при погіршенному технічнму стані.

Проте, будь-яка високоякісна присадка може бути ефективною тільки у тому випадку, якщо базові масла добре очищені, мають оптимальний вуглеводневий склад.

Необхідність застосування в’язкістних і депресорних присадок диктується напруженою роботою двигуна або якістю палива.

Доцільність застосування миючих, протиокисних, протизносних та інших присадок тісно пов'язана з конструктивними параметрами двигуна, напруженістю його роботи.

Сумісність присадок – означає те, що дані присадки можуть працювати в комплексі одна з одною, не погіршуючи властивостей одна одної.

Депресорні присадки - такі, що доцільно добавляти до моторної оливи в умовах експлуатації тому що вони понижують температуру засти­гання оливи і таким чином покращують низькотемпературні власти­вості. Це особливо важливо для олив, що працюють при низьких температурах. Депарафінізація, що проводиться на нафтозаводах з метою покращення низькотемпературних властивостей олив, є дорогим процесом. До того ж, вилучення зі складу олив н. парафі­нових вуглеводнів у великій кількості веде до зниження індекса в'яз­кості, зміни деяких експлуатаційних властивостей олив, що забезпе­чуються парафінами. Ефективність дії присадки на оливу залежить від хімічного складу оливи, її в'язкості. Депресатор перетворює кри­стали парафінів у дрібніші частки, забезпечуючи рухомість оливи. Добавка депресаторів не виключає кристалізацію н. парафінових вуглеводнів, тільки змінює їх форму і розміри. Пуск двигуна, мож­ливість прокачування оливи по системі залежить не від температу­ри застигання, а від значення в'язкості при певній температурі (так званої "пускової в'язкості").

Антикорозійні присадки (інгібітори) запобіга­ють утворенню корозійних продуктів при окисленні оливи, самому процесу окислення та виникненню корозійних процесів як продук­тами окислення оливи, так і продуктами згоряння палива.

Всі моторні оливи при роботі в двигуні зазнають дію високих тем­ператур, кисню, багатьох металів-каталізаторів окислення, відпрацьо­ваних газів. Все це спричинює окислення оливи, перетворення дея­ких її сполук в корозійні, такі як органічні кислоти. Кислоти, особливо низькомолекулярні, мають підвищену корозійність, діють, насампе­ред, на кольорові метали підшипників, а такі як оксикислоти часто є причиною "заїдання" поршневих кілець. При окисленні оливи утво­рюються, крім корозійних, високомолекулярні сполуки, які можуть спричинити підвищення в'язкості оливи, утворення відкладень. Протиокисні присадки уповільнюють процес окислення оливи. Механізм дії антикорозійних присадок полягає в утворенні на металі захисних плівок, які перешкоджають безпосередньому впли­ву корозійно-активних сполук на метал. Для кожної такої плівки існує певний температурний інтервал, при якому вона найбільш ефек­тивно діє. При підвищених температурах плівка руйнується.

Ці присадки не доцільно добавляти до моторної оливи в умовах експлуатації тому що ці присадки якщо зруйновані то нові присадки так само зруйнуються. В цьому випадку необхідно заміняти оливу.

Антифрикційні, протизадирні і протизношувальні присадки до­дають до олив для зниження коефіцієнта тертя, зношування та за­дирання поверхонь. Антифрикційні, протизадирні, протизношувальні властивості можна об'єднати загальною властивістю - мастильною, яка залежить, передусім, від відповідного складу оливи. Присадки повинні підсилювати цю властивість.

Модифікатори тертя, високотемпературні антифрикційні присад­ки включають неорганічні та органічні речовини і сполуки. Такими модифікаторами можуть бути колоїдні дисперсії нерозчинних в оливі сполук, наприклад, дисульфід та трисульфід молібдену, графіту, ме­талів та їх оксидів, полімерів тощо. Але при застосуванні модифіка­торів треба брати до уваги, що деякі метали або їх оксиди (свинець, мідь, залізо) одночасно можуть бути активними каталізаторами окислення оливи, тоді як молібденові сполуки, графіт є нейтральни­ми речовинами щодо оливи і до металів, не викликаючи корозії ос­танніх. Більшість полімерів при певних умовах деполімеризуються.

Модифікатори тертя доцільно добавляти до моторної оливи в умовах експлуатації зношених двигунах. Проникаючи у мікротріщини, вони заповнюють їх і запобігають по­дальшому зношуванню металів; адсорбуючись на металевих повер­хнях, при високих навантаженнях та температурах утворюють хімічні модифіковані шари і "вирівнюють" поверхні. В результаті цього підви­щується тиск в системі і збільшується зносостійкість матеріалу. Механізм дії всіх модифікаторів, добавок однаковий, основна різни­ця полягає в ефективності дії.

7. Які особливості роботи трансмісійних олив? Назвіть призначення ATF? Розшифруйте: SAE 10W40 Semi Synthetic ACEA A3/B3, SAE 15W40 ACEA Е2, SAE 0W30 Synthetic, SAE 10W60 Semi Synthetic ACEA Е2, SAE 85W API GL-5,

SAE 85W140 API GL-3.

Трансмісійні масла призначені для роботи у різноманітних агрегатах трансмісій: коробках змінних передач, рульових механізмах, задніх мостах і т.д.

Найважливішими функціями трансмісійних масел являються:

1) зменшення зносу і задирку шестерень, підшипників та інших тертьових деталей;

2) зниження втрат енергії двигуна, що передається до ходової частини;

3) забезпечення плавного зрушення машини з місця;

4) відвід тепла.

Ефективне функціонування трансмісійних масел можливе при дотриманні наступних експлуатаційних вимог:

- пологої в'язкістно-температурної характеристики, тобто мати високий індекс в’язкості;

- високими протизносними, протизадирними і антифрикційними властивостями;

- мінімальній взаємодії з гумовотехнічними виробами;

- стійкості до утворення емульсії з водою;

- високій фізичній стабільності в умовах тривалого зберігання.

Умови роботи трансмісійних масел значно відрізняються від моторних. Максимальна температура деталей трансмісії, звичайно, не перевищує 100 °С. З цієї точки зору трансмісійні масла працюють у більш м'яких температурних умовах. Інша картина спостерігається при порівнянні тисків на масла для двигунів і трансмісій. Якщо максимальний тиск на масляну плівку в двигунах не перевищує 100 МПа, тиск у зоні контактів зубів шестерень і деталей підшипників каченя складає 1500…2000 МПа, а в гепоїдних передачах 3000…4000 МПа. У цьому відношенні трансмісійні масла знаходяться у надзвичайно жорстких умовах. На спроможність масла виконувати свої функції у важких умовах дуже впливають ряд його експлуатаційних показників.

АТF - олива для автоматичних коробок передач. У складі такої оливи обов’язково вводиться фрикційні присадки та протизадирні присадки.

АТF:

-General Motor DexRON- ЗБІЛЬШУЄ КОЄФІЦІЄНТ ТЕРТЯ

- FORD MERCON- ЗМЕНШУЄ КОЄФІЦІЄНТ ТЕРТЯ

SAE 10W40 Semi Synthetic ACEA A3/B3

(SAE) – товариство автомобільних інженерів США

(ACEA) – асоціація європейських виробників автомобілів

Всесезонна олива (краще взимку, бо 10 підтримує тиск в системі, і при низьких температурах забезпечується легкий пуск двигуна)

10 - в'язкість оливної основи для виготовлення товарної оливи при 100°С.

40 - характеризує в'язкісні властивості товарної оливи при 100°С.

Semi Synthetic – напівсинтетична моторна олива

А3/В3 - для бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів і мікроавтобусів які випустилися після 1996р.