Конструктивна розробка й розрахунок валів

5.1. Конструктивна розробка й розрахунок швидкохідного вала.

Швидкохідний вал виконуємо заодно із шестірнею редуктора у вигляді вала-шестірні.

5.1.1. Вибір муфти.

Муфти пружні втулочно-пальцеві служать для з'єднання валів і передачі обертаючого моменту від одного вала до іншого, для компенсації зсуву осей валів, що з'єднують, для амортизації вібрацій й ударів, що виникають при роботі і запобігання механізмів від поломки.

Орієнтовно визначаємо діаметр ділянки вала під посадку муфти. вважаємо, що на цій ділянці вала буде діяти обертальний момент. Тоді:

мм (5.1.1)

де [t] – допустиме напруження на крутіння для матеріалу вала. Для попередніх розрахунків рекомендується приймати в межах 15-25 МПа [1, с. 266].

Т1-крутний момент на швидкохідному валу, Нм.

Вибір муфти провадимо залежно від діаметра вала dm.

Муфта 63–23–1.1 ГОСТ 21424–93

Де 63 – номінальний обертальний момент (Тном), 22 – внутрішній діаметр муфти (dm), тип і виконання – 1.1.

Приймаємо dm =22мм; ℓm =50мм, ДМ = 63мм (табл. 5.2.).

Перевіряємо правильність вибору муфти.

Тр =36,4∙1,1=40,1≤ Тном=63Нм. (5.1.2)

де Т1 – обертальний момент на швидкохідному валу, Нм;

Кр =1,1 – коефіцієнт безпеки.

5.1.2. Розробка ескізу швидкохідного вала.

Приймаємо діаметр під ущільнення рівним діаметру під підшипник (dП приймати цілим числом і кратним 5), мм

(5.1.3)

де t =2 – буртік, приймаємо по таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

dm, dП, dК 18–24 25–30 32–40 42–50 52–60 61–70 71–85 87–100
t   2,2 2,5 2,8 3,0 3,3 3,5 3,7

=dm+2t=22+2∙2=26мм. Приймаємо =30мм.

По діаметру під підшипник dП вибираємо ширину підшипника В (табл. 5.3), віддаючи перевагу підшипникам середньої серії.

Рис. 5.1. Муфта пружна втулочно-пальцева


Таблиця 5.2. Муфти пружні втулочно-пальцеві ДСТ 21424-93.

Тном, Нм dm D DМ L m d1 d2 1 2
       
31,5 16, 18, 19                    
  20, 22, 24                    
  25, 28                    
         
  32, 35, 36, 38                    
38, 40, 42, 45        
  40, 42, 45                    
  45, 48, 50, 55, 56                    
  50, 55, 56                    
60, 63, 65, 70        
  63, 65, 70, 71                    
80, 85, 90        
  80, 85, 90, 95                    
  100, 110, 120, 125                    
  120, 125                    
130, 150        
         

Ширина підшипника B=16мм;

Рис. 5.2 Шарикопідшипник радіально-упорний однорядний

Таблиця 5.3. Шарикопідшипники радіально-упорні однорядні (ДСТ 831-75).

Умовне позначення підшипника Розміри, мм Базова вантажопідйомність, кН
динамічна статична динамічна статична
36000 a=120 46000 a=260 d D В С С0 С С0
a=120 a=260
Легка серія
          15,7 8,31 14,8 7,64
          16,7 9,1 15,7 8,34
          22,0 12,0 21,9 12,0
          30,8 17,8 29,0 16,4
          38,9 23,2 36,8 21,4
          41,2 25,1 38,7 23,1
          43,2 27,0 40,6 24,9
          58,4 34,2 50,3 31,5
          61,5 39,3 60,8 38,8
        69,4 45,9
        80,2 54,8
        78,4 53,8
          93,6 65,0 87,9 60,0
Середня серія
        17,8 9,0
        26,9 14,6
        32,6 18,3
        42,6 24,7
          53,9 32,8 50,8 30,1
        61,4 37,0
        71,8 44,0
        82,8 51,6
          65,3
          75,0
          85,3
          99,0
                       

Визначаємо діаметр буртіка під підшипник (табл.5.1):

=dп+2 t =30+2∙2,2=34,4мм (5.1.4)

Приймаємо =35мм

Довжину вала під ущільнення з урахуванням ширини манжети, зазорів і товщини кришки приймаємо: ℓУ =45

Визначаємо зазор Х між колесами й корпусом:

Х³3m=3∙2,5=7,5 мм (5.1.5)

Приймаємо Х=8мм

Відстань між опорами:

o = 19+2∙8+70=105мм (5.1.6)

Довжина консольної ділянки вала:

К = 19/2+45+50=104,5=105мм (5.1.7)

Рис 5.3. Ескізне компонування швидкохідного вала.

5.1.3. Вибір шпонки й перевірочний розрахунок шпонкового з'єднання.

Для фіксації муфти й передачі обертального моменту від електродвигуна до шестірні на валу в спеціально виготовлених пазах встановлюють призматичні шпонки.

Вибираємо шпонку по dm з розмірами (табл. 5.4). Довжину шпонки ℓ вибираємо по стандартному ряду на 5-10 мм менше довжини посадкових місць сполучених деталей:

b=6 мм, h=6 мм, 3,5 мм, l=45 мм,

Обрану шпонку необхідно перевірити на зминання її бічних сторін.

Умова міцності на зминання, МПа:

= МПа< =100 МПа (5.1.8)

де Т1 – обертальний момент на ведучому валу, Нм;

d – діаметр вала в розглянутому перетині, мм;

t1 – величина заглиблення шпонки у вал (табл. 5.4), мм;

h – висота шпонки, мм;

р – робоча довжина шпонки при округлених торцях, мм;

(5.1.9)

b – ширина шпонки, мм.

[s]зм – припустиме напруження на зминання, що залежить від прийнятого матеріалу для шпонки. При сталевій маточині [s]зм = 100 ÷ 150 МПа [1, c.106].

При sзм ≤ [s]зм умова міцності на зминання виконується.

5.1.4. Визначення сил, що діють на швидкохідний вал.

Сили, що виникають у зачепленні:

окружна: (5.1.10)

радіальна: (5.1.11)

осьова: (5.1.12)

Додаткова неврівноважена радіальна сила від муфти:

(5.1.13)

де DМ – діаметр центрів пальців муфти (табл. 5.2), мм.

Рис. 5.4. Шпонка призматична ГОСТ 23360-78.


Таблиця 5.4. Шпонки призматичні ГОСТ 23360-78.

Діаметр вала, d Переріз шпонки Довжина, ℓ Фаска, sх450 Глибина паза
Більше До b h t1 t2
        6–20 0,16–0,25 1,5 1,0
        6–36 1,8 1,4
        8–45 2,5 1,8
        10–56 0,25-0,4 3,0 2,3
        14–70 3,5 2,8
        18–90 4,0 3,3
        22–110 0,4-0,6 5,0 3,3
        28–140 5,0 3,3
        36–160 5,5 3,8
        45–180 6,0 4,3
        50–200 7,0 3,4
        56-220 0,6-0,8 7,5 4,9
        63-250 9,0 5,4
        70-280 9,0 5,4
        80-320 10,0 6,4
        90-360 11,0 7,4
        100-400 1,0-1,2 12,0 8,4
        100-400 13,0 9,4
        110-450 15,0 10,4
        125-500 17,0 11,4
        140-500 1,6-2,0 20,0 12,4
        160-500 20,0 12,4

Стандартний ряд довжин l:

6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 25, 28, 32, 36, 40, 45, 50, 56, 63, 70, 80, 90, 100, 110, 125, 140, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 400, 450.

5.1.5. Визначення реакцій в опорах і побудова епюр згинаючих і обертальних моментів.

Розглянемо реакції в опорах від дії сил Ft й Fm у горизонтальній площині. При цьому вважаємо, що шестірня розташована щодо опор симетрично, а = b = ℓo/2, а сила Fm спрямована убік збільшення прогину вала (гірший випадок).

Сума моментів щодо опори А:

(5.1.14)

Сума моментів щодо опори В:

(5.1.15)

Перевірка: ;

1100,1+78,3-1496,7+318,3=0

Визначаємо реакції в опорах від дії сил Fr й Fa у вертикальній площині. Для цього складаємо суму моментів всіх сил щодо опор А и В і знаходимо опорні реакції.

(5.1.16)

(5.1.17)

Перевірка: ;

363,4-557,9+194,5=0

Визначаємо сумарні згинальні моменти в передбачуваних небезпечних перерізах I-I під шестірнею й у перерізі II-II поруч із підшипником, ослаблених галтеллю:

У перерізі I-I:

(5.1.18)

У перерізі II-II:

(5.1.19)

Еквівалентні моменти в зазначених перерізах:

(5.1.20)

(5.1.21)

Визначаємо діаметри валів у цих перерізах, мм:

(5.1.22)

Допустимі напруження на згин для валів й обертових осей приймаємо [σзг] =50…60 МПа.

При d1 < df1 й d2 < dп умова міцності виконується.

Рис.5.5. Схема навантаження швидкохідного вала.

5.1.6. Розрахунок швидкохідного вала на опір утоми.

Це перевірочний розрахунок, який виконують після повної розробки конструкції вала, з огляду на всі основні фактори, що впливають на його міцність (характер напружень, характеристики матеріалу, концентратори напружень, абсолютні розміри вала, чистоту обробки й т.д.).

У небезпечному перерізі визначаємо запаси міцності на втому й порівнюємо їх із допустимими. Визначаємо запас міцності на втому по згині.

(5.1.23)

і крутінню

(5.1.24)

де s-1 = (0,4–0,5) sв =0,45∙780=351 МПа – межа контактної витривалості при згині;

t-1 = (0,2–0,3) sв =0,25∙780=195 МПа – межа контактної витривалості при крутінні;

sа й tа – амплітуда циклу при згині й крутінні.

При симетричному циклі й роботі вала без реверса sа = sзг; sm = 0.

tm = tа = 0,5 tкр, МПа

suзг – напруження згину в розглянутому перерізі, МПа;

tкр – напруження крутіння в розглянутому перерізі, МПа.

, МПа (5.1.25)

, МПа (5.1.26)

Ws (нетто) – момент опору перерізу вала при згині;

Wк (нетто) – момент опору перерізу вала при крутінні.

Для круглого суцільного перерізу:

, мм3 (5.1.27)

, мм3 (5.1.28)

де d – діаметр вала в небезпечному перерізі (df1 або dП), мм.

Кs – ефективний коефіцієнт концентрацій напружень при згині;

Кt – ефективний коефіцієнт концентрацій напружень при крутінні (табл. 5.5);

Кd – коефіцієнт впливу абсолютних розмірів поперечного перерізу вала (табл. 5.6);

Кv – коефіцієнт впливу поверхневого зміцнення (табл.5.7);

ys і yt – коефіцієнти чутливості до асиметрії циклу напружень (табл. 5.8).

Таблиця 5.5. Значення коефіцієнтів Кs і Кt.

Фактор концентрації Кs Кt
sВ, МПа
³700 ³1000 ³700 ³1000
Галтель  
При r/d=0,02 2,5 3,5 1,8 2,1
При r/d=0,06 1,85 2,0 1,4 1,53
При (D/d=1,25–2)0,10 1,6 1,64 1,25 1,35
Виточення  
При t=r й r/d=0,02 1,9 2,35 1,4 1,7
При t=r й r/d=0,06 1,8 2,0 1,35 1,65
При t=r й r/d=0,10 1,7 1,85 1,25 1,5
Поперечний отвір при d0/d=0,05–0,25 1,9 2,0 1,75 2,0
Шпонкова канавка 1,7 2,0 1,4 1,7
Шліци При розрахунку по внутрішньому діаметрі Кs = Кt = 1
Посадка з напресуванням при р³20 МПа 2,4 3,6 1,8 2,5
Різьблення 1,8 2,4 1,2 1,5
             

Таблиця 5.6. Значення коефіцієнта Кd.

d, мм                
При вигині для вуглецевої стали 0,95 0,92 0,88 0,85 0,81 0,76 0,70 0,61
При вигині для високоміцної легованої сталі й при крутінні для всіх сталей 0,87 0,83 0,77 0,73 0,70 0,65 0,59 0,52

Таблиця 5.7. Значення коефіцієнта Кv.

Вид обробки поверхні Межа міцності серцевини sВ, МПа Гладкі вали Вали з малою концентрацією напружень Кs=1,5 Вали з більшою концентрацією напружень Кs=1,8–2
Без поверхневої обробки (нормалізація, поліпшення) 700–1250 1,0 1,0 1,0
Загартування з нагрівом ТВЧ 600–800 1,5–1,7 1,6–1,7 2,4–2,8
800–1000 1,3–1,5
Азотування 900–1200 1,1–1,25 1,5–1,7 1,7–2,1
Цементація 400–600 1,8–2,0 3,0
700–800 1,4–1,5
1000–1200 1,2–1,3 2,0
Дробеструйний наклеп 700–1250 1,1–1,25 1,5–1,6 1,7–2,1
Накатка роликом 1,2–1,3 1,5–1,6 1,8–2,0

Таблиця 5.8. Значення коефіцієнтів ys і yt.

Межа міцності sВ, МПа 350–550 520–750 700–1000 1000–1200 1200–1400
ys (розтягання й згин   0,05 0,10 0,20 0,25
yt (крутіння)     0,05 0,10 1,15

Узагальнений коефіцієнт запасу міцності на втому в небезпечних перерізах визначають по рівнянню Гофа й Полларда:

(5.1.29)

де [S] = 1,2–2,5 – допустимий коефіцієнт запасу міцності на втому.

В перетині I-I:

Kσ=1; Kd=0,84; Kτ=1; ψτ=0,05; ψσ=0,1; Кv=1

Sτ=

>1,5

5.2. Конструктивна розробка й розрахунок тихохідного вала.

5.2.1. Вибір муфти.

Орієнтовно визначаємо діаметр ділянки вала під посадку муфти. вважаємо, що на цій ділянці вала буде діяти обертальний момент. Тоді:

(5.2.1)

де [t] – допустиме напруження на крутіння для матеріалу вала. Для попередніх розрахунків рекомендується приймати в межах 15-25 МПа [1, с. 266].

Т2-крутний момент на тихохідному валу, Нм.

Вибір муфти провадимо залежно від діаметра вала dm.

Приймаємо dm =38мм; ℓm =80мм, ДМ =100мм. (табл. 5.2).

Перевіряємо правильність вибору муфти.

Тр =197,8 ∙ 1,1=217,6 ≤ Тном=250Нм (5.2.2)

де Т2 – обертальний момент на тихохідному валу, Нм;

Кр =1,1 – коефіцієнт безпеки.

5.2.2. Розробка ескізу тихохідного вала.

Приймаємо діаметр під ущільнення рівним діаметру під підшипник (dП приймати цілим числом і кратним 5), мм

(5.2.3)

Приймаємо dп=43 мм

де t=2,8 –буртік, приймаємо по таблиці 5.1.

По діаметру під підшипник dП вибираємо ширину підшипника В, віддаючи перевагу підшипникам середньої серії (табл. 5.9).

Визначаємо діаметр буртіка під підшипник (табл.5.1):

(5.2.4)

Діаметр буртіка під підшипник приймаємо рівним діаметру під колесо:

Приймаємо dк=55 мм

Діаметр буртіка під колесо:

dS = 55 + 2∙3=61мм (5.2.5)

Довжину вала під ущільнення з урахуванням ширини манжети, зазорів і ширини кришки приймаємо: ℓУ =45 мм

Визначаємо зазор Х між колесами й корпусом:

Х=3m=3∙2,8=8,4мм (5.2.6)

Відстань між опорами:

o = 25+2∙8+64=105 мм (5.2.7)

Довжина консольної ділянки вала:

К (5.2.8)

Таблиця 5.9. Підшипники кулькові радіальні однорядні (ДСТ 8338-75).

Умовне позначення підшипника Розміри, мм Базова вантажопідйомність, кН
d D B динамічна статична
С С0
Легка серія
        12,7 6,2
        14,0 6,95
        19,5 10,0
        25,5 13,7
        32,0 17,8
        33,2 18,6
        35,1 19,8
        43,6 25,0
        52,0 31,0
        56,0 34,0
        61,8 37,5
        66,3 41,0
        70,2 45,0
Середня серія
        15,9 7,8
        22,5 11,4
        28,1 14,6
        33,2 18,0
        41,0 22,4
        52,7 30,0
        61,8 36,0
        71,5 41,5
        81,9 48,0
        92,3 56,0
        104,0 63,0
        112,0 72,5
        124,0  

Рис. 5.6. Підшипник кульковий радіальний однорядний

Рис. 5.7. Ескізне компонування тихохідного вала.

5.2.3. Вибір шпонок і перевірочний розрахунок шпонкового з'єднання.

Вибираємо дві шпонки по dm і по dК з розмірами (табл. 5.4.). Довжину шпонки ℓ вибираємо по стандартному ряду на 5-10 мм менше довжини посадкових місць сполучених деталей.

Обрані шпонки по dm і по dк необхідно перевірити на зминання їхніх бічних сторін.

Умова міцності на зминання:

= < (5.2.9)

де Т2 – обертальний момент на веденому валу, Нм;

d – діаметр вала в розглянутому перерізі, мм;

t1 – величина заглиблення шпонки у вал (табл. 5.4), мм;

h – висота шпонки, мм;

р – робоча довжина шпонки при округлених торцях, мм;

(5.2.10)

b – ширина шпонки, мм.

При сталевій маточині [s]зм = 100 ÷ 150 МПа [1, c.106]. [s]зм – допустиме напруження зминання, що залежить від прийнятого матеріалу для шпонки.

Приймаємо [s]зм=150 МПа

Шпонка на муфту:

b=10 мм, h=8 мм, 5 мм, l=70 мм,

= < =100…150 МПа

Умова міцності на зминання виконується.

Шпонка на колесі:

b=16 мм, h=10 мм, 6мм, l=56 мм,

= < =100…150 МПа

Умова міцності на зминання виконується.

5.2.4. Визначення сил, що діють на тихохідний вал.

Сили, що виникають у зачепленні – окружна, радіальна й осьова, визначені раніше в п.5.1.4.

Додаткова неврівноважена радіальна сила від муфти:

, (5.2.11)

де DМ – діаметр центрів пальців муфти, мм (табл. 5.2).

5.2.5. Визначення реакцій в опорах і побудова епюр згинаючих і обертальних моментів.

Розглянемо реакції в опорах від дії сил Ft й Fm у горизонтальній площині. При цьому вважаємо, що колесо розташоване щодо опор симетрично, а = b = ℓo/2, а сила Fm спрямована в бік збільшення прогину вала (гірший випадок).

Сума моментів щодо опори А:

(5.2.12)

Сума моментів щодо опори В:

(5.2.13)

Перевірка: ;

2312,4-1903,7-1496,7+1088=0

Рис. 5.8. Схема навантаження тихохідного вала.

Визначаємо реакції в опорах від дії сил Fr й Fa у вертикальній площині. Для цього складаємо суму моментів всіх сил щодо опор А и В і знаходимо опорні реакції.

(5.2.14)

(5.2.15)

Перевірка: ;

745,2-557,9-187,3=0

Визначаємо сумарні згинальні моменти в передбачуваних небезпечних перерізах I-I під колесом й у перетині II-II поруч із підшипником, ослаблених галтеллю:

У перерізі I-I:

(5.2.16)

У перерізі II-II:

(5.2.17)

Еквівалентні моменти в зазначених перерізах:

(5.2.18)

(5.2.19)

Визначаємо діаметри валів у цих перерізах, мм:

(5.2.20)

Допустимі напруження на згин для валів й обертових осей приймаємо [σзг] =55 МПа.

Результати порівнюємо з розмірами розробленої конструкції вала:

При d1 < dК й d2 < dп умова міцності виконується.

5.2.6. Розрахунок тихохідного вала на опір утоми

У небезпечному перерізі визначаємо запаси міцності на втому й порівнюємо їх із допустимими. Визначаємо запас міцності на втому при згині:

(5.2.21)

і крутінні:

(5.2.22)

де s-1 = (0,4–0,5) sв – межу контактної витривалості при згині, МПа;

t-1 = (0,2–0,3) sв – межу контактної витривалості при крутінні, МПа;

sа й tа – амплітуда циклу при згині й крутінні.

При симетричному циклі й роботі вала без реверса sа = sзг; sm = 0.

tm = tа = 0,5 tкр, МПа.

suзг – напруження згину в розглянутому перерізі, МПа;

tкр – напруження крутіння в розглянутому перерізі, МПа:

, МПа (5.2.23)

, МПа (5.2.24)

Ws (нетто) – момент опору перерізу вала при згині;

Wк (нетто) – момент опору перерізу вала при крутінні.

Для небезпечного перерізу вала зі шпонковою канавкою:

,мм3 (5.2.25)

,мм3 (5.2.26)

де dк – діаметр вала в небезпечному перерізі (dк або dп), мм;

Кs – ефективний коефіцієнт концентрацій напружень при згині;

Кt – ефективний коефіцієнт концентрацій напружень при крутінні (табл. 5.5);

Кd – коефіцієнт впливу абсолютних розмірів поперечного перерізу вала (табл. 5.6);

Кv – коефіцієнт впливу поверхневого зміцнення (табл. 5.7.);

ys і yt – коефіцієнти чутливості до асиметрії циклу напружень (табл. 5.8.).

Узагальнений коефіцієнт запасу міцності на втому в небезпечних перерізах визначають по рівнянню Гофа й Полларда:

(5.2.27)

де [S] = 1,2–2,5 – допустимий коефіцієнт запасу міцності на втому.

В перетині I-I:

σ-1=0,45∙σв=0,45∙600=270 MПа

τ-1=0,25∙σв=0,25∙600=150 MПа

Kσ=1,7; Kd=0,79; Kv=1; Kτ=1; ψτ=0,05; ψσ=0,1

S=


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: