МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Ж. В. КОЛОЇЗ
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА РЕДАГУВАННЯ ГАЗЕТ
Навчально-методичні матеріали
для лабораторних робіт
для студентів спеціальності
«Українська мова і література (редагування освітніх видань)»
Кривий Ріг − 2012
УДК 070.4
ББК 612.1 74.2+76.17Я73
Колоїз Ж. В. Теорія і практика редагування газет: Навчально-методичні матеріали для лабораторних робіт для студентів спеціальності «Українська мова і література (редагування освітніх видань)» / Жанна Василівна Колоїз. – Кривий Ріг: КПІ ДВНЗ «КНУ», 2012. – 122 с.
Рецензенти:
кандидат філологічних наук, професор Ю. О. Арешенков;
кандидат філологічних наук, доцент Т. І. Вавринюк.
Рекомендовано до друку кафедрою української мови Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» (протокол №12 від 11 червня 2012 року)
|
|
ББК 612.1 74.2+76.17Я73
© КПІ ДВНЗ «КНУ», 2012
МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ
Інтенсивний розвиток сучасної видавничої справи зумовлює потребу у знаннях методики аналізу і вдосконалення текстових матеріалів у зв’язку з підготовкою їх до друку. Фахова підготовка з «Теорії і практики редагування газет» і відповідна професійна діяльність передбачає існування роботи редактора і науки про неї, в основі якої лежить певна теорія.
Редакторська професія передбачає набуття її представником умінь і навичок кваліфіковано працювати з текстами, які мають різне цільове призначення, належать до різних тематичних розділів та мають різну знакову природу і характер інформації. Іншими словами, ідеться про редагування багатьох видів текстів, кожний з яких має свою специфіку щодо структурної і змістової побудови. А отже, відповідного використання мовностилістичних засобів. Про головні типологічні ознаки кожного з видів розмаїтої структури видавничої продукції йшлося в нормативних курсах «Основи редакційно-видавничої діяльності», «Теорія комунікації», «Коректура», «Редагування освітніх видань та лінгвістика тексту». Досконале засвоєння цієї проблематики дало змогу з’ясувати, чому так важливо знати означену специфіку в контексті редакторської підготовки текстів до видання і в чому виявляється різноманіття прийомів правок у конкретиці типологічних ознак тексту.
Курс «Теорія і практика редагування газет» покликаний забезпечити майбутнього фахівця прийомами роботи з текстами різних газетних видів і жанрів, їх тематичною і композиційною структурою, фактологічним матеріалом, мовою і стилем відповідно до чинних норм тих наук, з якими взаємодіє редагування.
|
|
Ця дисципліна спрямована на аналіз і вдосконалення газетного тексту у зв’язку з підготовкою його до друку. Основою такої діяльності є критичний аналіз газетного матеріалу задля правильної оцінки та допомога автору в удосконаленні його форми і змісту. Предметом курсу «Теорія і практика редагування газет» як наукової дисципліни є редакторська праця з підготовки до друку текстового матеріалу, яка містить такі складові:
● аналіз тематичної організації твору (визначення головної і побічних тем, робота над тематичними відхиленнями);
● аналіз композиційної структури твору, перевірка її логічності;
● роботу з фактологічним матеріалом, перевірку його точності і достовірності;
● виявлення і виправлення порушень логічних зв’язків у тексті;
● мовну правку;
● редакційно-технічну обробку.
Літературне редагування необхідно проводити в системі інших видів редакторської діяльності – технічного і художнього редагування, оскільки історично всі ці три види були нероздільними. У цій системі літературне редагування виділяється насамперед як робота над композицією матеріалу, компонентами змісту і тими первинними формами вираження змісту, поза якими він не існує. Хоч літературний редактор не займається макетуванням видань, він аналізує текст, виходячи з передбачуваного розташування його на полосі, а іноді й надає рекомендації щодо доцільності його розташування й оформлення. А відтак знання основ технічного і художнього редагування, правил верстання стає необхідною умовою ефективної роботи літературного редактора в сучасній видавничій справі.
«Теорія і практика редагування газет» узагальнює знання фахівця з дисциплін відповідних циклів, формує його мовну культуру і сприяє виробленню практичних навичок роботи з конкретним текстом. Головні завдання відповідного курсу:
1) з’ясувати аспекти редагування, зокрема й редагування газети;
2) ознайомитися з передовим вітчизняним та зарубіжним досвідом газетного виробництва, з історією вітчизняної преси загалом;
3) сформування уявлення про практичну діяльність редакції друкованого періодичного видання, його структуру, основні способи й форми газетного виробництва;
4) визначити особливості аналізу тексту як методу їх об’єктивної характеристики й оцінки, а також шляхи вдосконалення рукопису у процесі його підготовки до друку;
4) з’ясувати методику редагування, прийоми і засоби реалізації рекомендацій, сформульованих упродовж редакторського аналізу: різними видами правки (вичитування, доопрацювання, переробки, скорочення), техніку аналізу тематичної, композиційної і логічної організації тексту, роботу з фактологічним матеріалом і т. ін.;
5) розкрити особливості редагування текстів різних газетних жанрів.
Той, хто працює в газеті, повинен не тільки вміти готувати якісні, яскраві публіцистичні матеріали, а й мати уявлення про художньо-технічне оформлення видання. Для нього є важливим розуміти сучасний стиль оформлення періодики, володіти добрим естетичним смаком, що дозволить у процесі підготовки матеріалу чітко уявляти, яке місце займатиме публікація, як вона має бути подана й оформлена.
Студенти повинен знати:
● визначення понять «літературне редагування», «технічне редагування», «художнє редагування», їх диференційні ознаки;
● визначення понять «газета», «журнал», «преса», «періодика»;
● історію та теорію редагування газети як типу газетно-журнального видання;
● техніку оформлення газетного тексту;
● основи редакторського аналізу тексту;
|
|
● види газетних текстів та особливості їх редагування;
● логічні засади редагування;
● особливості різних видів композиційної структури і композиційних шаблонів;
● методику редакторського аналізу композиції рукопису;
● методику праці редактора над фактичним матеріалом;
● мовностилістичні особливості газетного тексту.
Студенти повинні уміти:
● застосовувати на практиці набуті теоретичні знання;
● здійснювати тематичний аналіз тексту;
● перевіряти логічну будову тексту;
● перевіряти точність і достовірність фактологічного матеріалу;
● аналізувати композиційну структуру тексту;
● здійснювати правку тексту, застосовуючи коректурні знаки;
● користуватися прийомами видалення типових нормативно-стилістичних помилок;
● працювати зі зверстаним текстом, контролювати його основні елементи.
РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА СЕМЕСТРАМИ
Семестр | Тижні | Усього аудиторних годин | Кредити | Лекції | Лабораторні заняття | Самостійна робота | Залік | Усього годин |
І | ||||||||
ІІ | 2,5 | + | ||||||
Усього | 4,5 |