Як підрізали крила

Голова обласної федерації футболу назвав рішення виконкому УЄФА трагедією, а головною причиною нашого прольоту повз Євро-2012 вважає стан справ з дніпропетровським аеропортом.

Як відомо, Андрій Павелко перебував під час визначальної наради у Бухаресті: «До останньої миті ми не втрачали оптимізму. І це думка не лише нашої делегації. На боці Дніпропетровська був відповідальний за підготовку до Євро-2012 у Польщі та Україні Мартін Каллен. Пан Каллен теж був збентежений виключенням Дніпропетровська з числа міст, які можуть прийняти континентальну першість. Він казав: «Здається, саме це місто на Дніпрі найбільше бажало футбольного свята». Проте рішення було жорстоким...»

До речі, під час засідання виконкому футбольні єврочиновники схилялися до того, щоб взагалі залишити серед міст-кандидатів лише два українських. Андрій Павелко: «Тільки завдяки Григорію Суркісу пропорції було повернуто статус-кво. Керманич ФФУ застеріг від дискримінації України у порівнянні з Польщею. Відтак залишили Київ, проте з умовою істотного зрушення у підготовці до Євро-2012 до 30 листопада. А от для Харкова, Донецька та Львова цей термін, на мою думку, має інше визначення. Якщо ці міста не виконають умови стосовно аеропортів, інфраструктури, транспорту, то їх теж буде виключено. Особисто мені так і здається. При такому ставленні центральної влади до програми підготовки строки до грудня нереальні для виконання». Владі на київських пагорбах дісталося ще. Особлива прикрість пов’язана із тим, що Дніпропетровськ не отримав навіть такої умовної довіри. Андрій Павелко: «Адже виключили не просто один із географічних пунктів на мапі України, а місто-донор. Ніхто не сплачує стільки видатків у національний бюджет, як наша область. І що ж тепер виходить? Якщо інші міста підготуються до Євро-2012, то це станеться за наш рахунок? А Дніпропетровську й надалі доведеться отримувати з бюджету країни лише кошти, яких вистачить хіба що на виплати бюджетникам та пенсіонерам. Отже, нас поставили на місце, якого ми зовсім не заслуговуємо».

Ще одним прикладом такого негідного ставлення Андрій Павелко вважає тяганину зі статусом наших повітряних воріт: «По визначенню прав на власність було рішення Президента країни ще у лютому 2009 року. А потім почався справжній «футбол» між РНБО, Кабміном та Секретаріатом Президента України. Документи, які визначають долю нашого аеропорту, десь там і загубилися. На виконкомі УЄФА нашу делегацію запитували щодо гарантій. Проте ми з Іваном Куліченком таких гарантій дати не могли, а держава промовчала. Тож про приватизацію або іншу форму власності нашого аеропорту у Бухаресті не почули і це стало визначальним мінусом у лобіюванні дніпропетровських інтересів».

Усупереч безповоротній відмові Дніпропетровську найбільш палкі прихильники ідеї Євро-2012 продовжують сподіватися (Наше місто. – 16 травня. – 2009).