Заходи мінімізації професійного вигорання у фахівця в сфері «людина-людина»

Існує так звана «група ризику» працівників, які найбільш схильні до вигорання – це ті, хто працює у сфері «людина-людина» і в силу своєї професії змушені багато і інтенсивно спілкуватись з іншими людьми. Факторами, які впливають на вигорання, є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертований характер, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій типу «людина-людина». Процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово. Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває в собі сил для виконання навіть дріб'язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб примусити себе приступити до роботи. Така втома може провокувати стан пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту. Професійне вигорання - реакція організму та психологічної сфери людини, яка виникає внаслідок тривалого впливу стресів середньої інтенсивності, що обумовлені її професійною діяльністю; результат некерованого довготривалого стресу; психічний стан, який характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, викликаних професійною діяльністю людини, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень; різновид та передумова професійної деформації особистості. Перший крок доподолання вигоряння — розібратися з самим собою, зрозуміти не тільки свої ціліі представити образ майбутнього, а відповісти собі на питання, в чому сенстого, що ви зараз робите, навіщо ви це робите. Треба знайтивихід з ситуації, що склалася, не руйнуючи її. Найпоширенішийспосіб — спробувати піднятися над ситуацією, змінити свій кут зору, подивитисяна своє становище і роботу з більш глобальної точки зору. Другий спосіб — вихід у область, яка лежить поруч. Коли колишні знання, вміння, навичкизнаходять нове застосування. Людина робить так звану горизонтальну кар'єру.Людина намагається знайти для себе нові смисли в новій діяльності. Намакрорівні шукає застосування своїм знанням, умінням, навичкам. Третій спосіб — не залишаючи даного бізнесу, зробити його інструментом для досягнення більшглобальних цілей. Четвертийспосіб, який часто застосовується, полягає в тому, що людина, залишаючись в тійже ситуації, починає робити акценти не на тому, що вона вже добре знає, вміє,освоїла, а на тому, що є для неї проблемою. Так знаходиться новий сенс у старійпрофесії, а її перетворення на інструмент саморозвитку стає профілактикоювигоряння.