2015-08-21
575
22. Я прокидаюсь рано —
І зразу, хоч не встаю,
Тільки спросоння погляну,
Бачу матусю свою.
Мати — досвітня пташка,
Вдосвіта віч не зімкне,
Ходить по хаті навшпиньки,
Щоб не збудити мене.
Мати — то сонечко рідне.
Сонечко ясне, земне.
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
23. Мати наша — сивая горлиця.
Все до її серденька горнеться:
Золота бджола — намистиною,
Небо — святковою хустиною,
Місяць — непоколотим золотом,
А береза — вранішнім солодом,
Хата — ластівками під стріхою,
А туман — вдовиною втіхою,
А вона до всіх до них — піснею.
Вчитель. Чи не розповідали бабусі, як колись ставилися діти до батьків? Діти дуже слухалися батьків, їхнє слово для дітей було законом. Вони його ніколи не порушували. Вважалося великим гріхом образити батька чи матір, зверталися до батьків на ви. З покоління в покоління передавалися такі прикмети: — видереш лелечі яйця — згорить хата;
— будеш гратися з вогнем — буде боліти голова;
— не доїси хліба — снитимуться старці;
— свистітимеш у хаті — гроші водитись не будуть.
|
|
|
А ще мати вчила доньку прясти, шити, вишивати, білити хату, доглядати дітей. Особливо старанно вчила вишивати рушники. Бо хата без рушників не існувала. Рушники створювали затишок, оберігали оселю.
«ПІСНЯ ПРО РУШНИК»
Вчитель. Мабуть, ой як важко було б мамі, якби поруч не було батька, якого ми любимо і поважаємо не менш від мами. Але життя наділяє мамі більше турбот. Недаремно каже народне прислів'я: «Жінка підтримує в хаті три стовпи, а чоловік четвертий». Багато прислів'їв склав народ про матір. Ось деякі з них:
— Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.
— Нема того краму, щоб купити маму.
— Матері не купити, не заслужити.
— Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець.
— Добре й ненці, коли дитина в славі.
— Мати однією рукою б'є, а другою гладить.
— Який кущ, така й калина; яка мати, така й дитина.
— На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити. Вчитель. Про матір наш народ склав казки, легенди, пісні. Від них віє теплом, ніжністю і ласкою.
Пісня «ЧОРНОБРИВЦІ»
