2015-08-21
756
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до практичних занять і самостійної роботи
З гігієни та екології
Для студентів III курсу
медичного факультету
Спеціальності: 7.110101 - “лікувальна справа”
7.110104 - “педіатрія”
7.110105 - “медико - профілактична справа”
Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології
Львів-2007
Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з гігієни та екології для студентів III курсу медичного факультету за спеціальностями: 7.110101 - “лікувальна справа”, 7.110104 - “педіатрія”, 7.110105 - “медико - профілактична справа”. Частина 2. Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології.
Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко.
Підготували: професор В. І. Федоренко, доценти О. Б. Денисюк, І.Г. Мудра, Ю.Є.Кіт (теми № 10,17), асистенти к.мед.н. Л. М. Кіцула, к.б.н. Л.П.Козак, Н. В. Москвяк, Л. М. Скалецька (теми №1,13), Я. М. Ямка (теми № 6,13).
Рецензенти:
Б. М. Штабський, професор кафедри гігієни і профілактичної токсикології з курсом гігієни ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
А.К. Маненко, професор, завідувач курсом гігієни ФПДО кафедри гігієни і профілактичної токсикології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Методичні рекомендації схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол №2 від 19 квітня 2007 р.).
Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, професор М. Р. Гжегоцький.
Методичні рекомендації з гігієни та екології для студентів медичного факультету складені на основі експериментального навчального плану розробленого на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) мають на меті допомогти студентам у підготовці та виконанні практичних занять і самостійної роботи.
Методичні рекомендації до практичних занять включають: актуальність кожної теми; навчальні цілі заняття на рівні теоретичних знань (ІІ рівень засвоєння), практичних навиків і вмінь (ІІІ рівень засвоєння), якими повинен оволодіти студент; базові знання, вміння та навики, отримані студентами в процесі попереднього навчання (міжкафедральне інтегрування); зміст теми, що тезово висвітлює основні питання програми; основну і додаткову літературу для самопідготовки; матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів; навчальні практичні завдання; матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи містять перелік контрольних питань, тестів і задач для здійснення студентом самоконтролю домашньої самопідготовки.
Під час домашньої самопідготовки студент зобов’язаний вивчити всі теоретичні і практичні питання і з метою самоконтролю письмово відповісти на контрольні питання, тести і розв’язати контрольні задачі.
Навчальні практичні завдання вміщують план практичної роботи, яка виконується студентами у навчальній лабораторії.
Результати практичної роботи оформляються студентом у вигляді протоколу за схемою: дата і тема заняття; принцип методу визначення досліджуваних показників; формула для розрахунку і отриманий результат; гігієнічний висновок, в якому одержаний результат порівнюється з гігієнічним нормативом і даються гігієнічні рекомендації для оптимізації стану об’єкта дослідження, спрямовані на поліпшення показника. Протокол наприкінці заняття підписується викладачем.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків містять перелік ситуаційних задач ІІІ рівня засвоєння, які дозволяють виявити ступінь опанування студентами вміннями та навиками з кожної теми.
Методичні рекомендації до самостійної роботи мають аналогічну структуру і не вміщують лише навчальних практичних завдань. Самостійна робота виконується студентом вдома у робочому зошиті у вигляді письмових відповідей на контрольні питання, тести і розв’язань ситуаційних задач. Самостійні роботи з розділу повинні виконуватись паралельно з вивченням даного розділу на практичних заняттях. В академічному журналі викладачем робиться відмітка про зарахування відповідної теми самостійної роботи, а контроль засвоєння матеріалу здійснюється під час підсумкового модульного контролю.
Студент, що пропустив заняття, зобов’язаний відпрацювати його упродовж двох тижнів від моменту пропуску в дні, передбачені кафедральним графіком відробок. Студент, що пропустив три чи більше занять скеровується викладачем у деканат для отримання дозволу на відробки і подальшу присутність на заняттях.
Оцінка засвоєння окремих тем (вихідний, поточний і підсумковий контроль) проводиться на кожному практичному занятті у формі усного та письмового опитування відповідно до конкретних цілей. Оцінка засвоєння модуля здійснюється на останньому навчальному занятті модуля.
При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількостей тем у модулі.
При вивченні другого модуля дисципліни застосовується наступна конвертація традиційних оцінок у бали: відмінно – 9 балів, добре – 6 бали, задовільно – 3 бали і незадовільно – 0 балів.
Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента залежить від обсягу і значимості роботи, але не більше 12 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі і становить для модуля №2 - 36 балів.
Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.
Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до теми аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.Форма проведення підсумкового модульного контролю включає контроль теоретичної і практичної підготовки. Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Кілкість балів з дисципліни, яка отримана студентами конвертується у 4 - бальну шкалу таким чином:
| Кількість набраних балів | Оцінка за 4 - ри бальною шкалою |
| 177-200 | “5” |
| 131-176 | “4” |
| 86-130 | “3” |
| 85 і менше | “2” |
Оцінка з гігієни та екології виставляються лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.
За рішенням Вченої Ради студентам, які мають наукові публікації, або які зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України можуть додаватися заохочувальні бали до кількості балів з дисципліни.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий модульний контроль засвоєння здійснюється у відповідності з нормативними документами додатково за графіком, затвердженим навчальним закладом.
Зміст
Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології
Стор.
| 1. | Методологічні та методичні основи вивчення здоров’я у залежності від стану навколишнього середовища. Вибір зон спостереження. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища. Розрахунок здоров’я населення у зв’язку з впливом навколишнього середовища та впровадження заходів профілактики. | |
| 2. | Фізіологія праці. Методика гігієнічної оцінки важкості та напруженості праці з метою профілактики перевтоми та підвищення працездатності. Гігієнічні вимоги до режиму праці. Методика гігієнічної оцінки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їх вплив. Санітарне законодавство про охорону праці (КЗОП). | |
| 3. | Принципи і методи гігієнічного нормування. Схема токсикологічного експерименту. | |
| 4. | Методика гігієнічної оцінки шуму і вібрації. | |
| 5. | Методика визначення запиленості та хімічних забруднень повітря виробничого середовища. | |
| 6. | Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною. Гігієна одягу та взуття. Гігієнічна оцінка миючих засобів, тканин та побутового, виробничого, лікарняного одягу. | |
| 7. | Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту. | |
| 8. | Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та гігієна праці медичних працівників в лікувально – профілактичних закладах. Гігієнічні аспекти профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. | |
| 9. | Лікарсько-санітарний нагляд за організацією харчування в лікувальних закладах (обстеження харчоблоку лікарні з оформленням акта обстеження). | |
| 10. | Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки населення при використанні іонізуючих випромінювань у виробництві, наукових дослідженнях, лікувальних закладах. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах. | |
| 11. | Організація та проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях.Оцінка якості води польовими методами. Організація та проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. | |
| 12. | Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю та безпечністю харчування цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях за допомогою табельних засобів. | |
| 13. | Психогігієнічні основи повсякденної діяльності людини, гігієнічні аспекти біоритмології (самостійна робота) | |
| 14. | Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь. Попередні та періодичні медичні огляди як заходи їх профілактики (самостійна робота) | |
| 15. | Медико-санітарні частини та оздоровчі пункти промислових підприємств, гігієнічні аспекти їх роботи (самостійна робота) | |
| 16. | Особливості планування та облаштування спеціалізованих лікарень та відділень(самостійна робота) | |
| 17. | Радіаційне забруднення довкілля. Гігієнічні аспекти аварії на Чорнобильській АЕС(самостійна робота) | |
| 18. | Організація санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях. Гігієна польового розміщення цивільних формувань при ліквідації наслідків катастроф (самостійна робота) | |
| 19. | Гігієнічна характеристика основних факторів, що визначають умови праці при надзвичайних ситуаціях та ліквідації наслідків катастроф. Організація і проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій (самостійна робота) | |
| 20. | Підсумковий модульний контроль |
Тема 1. Методологічні та методичні основи вивчення здоров’я у залежності від стану навколишнього середовища. Вибір зон спостереження. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища. Розрахунок здоров’я населення у зв’язку з впливом навколишнього середовища та впровадження заходів профілактики.
Актуальність теми
Антропогенне забруднення навколишнього середовища призводить до зміни структури захворюваності та появи нових хвороб неінфекційної етіології. Дія негативних чинників навколишнього середовища може знижувати загальну резистентність організму і впливати на зростання різних видів захворюваності. Вплив навколишнього середовища на біологічну систему організму обумовлений одночасною дією фізичних, хімічних і біологічних чинників природного та антропогенного походження.
Встановлення наявності і характеру зв’язку між рівнем здоров’я населення і факторами навколишнього середовища, зокрема, факторами ризику, є передумовою профілактики негативного впливу денатурованого довкілля на здоров’я населення.
Навчальні цілі
Знати методичні основи комплексної гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища.
Засвоїти методику комплексної оцінки стану навколишнього середовища та його вплив на здоров’я населення.
Вміти досліджувати об’єкти навколишнього середовища, володіти основними методами гігієнічних досліджень, що використовуються з метою вивчення впливу комплексу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення, розраховувати основні статистичні показники.
Вміти визначити основний об’єкт дослідження з метою його санітарно-гігієнічної оцінки.
Оволодіти теоретичними основами та загальною схемою вивчення впливу комплексу факторів довкілля на здоров’я населення. Ознайомитись з характеристикою можливостей методів математичного моделювання взаємозв’язку кількісних показників рівня здоров’я населення та стану навколишнього середовища.
Засвоїти методику обчислення інтегрального індексу здоров’я.
Базові знання, вміння та навики
Знати визначення понять навколишнє середовище, внутрішнє середовище, зовнішнє середовище (гігієна, біологія, фізіологія). Здоров’я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища (гігієна, біологія).
Знати методи дослідження в гігієні, класифікацію факторів ризику навколишнього середовища. Володіти методами комплексної гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища, розраховувати основні статистичні показники (гігієна, математика).
Зміст теми
Методи вивчення впливу комплексу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. Критерії кількісного опису рівня фактичного здоров’я індивіда. Класифікація населення за групами здоров’я. Фактори ризику навколишнього середовища, їх вплив на формування здоров’я населення. Методи одержання і оцінки показників, що характеризують здоров’я населення: показники захворюваності, смертності, інвалідності, фізичного розвитку. Основні статистичні показники, що характеризують стан здоров’я населення.
Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища. Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення. Вплив забрудненого повітря, води та ґрунту на здоров’я населення.
Зони спостереження, визначення поняття, методика вибору. Здоров’я населення, критерії, показники, що його характеризують. Методи вивчення стану здоров’я населення. Принципові схеми дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. Методи виявлення впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення. Основні статистичні показники.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.225 - 253.
2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 118 - 138, 313, 385 - 412, 458 - 479.
Додаткова:
1. Современные проблемы экогигиены / М.П. Захарченко, Е.И. Гончарук, Н.Ф. Кошелев, Г.И. Сидоренко. – К.: Хрещатик, 1993. – Часть 1. – С.65-173; часть 2. – С. 5-64, 99-126.
2. Тимченко Г.И., Сердюк А.М., Турос О.І. Гігієна довкілля: політика, практика, перспективи. – Київ. – 2000. – С. 26-49.
3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены /Е.И. Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – 2-е изд. перераб. и доп. – К.: Вища шк., 2000. – С. 47 – 96, 131 – 153, 538-560.
4. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: Учебное пособие /Под ред. Е.И. Гончарука. – К.: КМИ, 1989. – С. 28-36, 47-70, 133-139, 175-202, 204.
Матеріали для самоконтролю і контролю домашньої самопідготовки студентів
(підготовчий етап заняття – 15 %)
1. Поняття “методологія”, її застосування в гігієні.
2. Етапи гігієнічного контролю за чинниками навколишнього середовища, умовами праці і побуту.
3. Зони спостереження для вивчення здоров’я у залежності від стану навколишнього середовища. Визначення поняття, вимоги до вибору.
4. Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища.
5. Методи повздовжнього та поперечного епідеміологічних досліджень, визначення, суть, види.
6. Вплив забрудненого повітря, води та ґрунту на здоров’я населення.
7. Методи виявлення впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення.
8. Етапи виявлення та оцінки взаємозв’язків чинників навколишнього середовища на здоров’я населення.
9. Схеми дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.
Контрольні тести
1. Комбінована дія на організм людини шкідливих факторів довкілля – це така дія при якій:
а) одна і та ж речовина надходить в організм людини з різних середовищ довкілля; б) з одного середовища довкілля в організм людини надходить декілька забрудників; в) на організм людини впливають два або більше шкідливих факторів різної природи.
2. Комплексна дія на організм людини шкідливих факторів довкілля – це така дія при якій:
а) одна і та ж речовина надходить в організм людини з різних середовищ довкілля; б) з одного середовища довкілля в організм людини надходить декілька забрудників; в) на організм людини впливають два або більше шкідливих факторів різної природи.
3. Поєднана дія на організм людини шкідливих факторів довкілля – це така дія при якій:
а) одна і та ж речовина надходить в організм людини з різних середовищ довкілля; б) з одного середовища довкілля в організм людини надходить декілька забрудників; в) на організм людини впливають два або більше шкідливих факторів різної природи.
4. За допомогою епідеміологічного методу здійснюється:
а) санітарний опис досліджуваного чинника; б) поглиблене санітарне обстеження чинників навколишнього середовища; в) вивчення здоров’я людей, колективу, населення тощо; г) вивчення чинників навколишнього середовища; д) дослідження з обґрунтування гігієнічних нормативів.
5. До основних способів реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення належать:
а) санітарно-статистичний; б) медичного обстеження популяції; в) санітарний опис чинників навколишнього середовища; г) клінічне обстеження спеціально відібраних людей; д) натурного експерименту з участю волонтерів.
6. Методика вибору зон спостереження та визначення якісних і кількісних характеристик вибірки населення для вивчення здоров’я включає:
а) вибір території для проведення дослідження; б) визначення якісного складу населення, що вибирається для вивчення здоров’я; в) визначення мінімально необхідної кількості населення; г) проведення математико-статистичного аналізу; д) проведення натурного експерименту.
7. До групи факторів які використовуються при виборі території для проведення досліджень належать:
а) природно-кліматичні; б) біогеохімічні; в) соціально-економічні; г) соціально-гігієнічні; д) клінічні.
8. При інтегральній оцінці стану здоров’я популяції розподіл населення за групами здоров’я проводять на основі:
а) математико-статистичного аналізу; б) математичного моделювання; в) оцінки факторів ризику; г) якісного аналізу показників; д) узагальненого індексу здоров’я.
9. Назвіть інтегральний критерій оцінки якості атмосферного повітря:
а) ГДК; б) кратність перевищення ГДЗ; в) ГДС; г) кратність перевищення ГДС; д) ПЗ; ж) кратність перевищення ПЗ.
10. Назвіть коефіцієнт, який вводиться у формулу розрахунку сумарного показника забруднення, для речовин І класу небезпечності:
а) 0,8; б) 0,9; в) 1,0; г) 1,1; д) 1,5.
11. Працівниками СЕС було вивчено здоров’я дітей, що відвідують дошкільні заклади, шляхом аналізу медичних облікових і звітних документів. Який гігієнічний метод було використано?
а)епідеміологічний; б)санітарного обстеження; в)натурного гігієнічного експерименту; г)лабораторного гігієнічного експерименту; д)санітарної експертизи.
12. Лікар-гігієніст обстежив підприємство громадського харчування і склав акт про його санітарний стан із викладенням виявлених санітарних порушень і недоліків, і пропозиціями щодо негайного їх усунення. Який гігієнічний метод було використано?
а)епідеміологічний; б)санітарного обстеження; в)натурного гігієнічного експерименту; г)лабораторного гігієнічного експерименту; д)санітарної експертизи.
13. Лікар комунальної гігієни визначив ступінь забруднення води і ґрунту пестицидами і виявив, що вони перевищують допустиму ГДК в 3 рази. Який гігієнічний метод було використано?
а)епідеміологічний; б)санітарного обстеження; в)натурного гігієнічного експерименту з вивченням впливу навколишнього середовища на здоров’я дітей; г)натурного гігієнічного експерименту з вивченням кількісних і якісних характеристик незміненого чи зміненого природного середовища внаслідок трудової діяльності людини; д)лабораторного гігієнічного експерименту на людях - добровольцях; е)лабораторного гігієнічного експерименту на тваринах, з наступною екстраполяцією на людях - добровольцях; є)санітарної експертизи.
14. Працівниками міської СЕС визначено порогову концентрацію речовини у атмосферному повітрі. Дослід проводили за допомогою добровольців. Який метод гігієнічного дослідження використовувався?
а)епідеміологічний; б)санітарного обстеження; в)натурного гігієнічного експерименту; г)лабораторного гігієнічного експерименту; д)санітарної експертизи.
15. Під час будівництва нового житлового будинку лікарем-гігієністом проводився контроль за дотриманням чинного санітарно-гігієнічного законодавства (запобіжний санітарний нагляд). Який з гігієнічних методів дослідження використовувався?
а)епідеміологічний; б)санітарного обстеження; в)натурного гігієнічного експерименту; г)лабораторного гігієнічного експерименту; д)санітарної експертизи.
16. Які з поданих визначень відповідають I, II, III етапам гігієнічного контролю за чинниками навколишнього середовища, умовами праці та побуту:
а)заходи щодо корекції впливу чинників навколишнього середовища на організм; б)розробка і обґрунтування гігієнічних нормативів; в)контроль за дотриманням гігієнічних нормативів.
17. Методологія – це вчення про:
а)метод наукового дослідження, теоретичної і практичної діяльності;
б)метод наукового дослідження, теоретичної і практичної діяльності та встановлення істини;
в)метод наукового дослідження, шляхи та засоби наукового пізнання діяльності, теоретичної і практичної діяльності та встановлення істини.
18. Груп здоров’я є:
а)три; б)чотири; в)п’ять; г)шість; д)сім.
19. Для характеристики здоров’я використовують групи показників:
а)медичні; б) соціального благополуччя; в) психічного благополуччя; г)фізіологічні.
20. До основних методів, які вивчають захворюваність населення відносять:
а) реєстрація звернень за медичною допомогою; б) дані медичних оглядів населення; в) відомості про причину смерті; г) дані анкетного опитування; д)інвалідність; е)інвалідизація.
21. У місті К. за поточний рік народилось 430 дітей, 32 дитини померло в перші 28 днів життя. Який показник за даними задачі можна визначити?
а) загальний коефіцієнт дитячої смертності; б) неонатальну смертність; в) постнеонатальну смертність; г)коефіцієнт неонатальної смертності.
22. Інвалідність – це:
а) сукупність ряду показників, які характеризують частоту стійкої втрати працездатності населенням і склад інвалідів на даній території; б) сукупність ряду показників, які характеризують втрату працездатності населенням; в) сукупність ряду показників, які характеризують частоту втрати працездатності населенням і склад інвалідів на даній території.
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття – 70 %)
1. Скласти структурно-логічну схему етапів вибору зон спостереження.
2. За даними ситуаційних задач оцініть ступінь впливу факторів навколишнього середовища на рівень здоров’я населення, якщо коефіцієнт детермінації становить (%): а) 1; б) 3; в) 6; г) 13; д) 20.
3. Розрахувати індекс здоров’я в місті N при таких значеннях показників:
M1 M δ
1. % осіб I і II груп здоров’я 46,8 44,2 8,2
2. Частота вроджених вад
(на 10 тис. народжених) 14,3 16,9 4,0
3. % дітей з гармонійним фіз. розвиток 58,4 70,4 7,2
4. % інвалідності 5,4 6,2 1,5
5. Мертвонародженість (%) 6,4 8,2 4,8
6. Дитяча смертність (%) 14,1 16,9 2,4
7. Смертність населення
старше одного року (%) 7,1 7,5 0,8
де М1 - значення окремого показника здоров' я, М - середнє значення показника здоров' я, δ - середнє квадратичне відхилення показника у зоні спостереження.
Матеріали для контролю засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15 %)
За даними ситуаційної задачі дайте орієнтовну оцінку рівня здоров’я населення сільського населеного пункту, в якому первинна захворюваність (на 1000 чоловік населення) становить 400, захворюваність із тимчасовою втратою працездатності (на 100 працюючих) – 110 днів, інвалідність (на 1000 чоловік населення) – 1 випадок, дитяча смертність – 2 %, загальна смертність – 4 %.
Тема 2. Фізіологія праці. Методика гігієнічної оцінки важкості та напруженості праці з метою профілактики перевтоми та підвищення працездатності. Гігієнічні вимоги до режиму праці. Методика гігієнічної оцінки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їх вплив. Санітарне законодавство про охорону праці (КЗОП).
Актуальність теми
Гігієнічна оцінка умов і характеру праці робітників різних виробництв, яка здійснюється за сучасною гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, дає можливість реально оцінити ступінь небезпеки виробничих факторів на організм працюючих та дозволяє розробити комплекс заходів, що сприятимуть максимальній працездатності.
Навчальні цілі
Знати гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, вплив процесу праці на організм робітника.
Засвоїти ергонометричні показники, фізіологічні і психофізіологічні методи дослідження важкості та напруженості праці.
Вміти проводити гігієнічну оцінку праці за ступенем важкості, напруженості, шкідливості та небезпечності, розробляти оздоровчі заходи з раціональної організації праці та відпочинку при фізичній і розумовій праці.
Базові знання, вміння та навики
Знати фізіологічні зміни, що виникають в організмі під час фізичної та розумової праці, причини втоми і перевтоми, вміти досліджувати показники функціонального стану організму (частоту пульсу, дихання, артеріальний тиск, показники легеневої вентиляції, м'язової сили та витривалості) (нормальна фізіологія), вплив мікроклімату і хімічних домішок повітря на організм (загальна гігієна).
Зміст теми
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Вплив фізичної та розумової праці на організм, втома і перевтома. Ергонометричні, фізіологічні, психофізіологічні показники важкості та напруженості праці, методи їх визначення, гігієнічна оцінка праці за ступенем важкості і напруженості. Гігієнічні вимоги до організації праці та відпочинку, організації робочого місця, робочої пози, заходи профілактики втоми і перевтоми. Класифікація шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища. Поняття про професійні захворювання. Гігієнічна оцінка праці за ступенем шкідливості та небезпечності. Санітарне законодавство про охорону праці (КЗОП).
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.332 - 351.
2. Даценко І. І. Габович Е. Д. Профілактична медицина. - К.:3доров'я, 2004.- С. 409 - 426.
3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І. І. Даценко.- Львів: Світ, 2001.- С. 248 - 255.
Додаткова:
1. Гігієна праці / За ред. А. М.Шевченка.- К.: Вища школа, 1993.- С. 28 - 93.
2. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда / Под ред. А. М. Шевченко: - К.: Вища школа, 1986.- С. 24 - 42.
3. Габович Р. Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена.- К.: Вища школа, 1983. - С. 189-202.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
(підготовчий етап занятття-15%)
Контрольні питання
1. Фізіологія праці. Поняття про працю і роботу. Форми трудової діяльності.
2. Фізіологічні зміни під час фізичної праці з боку нервової, дихальної,м’язової, серцево-судинної систем, крові.
3. Категорії праці за енерговитратами організму.
4. Вплив розумової праці на функціональний стан організму
5. Втома і втомлення, механізм, прояви і стадії втоми. Перевтома, її причини і прояви.
6. Працездатність, її фази. Зміни працездатності упродовж робочого дня, тижня. Крива працездатності.
7. Важкість і напруженість процесу праці, показники. Класифікація праці за важкістю, напруженістю, шкідливістю та небезпечністю, їх оцінка.
8. Професійні шкідливості, їх класифікація. Професійні захворювання специфічні та неспецифічні. Шкідливі і небезпечні чинники на виробництві. Виробничий травматизм.
9. Вплив перенапруження окремих органів і систем, робочої пози на організм працюючих.
10. Заходи підвищення працездатності і профілактики втоми. Вимоги до організації робочого місця. Ергономіка.
11. Фізіологічні методи дослідження м'язової працездатності (динамометрія, ергографія), функцій дихальної та серцево-судинної систем (легеневої вентиляції, газообміну, частоти пульсу і артеріального тиску), психофізіологічні методи дослідження функціонального стану центральної нервової системи (хронорефлексометрія, коректурні тести, тести на увагу і пам'ять).
12. Санітарне законодавство про охорону праці (КЗОП).
13. Гігієна розумової та операторської праці. Принципи, методи та засоби наукової організації праці. Санітарно- просвітня робота.
Контрольні тести
1. Позитивна динамічна робота - це робота:
а) яка потребує значної м'язової активності; б) що виконується за допомогою машин, станків та іншого обладнання; в) повністю автоматизована; г) при якій рух здійснюється в напрямку протилежному дії сили тяжіння; д) при якій рух здійснюється в напрямку дії сили тяжіння.
2. Статична м'язова робота - це робота:
а) яка не потребує значної м'язової активності; б) яка пов'язана з автоматизацією виробничого процесу; в) при якій напруження м'язів підтримується без зміни довжини м'язових волокон; г) пов'язана зі складним циклом рухових актів; д) яка потребує перенапруження аналізаторів і психічних реакцій.
3. Вкажіть показники функціонального стану рухового аналізатора:
а) швидкість зорового сприйняття; б) поріг слухової чутливості; в) поріг вібраційної чутливості; г) м'язова сила і статична витривалість; д) частота пульсу
4. Напруженість праці - це:
а) навантаження на організм під час розумової праці; б) нерівномірне навантаження; в)психоемоційне навантаження; г) навантаження під час фізичної праці; д) критерій витривалості організму.
5. Важкісгь праці це:
а) напруженість під час фізичної праці; б) тривалість зосередженого спостереження; в) навантаження під час розумової праці; г) нерівномірне навантаження; д) психоемоційне навантаження.
6. Ергономіка - це:
а) наука, що вивчає закони взаємодії людини і техніки; б) обмежена сфера трудової діяльності; в) властивість психічної діяльності людини; г) наука, що вивчає формування психічних властивостей особистості; д) наука, що вивчає зміни функціонального стану організму людини при трудовій діяльності.
7. Негативна динамічна робота - це робота:
а) яка не потребує значної м'язової активності; б) при якій рух здійснюється в напрямку, протилежному дії сили тяжіння; в) яка потребує значної м'язової активності; г) при якій рух здійснюється в напрямку дії сили тяжіння; д) яка потребує тривалого зосередженого спостереження.
8. Вкажіть сумарну допустиму для чоловіків (І) і жінок (II) масу вантажу (м), що переміщується упродовж зміни з підлоги:
а) до 5500; б) до 435; в) до 175; г) понад 435; д) понад 870.
9. Ритм роботи - це:
а) кількість робочих циклів за одиницю часу; б) рівномірне повторювання будь-яких елементів праці; в) результат дії опорно-рухового апарату; г) використання короткочасних і простих операцій; д) окремий елемент трудової навички.
10. Темп роботи - це:
а) стан організму при повторному виконанні роботи; б) елемент робочої операції; в) кількість робочих циклів за одиницю часу; г) виконання короткочасних і простих операцій; д) чергування роботи та відпочинку.
11. Вкажіть оптимальну масу вантажу (кг), який може підіймати і переміщувати одноразово чоловік (І) і жінка (II) протягом робочої зміни:
а) до 5; б) до 7; в) понад 7; г) до 3; д) до 2.
12. Сучасна гігієнічна класифікація праці розрізняє... класи і... ступені:
а) 2 і 2; б) 3 і 3; в) 2 і 3; г) 3 і 4; д) 4 і 4.
13. Хронорефлексометри призначені для дослідження:
а) м'язової сили і статичної витривалості; б) оцінки працездатності певної групи м'язів; в) координації рухів; г) латентного періоду і швидкості зорової слухомоторної реакції; д) температури тіла в умовах виробництва.
14. До ергонометричних показників важкості праці належать:
а) робоча поза; б) інтелектуальні навантаження; в) режим праці; г) монотонність; д) нахили корпусу; е) переміщення у просторі; є) сенсорні навантаження; ж) навантаження на зоровий аналізатор; з) навантаження на слуховий аналізатор; й) фізичне динамічне навантаження; і) маса вантажу; к) стереотипні робочі рухи; л) статичне навантаження; м) емоційне навантаження.
15. До ергонометричних показників напруженості праці належать:
а) маса вантажу; б) тривалість зосередженого спостереження; в) змінність роботи; г) статичне навантаження; д) робоча поза; е) монотонність; є) ступінь відповідальності; ж) робота з оптичними приладами; з) стереотипні робочі рухи; й) нахили корпусу; і) характер виконуваної роботи.
16. Шкідливий виробничий чинник сприяє виникненню:
а) травми; б) гострого отруєння; в) загального захворювання; г) професійного захворювання; д) каліцтва; е) загрози життю.
17. До наслідків впливу небезпечного виробничого чинника належать:
а) гостра променева хвороба з летальним кінцем; б) пневмоконіоз; в) шумова хвороба; г) ураження електричним струмом; д) вібраційна хвороба; е) перелом основи черепа внаслідок падіння з висоти; є) гостре отруєння.
Контрольні задачі
| Варіант | Період року | Категорія робіт | Температура повітря, С° | Вологість,% | Швидкість руху повітря, м/с |
| Теплий Холодний Теплий | Легка —16 Важка Середньої важкості - ІІб | 0,2 0,6 0,1 |
1. Оцінити мікрокліматичні умови на робочих місцях, охарактеризувати шляхи віддачі тепла з поверхні тіла працюючих, вказати захворювання, до яких можуть призвести такі умови:
2. Енерговитрати робітників за 8-годинну робочу зміну становили: а) 2400 ккал; б) 1920 ккал; в) 3120 ккал. Визначити, до якої категорії за енерговитратами належить праця кожного робітника.
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття-70%)
1. Скласти графологічну схему гігієнічної класифікації праці, вказати на ній:
а) показники, що застосовуються для оцінки важкості та напруженості праці;
б) чинники виробничого середовища, за якими оцінюють шкідливість і небезпечність праці.
2. Оцінити важкість і напруженість праці за ергонометричними показниками за даними ситуаційних задач.
Задача 1. Методом хронометражу за роботою вантажника чоловічої статі, який постійно працює вдень від 9 до 17 год, встановлено, що процес завантажування фургонів мішками зі складу за допомогою транспортера складається з операцій підіймання мішка масою 50 кг з підлоги, утримання його двома руками, одночасно з переміщенням на відстань до 5 м упродовж 10 с, опускання на стрічку транспортера, повернення за наступним мішком. Робоча поза вантажника під час перенесення гоніометричними дослідженнями характеризувалась відхиленнями тулуба від вертикалі більше 30°. За зміну вантажник переніс біля 500 мішків. Завантаження машини здійснювалось без відпочинку, після чого вантажник довгий час очікував на наступну машину. Визначити, до якої групи за важкістю і напруженістю належить праця вантажника.
Задача 2. Під час операції з приводу резекції шлунку тривалістю 3 год. лікар-хірург застосувала біля 30 різних інструментів середньою масою 50-100 г здійснила біля 20 тисяч стереотипних рухів кистьми та пальцями і біля 40 нахилів корпусу до операційного столу, при чому кут нахилу тулуба не перевищував 30°. Величина статичних зусиль, спрямованих на утримання вимушеної пози та інструментів, становила 5000 кг·с. Операція двічі ускладнювалася кровотечею, що вимагало негайного накладання затискачів і лігатур на дрібні судини (біля 1 мм) і постійного спостереження за відсутністю кровотечі до кінця операції. Після операції лікар-хірург незважаючи на закінчення 8-годинного чергування, продовжувала стежити за станом пацієнта ще упродовж 6 год. Визначити, до якої групи за важкістю та напруженістю можна віднести працю хірурга.
3. Оцінити шкідливість і небезпечність праці за даними ситуаційних задач.
Задача 1. При вимірюванні параметрів мікроклімату в кабіні водія вантажного автомобіля взимку встановлено, що температура повітря коливається в межах 14- 16°С, відносна вологість 68-70 %, швидкість руху повітря 0,2 - 0,3 м/с. У повітрі кабіни виявлено оксид вуглецю та акролеїн, середні концентрації яких перевищували ГДКр.з. в 1 - 1,2 рази. Визначити, до якої групи за шкідливістю та небезпечністю належить праця водія.
Задача 2. Внаслідок вибуху цистерни з аміаком на хімічному підприємстві його концентрація в повітрі перевищила ГДК р.з. більше ніж у 20 разів. Визначити, до якого класу за шкідливістю та небезпечністю можна віднести умови праці робітників цеху під час аварії.
Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття - 15%)
Контрольні завдання
Визначити клас праці за показниками важкості, напруженості, шкідливості та небезпечності за наступними даними:
| Варіант | Професія | Показники важкості, напруженості шкідливості або небезпечності | Значення показника (за зміну) |
| Вантажник | Фізичне динамічне навантаження при переміщенні вантажу до 5 м Статичне навантаження при утримуванні вантажу двома руками | 95000 кг·м 130000 кг·с | |
| Шахтар | Аерозолі віброгенної дії Робоча поза | 3,5 ГДК На колінах 30% часу | |
| Фармацевт | Алергени Ступінь складності завдання | < ГДК Обробка, виконання рецепту та його перевірка | |
| Хірург | Робоча поза Ступінь відповідальності | Періодичне перебування у фіксованій позі 60% часу Несе відповідальність за життя хворого | |
| Оператор комп'ютера | Спостереження за екраном Розмір об'єкта розрізнення при тривалості зосередженого спостереження | 6 год 3-5 мм 75% часу | |
| Водій міського автобуса | Тривалість зосередженого спостереження Щільність сигналів Стереотипні рухи за участю м'язів рук та плечового поясу | 80% часу 250 за год 15000. | |
| Складальниця на конвеєрі | Кількість операцій, що багаторазово повторюються Змінність роботи | Двозмінна робота без нічної зміни | |
| Медсестра онкодис-пансеру | Стереотипні робочі рухи Протипухлинні препарати | <ГДК |
