2015-08-21
1378
1. Інтенсивність шуму в гігієнічній практиці вимірюється у:
а) м/сек2; б) Гц; в)дБ; г) Па; д) Вт/м.
2. Що таке імпульсний шум?
а) з коливаннями рівня більше 5 дБ; б) з безперервними коливаннями рівня; в) з тривалістю імпульсів менше 1 с; г) з тривалістю імпульсів більше 1 с;
д) з коливаннями рівня менше 5 дБ.
3. Величина порогу слухового відчуття людини становить:
а) 2 • 10 Па; б) 1012 Вт/м; в) 10-5 Вт/м; г) 2 • 10-5Па; д) 40-160 Гц.
4. Яка частота коливань відповідає ЕМП надвисокої частоти?
а) 300 кГц - 3 МГц; б) 30 МГц - 300 МГц; в) 300 МГц - 300 ГГц; г) 100 кГц - 300 кГц; д) 30 ГГц - 300 ГГц.
5. Що таке постійний шум?
а) з коливаннямии рівня більше 5 дБ;б) з безперервними коливаннями рівня;
в) з тривалістю імпульсів менше 1 с; г) з тривалістю імпульсів більше 1 с;
д) з коливаннями рівня менше 5 дБ.
6. Ультразвуком називаються коливання з частотою:
а) до 16 Гц; б) 16 - 20000 Гц: в) понад 20000 Гц; г) понад 103 Гц; д) 40-80 Гц.
7. Інфразвуком називаються коливання частотою:
а) до 16 Гц; б) 16 - 20000 Гц; в) понад 20000 Гц; г) понад 103 Гц; д) 40-80 Гц.
8. Локальна вібрація передається:
|
|
|
а) безпосередньо на тіло людини; б) на руки робітника; в) через опорні поверхні; г) при контакті з віброінструментом; д) через повітря.
9. Загальна вібрація передається:
а) при контакті з віброінструментами; б) безпосередньо на тіло людини; в) через опорні поверхні; г) через повітря: д) на руки робітника.
10. Одиниці напруженості електричного (І) та магнітного (II) поля:
а) Вт/м2; б) А/м; в)Гц; г) В/м; д) Вт/см2; е) лк; є)дБ; ж) Н; з) Н/м2.
11. Специфічна (місцева) дія шуму проявляється змінами з боку:
а) слухового аналізатора; б) центральної нервової системи; в) вегетативної нервової системи; г) серцево-судинної системи; д) травної системи.
12. Дослідження порогів слухової чутливості проводиться за допомогою:
а) аудіометра; б) аудіотестера; в) шумоміра; г) вимірювача вібраційної чутливості; д) вібровимірювальної апаратури.
13. Поріг вібраційної чутливості за віброшвидкістю становить:
а) 5 • 10-6 м/с; б) 3 • 10-4 м/с2; в) 2 • 10-5 Па; г) 1 м/с; д) 5 • 10-8 м/с.
14. Раннім провідним симптомом вібраційної хвороби від локальної високочастотної вібрації є:
а) порушення трофіки; б) ангіоспазм дистальних відділів верхніх кінцівок; в) ангіоспазм дистальних відділів нижніх кінцівок; г) зміни у кістково-суглобовому апараті; д) вестибулярні порушення: е) зміни всіх видів шкірної чутливості (вібраційної, температурної, тактильної, больової).
15. До найхарактерніших синдромів впливу ЕМП на організм належать:
а) астенічний; б) астеновегетативний; в) гіпоталамічний; г) ангіодистонічний; д) ангіоспастичний; е) вегетативний поліневрит; є) вегетоміофасцит;
ж) діенцефальний; з) вестибулярний.
|
|
|
16. Найнебезпечніший для людини інфразвук з частотою... Гц:
а) 1; б) 2; в) 4; г) 8; д) 16.
17. Негативний місцевий вплив ультразвуку значної інтенсивності характеризується:
а) вегетативним поліневритом; б) парезами пальців кистей, передпліччя;
в) парезами нижніх кінцівок; г) порушеннями біострумів мозку; д) порушеннями серцевого ритму.
Контрольні задачі
1. Визначити рівень шуму в дБ за наведеними показниками звукового тиску:
а) Р = 2 · 10 -2 Па; б) Р = 2 Па; в) 20 Па.
2. Визначити характер шуму за часовою характеристикою, якщо його звуковий тиск за робочу зміну змінюється у 2 рази.
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття - 70%)
1. Визначити рівні звукового тиску в октавних смугах частот і рівні звуку в студентській аудиторії за допомогою приладу ВШВ-1 (скласти алгоритм дій), дати гігієнічну оцінку одержаним результатам.
2. Визначити логарифмічні рівні віброшвидкості в октавних смугах частот від джерела локальної вібрації за допомогою приладу ВШВ-І (скласти алгоритм дій), дати гігієнічну оцінку одержаним результатам.
3. Скласти структурну схему "Спектр електромагнітних полів за частотою та довжиною хвиль'', вказати на ній показники, що застосовуються для гігієнічної оцінки, одиниці їх вимірювання та гігієнічні норми для кожного діапазону
4. За даними ситуаційної задачі дати гігієнічну оцінку умов праці робітників, що контактують з шумом, вібрацією, електромагнітними полями, визначити клас праці за показниками шкідливості й небезпечності та можливість розвитку професійної патології, запропонувати оздоровчі заходи.
Задача. Рівні звуку на робочому місці оператора листопрокатного стану металургійного комбінату коливаються в межах 85 - 95 дБ А. еквівалентний рівень звуку становить 93 дБ А.При ручній обрубці лиття пневматичними молотками робітники зазнають впливу вібрації від обрубного інструменту з параметрами віброшвидкості у дБ в октавних смугахіз середньогеометричними частотами:
8 Гц- 130 дБ; 16 Гц- 125 дБ; 31,5 Гц - 120дБ; 63 Гц – 110 дБ; 125 Гц – 102 дБ; 250 Гц –98 дБ; 500Гц – 98 дБ; 1000 Гц - 90дБ. Плавлення металу здійснюється в електропечах, які створюють у цеху рівні напруженості електричного поля промислової частоти 5,5 - 6 кВ/м.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття-15%)
Контрольні завдання
Дати гігієнічну оцінку умов праці робітників, визначити клас праці за показниками шкідливості й небезпечності та можливість розвитку професійної патології, запропонувати оздоровчі заходи.
| Варіант | Професія | Характеристика умов праці |
| Ткач | Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах частот: 31,5 Гц -112; 63Гц - 97; 125Гц - 90; 250Гц - 85; 500Гц - 80; 1000 Гц - 74; 2000 Гц - 70; 4000 Гц - 70; 8000 Гц - 68. Рівень звуку 100 дБ А | |
| Коваль-штампу-вальник | Еквівалентний рівень звуку 90 дБ А | |
| Збиральник на конвеєрі. Робота з пневмо-гайковертом | Рівні віброшвидкості (дБ) в октавних смугах частот: 31,5 Гц - 112; 63 Гц - 115; 125 Гц - 130; 250 Гц - 122; 500 Гц - 112; 1000 Гц – 107 | |
| Водій автомобіля | Рівні вертикальної віброшвидкості (дБ) на сидінні в октавних смугах частот: 1 Гц - 127; 2 Гц - 124; 4 Гц - 120; 8 Гц - 112; 16 Гц - 105; 31,5 Гц - 102; 63 Гц – 99 | |
| Монтажник високовольтних ліній | Напруженість електричного поля 10 кВ/м, тривалість перебування у полі 10 хв | |
| Медсестра фізіо-терапевтичного відділення | Напруженість електричного поля від УВЧ-випромінювача 5 В/м | |
| Оператор телецентру | Густина потоку енергії НВЧ-діапазону 5 Вт/м2 | |
| Оператор паперовиробної машини | Напруженість електростатичного поля 20 кВ/м |
Тема 5. Методика визначення запиленості та хімічних забруднень повітря виробничого середовища.
Актуальність теми
Профілактика пилової та хімічної патології на виробництві, етіологічним чинним якої є забруднення повітряного середовища цехів і дільниць, грунтується на гігієнічній оцінці та регламентації шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
|
|
|
Навчальні цілі
Знати механізми впливу пилу та токсичних речовин на організм.
Засвоїти методи дослідження запиленості повітря та вмісту у ньому газо- і пароподібних речовин експресними методами.
Вміти проводити гігієнічну оцінку запиленості та вмісту газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони і розробляти оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навики
Знати агрегатні стани речовин, поняття про аерозоль (фізколоїдна хімія), механізми впливу хімічних домішок атмосферного повітря на організм, методи відбору проб, дослідження та гігієнічної оцінки атмосферного повітря на вміст хімічних домішок, поняття токсичності та принципи гігієнічного нормування хімічних речовин (загальна гігієна), вміти працювати з аналітичними терезами (хімія) та мікроскопом (біологія).
Зміст теми
Пил, його класифікація за походженням, хімічним складом, дисперсністю. Гігієнічне значення промислового пилу, його вплив на організм, види пилової патології. Методи відбору проб і дослідження запиленості повітря виробничих приміщень. Гігієнічне нормування пилу в повітрі робочої зони. Профілактика пилової патології.
Гігієнічне значення промислових отрут, їх класифікація, вплив на організм, види професійних отруєнь. Отруєння свинцем, ртуттю, марганцем, оксидом вуглецю, сірководнем, аміаком, оксидами сірки і азоту, бензином, бензолом. Методи відбору проб і дослідження вмісту промислових отрут в повітрі виробничих приміщень. Експресні методи визначення шкідливих речовин. Гігієнічне нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Профілактика хімічної патології на виробництві. Профілактика виробничого травматизму.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.122-130,138-147.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2004,.- С.459-480.
|
|
|
3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. -Львів: Світ, 2001. - С. 294-319.
Додаткова:
1. Гігієна праці/ За ред. А.М.Шевченка. - К.: Вища школа, 1993.- С.209-247.
2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена.- К.: Вища школа, 1983.-С.211-217, 220-228.
3. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни/ За ред. Є.Г. Гончарука. - К.: Вища школа, 1995. - С.329-330.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
(підготовчий етап заняття-15%)
Контрольні питання
1. Класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю, способом утворення. Аерозолі дезінтеграції та конденсації, способи їх утворення.
2. Види пилової патології. Пневмоконіози, їх види, патогенез, клініка, профілактика.
3. Гігієнічні норми пилу у повітрі робочої зони в залежності від вмісту діоксиду кремнію.
4. Аспіраційні та седиментаційні методи відбору проб повітря на запиленість, їх призначення. Будова і принцип дії електроаспіратора Мігунова.
5. Методика визначення вмісту пилу у повітрі гравиметричним (ваговим) методом. Методика визначення дисперсності пилу, пилова формула.
6. Групи заходів з профілактики пилової патології на виробництві.
7. Промислові отрути, їх класифікація, шляхи надходження в організм, метаболізм та виведення, види кумуляції.
8. Поняття токсичності та небезпечності виробничих отрут. Токсикометрія, токсикокінетика і токсикодинаміка хімічних речовин.
9. Ефекти комбінованої дії сумішей хімічних речовин в повітрі робочої зони.
10. Професійні отруєння, їх види. Канцерогенні, мутагенні, алергенні чинники у виробництві та профілактика їх шкідливого впливу.
11. Професійні отруєння свинцем, ртуттю, чадним газом, марганцем, сірководнем, аміаком, оксидами сірки, оксидами азоту, бензином, бензолом, їх патогенез, клініка, профілактика. Нітросполуки як виробнича шкідливість.
12. Аспіраційні та одномоментні методи відбору проб повітря для хімічного дослідження, мета, принцип і обладнання. Методи аналізу хімічних домішок у повітрі.
13. Експресні методи аналізу газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони, будова і принцип дії універсального газоаналізатора УГ-2.
14. Групи заходів профілактики професійних отруєнь.
15. Біологічні фактори у виробництві, профілактика їх несприятливої дії.
16. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та освітлення виробничних приміщень. Методи і засоби профілактики виробничого травматизму.
Контрольні тести
1. Що таке пневмоконіоз?
а) пилове ураження верхніх дихальних шляхів; б) бронхопневмонія; в) легеневий пиловий фіброз; г) легенева пилова пневмонія; д) пиловий бронхіт.
2. Як називається сполука гемоглобіну з СО (І), оксидами азоту (II)?
а) оксигемоглобін; б) карбгемоглобін; в) редукований гемоглобін; г) карбоксигемоглобін; д) метгемоглобін.
3. Який прилад використовується для експрес-дослідження газоподібних домішок у повітрі робочої зони?
а) ВКП; б) УГ-2; в) АФА; г) НВА-І; д) ВШВ-І.
4. Метод, що використовується для відбору проб повітря на вміст пилу:
а) вакуумний; б) виливання; в) обмінний; г) аспіраційний; д) одномоментний.
5. Нейросатурнізм - це:
а) комплекс астеновегетативних порушень при хронічному отруєнні оксидом вуглецю; б) синдром уражень фосфорорганічними пестицидами; в) симптомокомплекс отруєння ртутю; г) органічні ураження периферичної і центральної нервової системи при свинцевій інтоксикації; д) характер пошкоджуючої дії компонентів епоксидних смол і композицій.
6. Виберіть один з найхарактерніших симптомів хронічної ртутної інтоксикації:
а) психомоторне збудження; б) тремор кінцівок; в) ретикулоцитоз; г) маскоподібне обличчя; д) новоутвори носової порожнини.
7. Що вивчає токсикометрія?
а) патогенез професійних інтоксикацій; б) кількісну оцінку токсичності та небезпечності виробничих отрут; в) надходження та розподіл виробничих отрут в організмі; г) метаболізм і виведення виробничих отрут з організму; д) шляхи біохімічного перетворення виробничих отрут в організмі.
8. Причиною виникнення силікозу є вдихання пилу, що містить:
а) кам'яне вугілля; б) оксиди металів; в) органічний пил; г) оксиди кремнію; д) графіт.
9. Який вид пилу характеризується найбільшою фіброгенною активністю?:
а) з вільним оксидом кремнію; б) з оксидом заліза; в) чистий вугільний; г) з металічним алюмінієм; д) органічний.
10. Найнебезпечнішими є отрути, що знаходяться в повітрі у стані:
а) пароподібному; б) газоподібному; в) твердому; г) пилу; д) диму.
11. До віддалених наслідків впливу токсичних речовин належать:
а) резорбтивна дія; б) ембріотоксична дія; в) місцева подразнювальна дія; г) мутагенна дія; д) кумулятивна дія.
12. На скільки класів небезпеки поділяються промислові отрути:
а) 2; б) 3; в) 4; г) 5; д)6.
13. Основні симптоми отруєння свинцем:
а) тремор кінцівок; б) збільшення гематопорфірину у сечі; в) кайма на яснах;
г) лейкопенія; д) наявність еритроцитів з базофільною зернистістю.
14. Основні симптоми отруєння оксидами азоту:
а) бронхіт, набряк легень; б) збільшення гематопорфірину у сечі; в) еритизм;
г) метгемоглобін у крові; д) кон'юнктивіт.
15. Основні симптоми отруєння ртуттю:
а) кайма на яснах; б) тремор кінцівок; в) лейкопенія; г) еритизм; д) збільшення гематопорфірину у сечі.
16. Основні ознаки отруєння чадним газом:
а) головний біль, головокружіння; б) карбоксигемоглобін у крові; в) карбгемоглобін у крові; г) білок у сечі; д) лейкопенія.
17. ГДК (мг/м3) кремнію діоксиду кристалічного при вмісті його в пилу понад 70% (І), від 10 до 70%(П), до 10% (III) становить:
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
Контрольні задачі
1. За допомогою електроаспіратора Мігунова на фільтр АФА упродовж 15 хв відібрано пробу повітря для лабораторного дослідження вмісту пилу зі швидкістю 10 дм /хв при температурі 18°С і атмосферному тиску 728 мм рт.ст. Маса пилу, яка осіла на фільтрі, становить 5 мг. Обчисліть об'єм протягнутого повітря, приведіть його до нормальних умов і визначте концентрацію пилу у повітрі в мг/м3.
2. Електроаспіратором упродовж 10 хв зі швидкістю 20 дм /хв через фільтр АФА з вихідною масою 15,035 мг пропущено повітря при температурі 23°С і атмосферному тиску 740 мм рт.ст. Маса фільтру після пропускання повітря становить 175,870 мг. Обчисліть об'єм протягнутого повітря, приведіть його до нормальних умов і визначіть концентрацію пилу у повітрі в мг/м3.
3. Водяним аспіратором через 40 мл 0,01 н. розчину йоду в склянці Дрекселя пропущено 15 л повітря при температурі 20°С і атмосферному тиску 737 мм рт.ст. Титруванням розчином гіпосульфіту натрію визначено, що 40 мл йоду зв'язали 0,15 мг аміаку. Обчисліть концентрацію аміаку в повітрі.
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття - 70%)
1. Визначити концентрацію пилу в повітрі лабораторії гравиметричним методом і дати гігієнічну оцінку одержаним даним.
2. Ознайомитись з методикою визначення пилу у повітрі за допомогою приладу ВКП-І.
3. Визначити концентрацію оксиду вуглецю у повітрі лабораторії (у змодельованих умовах) за допомогою газоаналізатора УГ- 2 і дати гігієнічну оцінку одержаним даним.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття -15%)
Контрольні завдання
Скласти гігієнічний висновок про умови праці робітників наступних цехів чи дільниць, вказати, які професійні захворювання чи отруєння можуть виникнути при вдиханні даних речовин, і запропонувати оздоровчі заходи:
| Варі-ант | Цех чи дільниця | Речовина | Концентрація речовини, мг/м3 |
| Шліфування кришталю | Пил, що містить 50% SiO2 | ||
| Лиття алюмінію | Окис алюмінію у вигляді аерозолю конденсації | ||
| Азбестний | Азбест | ||
| Млин | Пил борошна | ||
| Пайки | Свинець | 0,02 | |
| Виготовлення термометрів | Ртуть | 0,015 | |
| Сірчаної кислоти | Сірчистий ангідрид | ||
| Транспортний | Монооксид вуглецю | ||
| Азотної кислоти | Діоксид азоту | ||
| Шкіряний | Сірководень |
Тема 6. Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною. Гігієна одягу та взуття. Гігієнічна оцінка миючих засобів, тканин та побутового, виробничого, лікарняного одягу.
