5.1 Фармацевтичний працівник має будувати відносини з колегами на основі взаємної поваги, довіри, з дотриманням професійної етики та повинен:
· бути носієм високих морально-етичних принципів своєї професії, добродійним, чесним і справедливим;
· проявляти терпимість, лояльність і розуміння різних (альтернативних) думок, етнокультурних норм та вірувань своїх колег, поважати їх погляди та переконання;
· бути коректним і доброзичливим до колег, поважати працю й досвід кожного члена колективу;
· надавати допомогу і передавати професійний досвід молодим колегам, сприяти їх етичному вихованню;
· поважати своїх наставників, старших колег, шанувати ветеранів закладу;
· проявляти професійну і корпоративну солідарність, всіляко сприяти зміцненню іміджу професії фармацевтичного працівника;
· дотримуватися прийнятих у колективі морально-етичних традицій;
· бути прикладом моральної поведінки не тільки для колективу, а й для суспільства.
5.2. Фармацевтичний працівник повинен формувати і підтримувати сприятливий етично-психологічний клімат у колективі закладу, уникати прояву шкідливих звичок і особливостей характеру, неприйнятних у моральному відношенні.
|
|
5.3. Фармацевтичний працівник зобов’язаний засуджувати некомпетентність і непрофесійні дії колег, що можуть завдати шкоди здоров’ю населення. Критика на адресу колеги повинна бути аргументованою, висловленою в коректній формі та стосуватися професійної діяльності, а не особи колеги. Зауваження колегам у присутності пацієнтів, сторонніх осіб не припустимі.
5.4. Керівник фармацевтичної організації має пам’ятати, що право управління ґрунтується не тільки на адміністративному становищі, а й на принципах гуманізму та моралі, високої професійної компетентності та заслуженого авторитету.