Методи та інформаційне забезпечення аналізу матеріальними ресурсами

Під методами економічного аналізу розуміють системне, комплексне, взаємопов’язане дослідження господарської діяльності підприємства.

Для аналізу матеріальних ресурсів використовують такі методи:

§ економіко-логічні – використовуються з часу виникнення економічного аналізу і призначені для елементарного оброблення інформації та її документального оформлення.

§ табличний – це метод, який використовує як раціональну так і зручну форму, оформлення інформації та результати аналізу.

§ прийоми факторного аналізу – використовуються для встановлення конкретних причин зміни певного явища чи процесу.

До джерел інформації аналізу матеріальних ресурсів належать: планові, обліково-звітні, необлікові документи.

Основними формами первинної облікової інформації є акти приймання матеріалів, картки складського обліку, відомості обліку залишків матеріалів на складі, рахунки-фактури, акти про брак, довіреності. До форм статистичної звітності належать: форма № 1 – підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”, форма № 2 – підприємництво “Звіт про основні показники діяльності малих підприємств”, форма № 3 – мтп “Звіт про залишки і витрати матеріалів”, форма № 4 – мтп “Звіт про залишки і використання палива та паливно-мастильних матеріалів”, форма № 11 – мтп “Звіт про результати використання палива, теплоенергії, та електроенергії”.

До не облікової інформації належать договори на постачання сировини та матеріалів, норми і нормативи витрачання матеріальних ресурсів, результати маркетингових досліджень, П(С)БО 9 “Запаси”.

Аналіз матеріальних ресурсів використовує систему показників. За характером відображення економічних процесів ці показники поділяють на абсолютні і відносні. Абсолютні показники характеризують задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах і вимірюються у вартісних і натуральних одиницях виміру. Відносні показники дають змогу оцінити використання підприємством матеріальних ресурсів, наприклад, рівень матеріаломісткості чи матеріаловіддачі продукції. Тільки поєднання цих двох груп показників дає повне уявлення про можливість підвищення ефективності виробництва за рахунок раціонального використання матеріальних ресурсів.