Види зброї

Загальновійськовий бій може вестися із застосуванням звичайної зброї, а з урахуванням можливості зруйнування об'єктів ядерної енергетики, хімічного виробництва, наявності у деяких країн зброї масового ураження – і в умовах її застосування.

Підрозділи повинні уміло вести бій із застосуванням звичайної зброї і завжди знаходитися у готовності до захисту від уражаючих факторів ядерної, хімічної та біологічної зброї.

Звичайна зброя включає усі вогневі й ударні засоби, які застосовують артилерійські, авіаційні, стрілецькі боєприпаси, ракети, ракето-торпеди, торпеди і глибинні бомби у звичайному спорядженні, боєприпаси об'ємного вибуху, термобаричні, запалювальні боєприпаси і суміші.

Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна зброя, до якої належать розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують керовані, самонавідні ракети та боєприпаси, здатні уражати цілі з імовірністю більшою ніж 0,5.

Види ударів, вогню і маневру

Складовими частинами загальновійськового бою є удар, вогонь і маневр.

Удар

Удар –складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на них зброєю або військами.

Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути:

- військами (силами);

- вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні).

За масштабом удари військами (силами) можуть бути оперативними або тактичними.

Вогневі удари можуть бути:

- за кількістю залучених засобів, у тому числі високоточних – зосереджені, групові, поодинокі;

- за засобами доставки — ракетні, артилерійські та авіаційні.

Вогонь

Вогонь – це ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння). Він ведеться з завданням знищення, придушення, виснаження противника або зруйнування його об’єктів.

Вогонь розрізняють:

- за тактичними завданнями, які вирішуються, – на знищення, придушення, виснаження, зруйнування, задимлення (засліплювання), освітлення та інші;

- за видами зброї – із стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів), вогонь артилерії, мінометів, протитанкових ракетних комплексів, зенітних засобів та інші;

- за способами ведення – прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій;

- за напруженістю стрільби – одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, біглий, методичний, залповий та інші;

- за напрямком стрільби – фронтальний, фланговий, перехресний;

- за способами стрільби – з місця, із зупинки (з короткої зупинки), зходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.;

- за видами вогню – по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, та інші.

Маневр

Маневр – організоване пересування військових частин та підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника. Він проводиться за рішенням командира військової частини (підрозділу) в інтересах виконання завдань у бою.

Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід і маневр ударами і вогнем.

Маневр підрозділами, ударами та вогнем дозволяє захоплювати й утримувати ініціативу, зривати задуми противника й успішно вести бій в обстановці, яка змінилася.