2015-08-21
1006
| Компоненти ОПП | Опитувальник за схемою побудови ОПП (відповіді пишуть на аркушах: проставляють номери запитань і одразу дають відповідь) |
| 1. Усвідомлення цінності чесної праці (ціннісно-моральна основа самовизначення) | 1.Чи варто в наш час чесно працювати? Чому? |
| 2.Усвідомлення необхідності професійної освіти після школи | 2. Чи варто продовжувати навчання після школи, адже можна й без цього добре влаштуватися? |
| 3. Загальне орієнтування в соціально-економічній ситуації країни та прогнозування її зміни | 3. Коли в Україні жити стане краще? |
| 4. Знання ринку професійної роботи і (макроінформаційна основа самовизначення) | 4.3авдання: три літери (м, н, с) – за три хвилини написати професії, що починаються на ці літери. Якщо буде зазначено більше 17 професій, то це вже непогано |
| 5. Виділення далекої мети (мрії) та її узгодження з іншими важливими життєвими цілями. | 5. Ким би ви хотіли стати (за фахом) через 20-30 років? |
| 6. Виділення найближчої професійної мети (як етапів і шляхів до далекої мети) | 6. Виділіть основні 5-7 етапів на шляху до своєї мрії |
| 7. Звання конкретних обраних цілей: професій, навчальних закладів, місць роботи (мікроінформаційна основа вибору) | 7. Завдання: виписати три неприємних випадки, пов'язаних із роботою за обраним фахом, і три – пов'язаних із навчанням у ВНЗ або у коледжі |
| 8.Уявлення про свої можливості та недоліки, що можуть вплинути на досягнення поставленої мети | 8. Що у Вас самих може перешкодити Вам на шляху до мети? (Про «лінь» писати не можна – треба конкретніше.) |
| 9.Уявлення про шляхи подолання своїх недоліків (і про шляхи оптимального використання своїх можливостей) | 9.Як Ви збираєтесь працювати над своїми недоліками й готуватися до опанування професії (до вступу у ВНЗ)? |
| 10. Уявлення про зовнішні перешкоди на шляху до мети | 10. Хто і що може перешкодити вам у досягненні мети? |
| 11. Знання про шляхи подолання зовнішніх перешкод | 11.Як Ви збираєтеся долати ці перешкоди? |
| 12.Наявність системи резервних варіантів вибору | 12.Чи є у Вас резервні варіанти вибору? |
| 13. Уявлення про зміст своєї майбутньої роботи | 13. У чому Ви бачите сенс свого професійного життя (заради чого Ви хочете опанувати професію та працювати)? |
| 14. Початок практичної реалізації ОПП | 14.Що Ви вже зараз робите для реалізації своїх планів (писати про те, що Ви добре вчитеся, не можна; що Ви робите крім цього)? |
Якщо робота проводиться з класом, то кожний бере звичайний аркуш із зошита, підписує його, проставляє номер запитання і виписує відповідь (зазвичай на весь опитувальник витрачається близько 25-30 хв.). Після цього результати обробляються.
|
|
|
Якщо це індивідуальна профконсультація, психолог-консультант може вставляти питання безпосередньо в бесіду з клієнтом. При цьому краще орієнтуватися на компоненти. Чому? По-перше, вони повніші за своїм змістом, а по-друге, більше враховують позитивні характеристики ситуації даного клієнта (наприклад, пункт 8: праворуч – питання про недоліки, а ліворуч – акцент робиться на можливостях і достоїнствах клієнта).
|
|
|
І в опитувальнику для роботи з класом, і в індивідуальній бесіді –профконсультації формулювання питань може видозмінюватися за умови збереження головного їхнього змісту.
Якщо уважно подивитися на дану схему ОПП, можна зрозуміти, що в ній так чи інакше представлена майже вся психологія. Це означає, що профорієнтація – дуже складна і розгорнута в часі робота. Якщо профорієнтаційна допомога надається протягом 30-40 хвилин, то звичайно таку «допомогу» називають профанацією.
Можливі різні варіанти обробки результатів (за опитувальником ОПГГ):
Перший варіант. Аркуші збирають, і психолог сам оцінює якість відповідей. Нижче подано орієнтовні критерії оцінок (за кожним запитанням):
1 бал – відмова відповідати на дане запитання;
2 бали – явно помилкова відповідь або чесне визнання того, що немає відповіді;
3 бали – мінімально конкретизована відповідь (наприклад, збираюся вступати до ВНЗ, але не ясно, у який саме ВНЗ);
4 бали – конкретна відповіді спробою обґрунтування;
5 балів – конкретна і добре обґрунтована відповідь, що не суперечить іншим відповідям.
Другий варіант. Спочатку учні самі оцінюють свої відповіді, потім психолог збирає аркуші, оцінює їх і порівнює із самооцінюванням школярів.
Увага: опитувальник призначений тільки для виявлення проблемних компонентів (низькі бали за відповідні запитання). У роботі з опитувальником немає сенсу аналізувати узагальнені результати.
Проведений експеримент у школах міст Києва і Харкова Н.Жемерою [45] свідчить про те, що учні 8-9 класів, і навіть, коледжів і ліцеїв, а також їхні батьки потребують кваліфікованої допомоги у вирішенні найскладнішої проблеми життя – вибору професійної кар'єри. Так, 99,5% опитаних відповіли, що хочуть вивчати запропонований курс «Людина і світ професій», 99,8% визначили, що їм конче необхідна допомога у вирішенні проблеми вибору свого професійного майбутнього.
Другий результат пов'язаний з проблемою формування сенсу життя у процесі професійного самовизначення особистості. Автори методики вважають, що вибір професії – це моральне рішення, від якого залежить майбутнє самої особистості і суспільства. Вивчаючи професійні наміри школярів, вони констатували, що у відповідях учні на перший план поставили питання «задоволеність працею», на друге – «суспільну її значущість» і тільки на третє – «матеріальний добробут»: Такі результати були в м. Харкові. Учні київських шкіл мали інші наміри і мотиви вибору. У багатьох випадках (до 62%) переважати мотиви побутового характеру. Наприклад, «хочу заробляти багато грошей, а ким бути мені однаково», «мрію про те, щоб мати змогу комфортно жити», «хочу багато грошей, щоб подорожувати» тощо.
Зрозуміло, що вік учнів, які брали участь в експерименті, 13-17 років, це період романтизму, тому мабуть доцільно насамперед виховати у них уміння об'єктивно оцінювати як свої можливості, так і навколишній світ, спираючись на знання, отримані ними у ході вивчення курсу, а також позитивний, дієвий життєвий досвід батьків, учителів, оточуючих дорослих.
Саме тому приділялося багато уваги пізнанню учнями своїх інтересів, потреб, намірів, задатків та здібностей, розвитку в них уміння співвідносити останні з вимогами бажаних або обраних професій. Робити адекватний, раціональний вибір, планувати професійну кар'єру тобто обирати професію усвідомлено.
|
|
|
Виходячи з головного завдання навчання в основній школі, яке полягає у необхідності подальшого засвоєння соціокультурного досвіду вихованцями, завданням педагогічного супроводу процесом професійного самовизначення старшокласників с оволодіння ними методами аналізу та аналітичної розумової діяльності. Це зумовлює формування у тих, хто навчається, так званої пояснювальної інтелектуально-пізнавальної здатності. А здатність до професійного самовизначення і є, інтелектуально-пізнавальною здатністю. Остання побудована на доброму знанні і розумінні знаків та символів, які виражаються у спеціальних знаннях, поняттях, термінах та визначеннях профорієнтаційної спрямованості.
Оволодіння методом аналізу є необхідною передумовою для реалізації наступного етапу саморозвитку особистості – здатністю до самоаналізу та адекватної самооцінки. Такі знання отримують у 8 класі (18 год.), вивчаючи перший розділ програми «Світ людини» [160,с.16-18]. Далі завдання ускладнюється і головною метою навчання у 9 класі (26 год.) стає вивчення змісту розділу «Образ-Я» [130,с. 23-26] та оволодіння методом синтезу. На цій основі учні набувають уміння зі складання «Образ-Я» в бажаній або обраній професії. Тобто розвиток синтезуючої розумової діяльності, що зумовлює формування пояснювально-прогнозуючої інтелектуально-пізнавальної здатності учнів. Ця здатність сприяє розвитку уміння співвідносити свої психофізіологічні можливості з вимогами професійної діяльності. Оволодіння такими уміннями розвиває здатність учнів не тільки розмірковувати про своє майбутнє, а й використовувати ці знання у практичній діяльності, а саме – приймати раціональне, адекватне соціально-економічній ситуації рішення щодо майбутньої професійної діяльності [179].
