Індивідуальна і суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості

Свідомість - не тільки явище індивідуальної психіки людини. Свідо­мість в широкому значенні - це вся сукупність духовної творчості людей у єдності індивідуальної і суспільної свідомості.

Індивідуальна свідомість - це духовний світ кожної особистості. Людина як суспільна істота бачить світ крізь призму певного соціуму - сус­пільства, нації, класу, епохи в цілому. В індивідуальній свідомості відбива­ються суспільні ідеї, цілі, ідеали, знання, вірування, що народжуються та існують у соціальному середовищі. Свідомість є відображенням суспільного буття індивідів, вона завжди виявляється в суспільній формі. В одному випа­дку людина відображає світ і усвідомлює своє буття в формі міфологічної свідомості, в іншому - філософської, наукової, у третьому - художньої, релі­гійної тощо. Свідомості як такої, незалежно від конкретної суспільної форми, просто не існує.

Суспільна свідомість і є існуванням свідомості у суспільній формі, у вигляді певного сукупного результату людської діяльності, у формі спільного надбання, здобутку суспільства.

Структура суспільної свідомості містить у собі різноманітні рівні, сфери і форми.

Рівні суспільної свідомості відомості (емпіричний і теоретичний) вирізняють за їх пізнавальними можливостями та за особливостями відображення буття. Емпіричний рівень суспільної свідомості є відображенням дійс­ності в межах повсякденного життя. Часто емпіричну свідомість називають буденною свідомістю або здоровим глуздом. Бу­денна свідомість формується стихійно в процесі безпосереднього життя. Вона включає в себе накопичені за віки емпіричний досвід, знання, норми та зразки поведінки, уявлення, традиції. Це є розрі­знена і несистематизована система уявлень і знань про явища, що лежать на поверхні життя і тому не потребують обґрунтування і доведення.

Теоретична свідомість виходить за межі повсякденності. Це -
систематизована, теоретично оформлена сукупність ідей, поглядів,
переконань. На теоретичному рівні свідомості відбувається уза­гальнення досвіду практичного життя людей. Знання на цьому рі­вні відрізняються послідовністю, логічністю, потребують теоретичного обґрунтування і доказу, а також пов'язані з філософсько-світоглядними принципами і настановами.

Сфери суспільної свідомості (сфера соціальної психології і сфера ідеології) пов'язані вже не з пізнанням, а з оцінкою дійсності. Це соціальне бачення буття, його оцінка з позиції певної соціальної групи або суспільства в цілому. Тому можна говорити про особливості національної, класової пси­хології або ідеології, про психологію і ідеологію релігійних груп.

Форми суспільної свідомості (мораль, право, релігія, мистецтво, філософія та ін.) - це і форми пізнання дійсності, і, разом з тим, форми усві­домлення і оцінки людиною себе і світу. Кожна форма суспільної свідомості відображає світ у всій його цілісності, але відповідно до своєї специфіки і свого призначення.