У психокорекційній роботі можна умовно виділити кілька взаємопов’язаних етапів.
Діагностичний:
§ вивчення запиту клієнта;
§ первинне формулювання психологічної проблеми;
§ висунення гіпотез стосовно причин проблеми;
§ комплексна психологічна діагностика особистості;
§ визначення чинників, які пов’язані з вказаною проблемою або зумовлюють її появу;
§ формулювання психологічного діагнозу з обов’язковим визначенням прогнозу подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої;
§ розробка загальної програми психологічної корекції з урахуванням усіх перелічених чинників та вимог.
Установчий:
§ формування адекватного ставлення клієнта до своєї проблеми, до психолога та методів психокорекції;
§ можливе переформулювання запиту, мети психологічної корекції;
§ створення активної настанови особистості на психокорекційну роботу;
§ формування мотивів самопізнання та самовдосконалення, усвідомлення себе суб’єктом саморозвитку, який відповідає за свою поведінку, емоції, рішення.
|
|
Корекційний (виконання корекційно-розвивальної роботи).
Динаміка психокорекційного процесу відбувається нерівномірно: є падіння і злети, уповільнення і прискорення руху, нагромадження і якісні стрибки (інсайти), регресія, погіршений стан (внутрішній опір).
Психолог за допомогою психокорекційних методів і тактики своєї поведінки може лише створювати умови для виникнення яскравих емоційно забарвлених переживань. Саме вони створюють можливість нового бачення старих проблем, життєвої ситуації.