Для здійснення фінансового контролю задіяно цілу систему органів, наділених відповідною компетенцією (їхнє формування в Україні ще не завершено). Різноманіття й багатовекторність цих органів неминуче потребують класифікації.
Підстави класифікації можуть бути різними, залежно від:
I. Рівня:
1) загальнодержавні:
- Верховна Рада України;- Президент України;- Кабінет Міністрів України;
2) органи місцевого самоврядування.
II. Інститутів:
- податкові органи;- контрольно-ревізійні органи;- органи державного казначейства;- фінансово-кредитні установи тощо.
III. Компетенції:
- загальної компетенції (для яких здійснення фінансового контролю не є основною діяльністю);
- спеціальної компетенції (спеціально створені для діяльності в сфері фінансового контролю).
Відповідно до ст. 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль під час затвердження Державного бюджету й внесення змін у нього, під час його виконання, ухвалення рішення за звітом про його виконання. Дуже важливий також парламентський контроль за використанням Україною кредитів, отриманих від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій і не передбачених Державним бюджетом України.
|
|
Слід зазначити, що фінансовий контроль Верховна Рада України здійснює також і через свої комітети та тимчасові спеціальні комісії. До їхньої компетенції належить законопроектна робота, підготовка й попередній розгляд питань, що віднесені до повноважень Верховної Ради. Природно, що основне навантаження в здійсненні фінансового контролю полягає на спеціалізовані комітети Верховної Ради України - Комітет з питань бюджету й Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.
Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата (постійно діючий орган контролю, що створює Верховна Рада України, підпорядкований і підзвітний їй). Її діяльність регулює Закон України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року1. До завдань Рахункової палати належать:
- організація й здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, використанням бюджетних коштів;
- здійснення контролю за створенням і погашенням внутрішнього й зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності витрат державного бюджету, валютних і кредитно-фінансових ресурсів;
- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального й національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища;
- контроль за дотриманням законності під час надання Україною кредитів і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;