Промислова санітарія

8.3.1 Мікроклімат – метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщень, які визначаються діючими на людину поєднаннями температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання.

Параметри мікроклімату відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005–88 [33] з урахуванням категорії робіт по енерговитратах для теплого і холодного періодів року приведені в таблиці 8.2, категорія робіт – 1 а. В таблиці 8.3 наведено рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ЕОМ.

Таблиця 8.2 – Нормативні параметри мікроклімату для робочих приміщень конструкторського бюро

Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1.005-88	Температура повітря, ° С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодна	Легка – 1 а Легка – 1 б	22 – 24 21 – 23	60 – 40 60 – 40	0,1 0,1
Тепла	Легка – 1 а Легка – 1 б	23 – 25 22 – 24	60 – 40 60 – 40	0,1 0,2

Таблиця 8.3 – Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ЕОМ (відповідає СН 2152 – 80) [34]

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
n+	n–
Мінімально необхідні
Оптимальні	1500 – 3000	3000 – 5000
Максимально допустимі

Відповідно до ГОСТ 12.1.005 – 88 [33] вміст озону у повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м³; уміст оксидів азоту – 5 мг/м³; уміст пилу – 4 мг/м³ [33].

Оптимальні умови досягаються в холодний час центральним опалюванням, а в теплий час вентиляторами і кондиціонерами. Згідно з вимогами до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05 – 91* [35].

8.3.2 Раціональне освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, запобігають травматизму і професійним захворюванням. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітлення на робочому місці має бути таким, щоб працівник міг без напруження зору виконувати свою роботу.

Недостатність освітлення призводить до напруження зору, послаблює увагу, призводить до передчасної втоми. Надмірне яскраве освітлення спричиняє засліплення, роздратування і різь в очах. Невірний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати. Всі ці причини можуть призвести до нещасного випадку або профзахворювань, тому настільки важливим є правильний розрахунок освітленості.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначення необхідної кількості світильників, їх типу і розміщення.

На робочому місці представлено сумісне освітлення. Що представлене системою штучного освітлення,що є загальною рівномірною, та природного одностороннього бічного світла.

Розряд зорових робіт – середньої точності, нормовані значення КПО і освітленості на робочих поверхнях приведені в таблиці 9.4.

Таблиця 8.4 – Розряд зорових робіт

Мінімальний розмір об'єкту розрізнення,мм	Розряд зорових робіт	Характеристика типу фону	Контраст об'єкту з фоном	Підрозряд зорових робіт	Нормативне значення освітлення
Природне, %	Штучне E, лк
0,5…1,0	II	світлий	середній	в	1,5

Розрахунок штучного освітлення здійснюється методом коефіцієнту використання світлового потоку.

Основна розрахункова формула метода, який розглядається, має вигляд:

; (8.1)

де Ф_л = 4960 лм – світловий потік лампи (або ламп) у світильнику;

Еmin = 300 лк – номінальна нормована освітленість;

К = 1,3 – коефіцієнт запасу;

N – кількість світильників;

п = 2 – кількість ламп у світильнику;

η = 0,45 – коефіцієнт використання світлового потоку (у частках одиниці);

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості;

S = 20 – площа приміщення, м².

Величину мінімальної нормативної освітленості Е_min вибираємо за таблицею нормування штучного освітлення в залежності від призначення приміщення, розмірів об'єкту розрізнення, контрасту предмету із фоном, а також яскравість фону. Коефіцієнт запасу К враховує старіння ламп, забруднення та старіння світильників, забруднення поверхонь, що оточують світильник.

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z:

- при освітленні лампами накалювання й ЛБ804 Z = 1,1;

- при освітленні лампами люмінесцентними Z = 1,1.

Коефіцієнт використання світлового потоку являє собою відношення потоку, що падає на поверхню, до сумарного з усіх ламп. Значення визначають для кожного виду світильників в функції індексу приміщення та значення коефіцієнтів відбиття потоку и . Зазвичай для світлих адміністративно - конторських приміщень коефіцієнти відбиття приймаються рівними, %:

=70; =50; =30.

Індекс приміщення вираховується за формулою:

; (8.2)

де – розрахункова висота, м;

А = 5 м, В = 4 м– довжина й ширина приміщення;

= 3 – 0,2 – 0,8 = 2,0;

де Н = 3 м– висота приміщення;

= 0,2 ÷ 0,8м – звисання світильнику;

= 0,8 м– висота робочої поверхні.

Тип лампи – ЛБ80-4 (лампа люмінесцентна ртутна низького тиску).

Тип світильника – ПВЛМ2*40

При освітленні рядами люмінесцентних світильників до розрахунку приймається кількість рядів, а також тип та потужність лампи, що і визначає світловий потік Ф_л.

Необхідну кількість світильників визначають за формулою:

2. (8.3)

8.3.3 Основним джерелом шуму при роботі за комп’ютером є вентилятори охолодження, які знаходяться у системному блоці ЕОМ. Шум від вентиляторів в системі охолодження комп'ютера постійного рівня, зміна в часі не більше 50 дБА. Захист від шуму проводиться шляхом віддалення системного блоку від працівника і вживанням засобів звукопоглинання [37].

Також існують санітарні норми спектральних показників вібраційного навантаження на оператора [38], ці норми наведені в таблиці 8.5.

Таблиця 8.5 – Санітарні норми спектральних показників вібраційного навантаження на оператора

Нормативні значення віброприскорення, дБ, в напрямках Xo, Yo для середньо - геометричних частот смуг, Гц
				31,5

8.3.4 Монітор комп'ютера є джерелом статичної електрики, оскільки в ньому використовується напруга (14...25 кВ). Захист від статичної електрики припускає вживання спеціальних екранів і заземлення комп'ютера.

Дія електромагнітного випромінювання на людину залежить від напруженості електричного і магнітного полів, частоти коливань, розміру опромінюваної поверхні тіла і індивідуальних особливостей людини.

Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання [40]:

1.Напруга електромагнітного поля на відстані 50 см від джерела по електричній складовій не повинна перевищувати:

– в діапазоні частот 5 кГц – 2 кГц – 25 В/м;

– в діапазоні частот 2 кГц – 400 Гц – 2,5 В/м.

2. Густина магнітного потоку не повинна перевищувати:

– в діапазоні частот 5 кГц – 2 кГц – 250 нТл;

– в діапазоні частот 2 кГц – 400 Гц – 25 нТл.

3. Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В.

4. Потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану і інших поверхонь випромінювання не повинна перевищувати 100 мкР/год [39].

Захисні заходи припускають вживання екранування електромагнітного випромінювання, а також установку поглинаючого екрану між джерелом і робітником.