Вивчення літератури та її аналіз

Після вибору теми курсової роботи необхідно підібрати літературні джерела. Відібрану літературу слід уважно опрацювати, але спочатку студент знайомиться з літературними джерелами, тобто здійснює поверховий огляд, який дає загальне уявлення. Щоб дізнатися, чи є у відповідному надрукованому матеріалі потрібна для курсової роботи інформація, необхідно, перш за все,:

v ознайомитись з назвою і змістом книги, журналу, збірника тощо;

v переглянути усю книгу, збірник тощо;

v прочитати передмову, анотацію, вступ, висновки, післямову.

Порада! При ознайомленні з літературними джерелами краще підбирати матеріал одразу за всіма пунктами плану, погодженого з керівником.

Джерела інформації, які застосовуються у сучасних наукових дослідженнях, досить різноманітні. Зокрема, в дослідженнях, пов’язаних з розвитком бухгалтерського обліку, удосконаленням окремих його аспектів, основними джерелами інформації є: спеціальна наукова література, періодичні джерела, опубліковані матеріали державного комітету статистики, дані фінансової звітності, нормативні та законодавчі документи тощо.

Згідно з обраною темою наукового дослідження студент самостійно підбирає літературні джерела, офіційні документи, накопичує відомчі матеріали з теми та опрацьовує їх. Важливим бібліотечним джерелом оперативної економічної інформації, яка використовується в наукових дослідженнях, є періодичні видання. До них відносять газети і журнали, які висвітлюють проблемні питання економічної науки.

При опрацюванні того чи іншого джерела рекомендується звертати увагу на рік джерела. Слід користуватися новими виданнями, враховуючи прийняті останнім часом зміни до Законів України та інших нормативно-правових актів.

Застереження! Матеріали, зібрані у процесі вивчення літератури з теми, повинні бути проаналізовані та використані в курсовій роботі з відповідними посиланнями.

Складання плану курсової роботи

Після попередньої обробки літературних джерел студент приступає до складання плану курсової роботи. При складанні плану необхідно консультуватися з науковим керівником з приводу змісту майбутньої роботи та її структури.

План курсової роботи включає перелік основних розділів теми та розгорнуту програму роботи за кожним розділом. Розділ – це частина теми, яка охоплює певну сукупність питань, що характеризують одну із сторін явища, яке вивчається.

План роботи повинен розкрити, в якому саме напрямі буде здійснюватись пошук вирішення поставленого завдання, підказати і навіть примусити прийняти визначене (найчастіше, ще не закінчене) рішення щодо формулювання теми та її основних частин (розділів, параграфів тощо).

У складанні плану слід виділяти два етапи: складання попереднього та кінцевого планів.

Попередній план – це задум роботи, він складається, зазвичай, після затвердження теми та загального ознайомлення з основними літературними джерелами. Цей план є орієнтовним і буде неодноразово уточнюватися. У цьому необхідно визначити характер і послідовність роботи.

Кінцевий план – це попередній план, уточнений, доповнений студентом під керівництвом наукового керівника в процесі дослідження.

При виконанні дослідження деякі розділи будуть розширюватися, а деякі, навпаки, виявляться менш важливими і, можливо, недоцільними.

Після того, як план роботи складено, потрібно приступити до ретельного опрацювання літературних джерел. Це передбачає, крім свідомого читання, додаткові дії: виписку, конспектування, складання тез тощо, тобто читання “з олівцем в руках”.

Ґрунтовно потрібно ознайомитися з практикою організації обліку на підприємстві, за матеріалами якого готується курсова робота.

Робота має бути виконана самостійно, без копіювання тексту підручника або посібника, інструкцій та інших нормативних документів.

За встановленим графіком термінами студент повинен звітуватися про виконання роботи перед науковим керівником.

Курсова робота складається з теоретичної та практичної частини.

Затвердження плану

Приступаючи до виконання курсової роботи, студент повинен скласти план і погодити його з керівником. Зразок заяви про затвердження плану наведено в додатку А.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок окремих елементів роботи: вступу, всіх розділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовок), висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків.

Вступ. У вступі студент повинен розкрити сутність і стан обраної проблеми та її значимість у рекомендованій нижче послідовності.

– актуальність теми. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах 1-2-х абзаців показати головне – суть проблемної ситуації щодо предмету дослідження.

Наприклад, “Дотримання певних правил розрахунків з підзвітними особами, що передбачають послідовність і точність заповнення первинних документів, отримання і видачі готівки підзвітній особі, контроль за проведенням розрахунків, відображення операцій на бухгалтерських рахунках і у звітності дозволяє значно підвищити надійність проведення операцій на цій ділянці обліку й знизити витрати. Наявність дискусійних питань з обліку розрахунків з підзвітними особами свідчить про чималий інтерес до обраної проблематики та необхідність її більш детального дослідження”;

– короткий огляд літературних джерел. Складається з метою інформування про стан розробки теми. Цей огляд повинен довести, що вказана тема розкрита лише частково або в іншому аспекті, що існують невирішені проблемні питання, які потребують подальшого дослідження. Огляд літератури за темою повинен систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати раніше зроблене та визначати головне в сучасному стані вивчення теми.

Наприклад, “Огляд літературних джерел показав, що дослідженням проблем обліку статутного капіталу займалися такі провідні вчені й теоретики бухгалтерського обліку як О.М. Кузьмінський, І.В. Малишев, П.П. Німчинов, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов та інші. Однак, ці питання розглядалися в умовах ручного ведення бухгалтерського обліку і не враховували факторів. які впливають на облік статутного капіталу в сучасних умовах”.

Основна частина. Теоретичний аспект об’єкта дослідження повинен включати характеристику Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нормативних документів; документування господарських операцій; характеристику рахунків; кореспонденцію рахунків; порядок проведення інвентаризації; огляд міжнародних стандартів з обраної теми; податковий облік.

В кінці кожного пункту наводяться висновки зі стислим викладенням наведених наукових і практичних результатів. У кінці кожного пункту основної частини курсової роботи слід робити самостійні висновки, органічно їх поєднувати, підпорядковуючи основному спрямуванню теми.

Висновки та пропозиції. У кінці вступу бажано розкрити структуру роботи, обґрунтувати послідовність викладення матеріалу, та висвітлити основні пропозиції, зазначені в роботі. Студент підводить підсумок всього дослідження (найважливіші наукові та практичні результати, одержані в процесі дослідження, які повинні включати характеристику стану розгляду сформульованої в роботі наукової проблеми, методи її вирішення та значення для науки й практики), формулює пропозиції, які повинні логічно випливати зі змісту викладеного матеріалу. Висновки та пропозиції повинні бути обґрунтованими, самостійними та конструктивними.