Поняття та види земельних правовідносин

Земельні правовідносини являють собою суспільні відносини, що виникають у сфері взаємодії суспільства з навко­лишнім природним середовищем і врегульовані нормами земельного права. класифікувати: за інститутами земельного права; залежно від їх матеріального або процесуального характеру. До першої групи належать: земельні правовідносини у сфері власності на землю; правовідносини з приводу прав на землю, похідних від права власності; правовідносини, що виникають у зв’язку зі здійсненням загального користування землею; правовідносини у галузі управління використанням і охороною земель; охоронні земельні правовідносини. Правовідносини землекористування можна поділити на такі: - земельні правовідносини постійного землекористування; - земельні правовідносини тимчасового землекористування. Земельні правовідносини постійного землекористування за суб’єктним складом можуть виникати згідно чинного ЗК України переважно лише стосовно підприємств, установ і організацій, що належать до державної або комунальної власності. Крім того, ці правовідносини можна класифікувати залежно від категорій земель на правовідносини щодо використання земель сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико - культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
матеріальні; процесуальні. Матеріальні – передбачені нормами, що встановлюють права і обов’язки суб’єктів земельних правовідносин. Процесуальні регламентуються нормами, що встановлюють порядок виникнення, зміни і припинення земельних правовідносин (наприклад, порядок здійснення землеустрою, оскарження рішень державних органів, процедура розгляду земельних спорів).
Регулятивні правовідносини – це такі відрегульовані нормами земельного права правовідносини, які проявляються у вчиненні учасниками даних відносин позитивних дій. Це – звичайні земельні відносини, які зустрічаються в практиці придбання, використання земельних ділянок. Правоохоронні земельні відносини, на відміну від регулятивних, викликаються відхиленнями у поведінці учасника земельних відносин від норми закону.

Земельні правовідносини можуть поділятися за ступенем взаємних зобов’язань їх учасників. Вони можуть бути: відносинами рівноправності (партнерськими); відносинами підлеглості однієї сторони іншій.
Відповідно до форм власності на землю, земельні правовідносини можна поділити на відносини, що виникають з приводу земель державної власності; комунальної власності; приватної власності.