Земельний кодекс України

Земельний кодекс України (ЗКУ) — основний нормативно-правовий акт земельного законодавства України, ухвалений Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року.Земельний кодекс України є кодифікованим нормативним актом (законом) яким регулюються земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав фізичних і юридичних осіб на землю тощо.Структура Земельного кодексуЗемельний кодекс України складається з десяти розділів (поділені на глави та статті), розмежованих за сферою регулювання:Розділ перший. Загальна частина.Розділ другий. Землі України.

Розділ третій. Права на землю.Розділ четвертий. Набуття і реалізація права на землю.Розділ п'ятий. Гарантії прав на землю.Розділ шостий. Охорона земель.Розділ сьомий. Управління в галузі використання й охорони земель.Розділ восьмий. Відповідальність за порушення земельного законодавства.Розділ дев'ятий. Прикінцеві положення.Розділ десятий. Перехідні положення. Новим Земельним кодексом передбачено право земельного сервітуту, під яким розуміють право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою. При цьому земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками двох сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду з умовою, що він буде найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої цей земельний сервітут встановлений.Зазначимо, що цей Земельний кодекс великий вплив на вдосконалення земельних відносин зможе справити лише після прийняття і введення в дію низки Законів, які безпосередньо будуть регулювати відповідні ланки цих відносин – про землеустрій, охорону земель, про ринок землі, земельний кадастр і оцінку земель, про державний земельний (іпотечний) банк та деякі ін..