Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх взаємозв'язок з джерелами земельного права

Питання віднесення таких документів до джерел земельного права єдискусійним

Положення нормативних документів (ДСТУ, ДСанПіН, ДБН, документиISO та ін.) відіграють значну роль у сфері регламентації земельних відносин.Згідно зі ст. 24 Закону

«Про землеустрій» державні стандарти, норми і правила усфері землеустрою встановлюють комплекс якісних і кількісних показників іпараметрів щодо документації із землеустрою. Стаття 25 встановлює наступне:склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно

технічною документацією з питаньздійснення землеустрою. Прикладами таких стандартів, затвердженихДержземагенством, зокрема, є СОУ 00032632

-

004:2009 «Землеустрій. Проектиземлеустрою щодо організації і встановлення меж територій історикокультурного призначення. Правила розроблення», СОУ

00032632-005:2009«Землеустрій. Проекти землеустрою щодо створення водоохоронних зон.Правила розроблення

».Існують і досить «дивні» документи, що лише віддаленонагадують нормативнотехнічні

Серед розглядуваних документів окремої уваги заслуговує

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Держкомзему від23.07.2010 № 548. На практиці застосування

«класифікатору»виходить далеко замежі тих завдань, які ставляться перед ним (а це - лише облік земель за видами їхвикористання у земельному кадастрі). Іноді це призводить до перешкоджаннягромадянам та юридичним особам в реалізації їх земельних прав. Слід зазначити,що актами земельного законодавства видання подібних класифікаторів непередбачено. Згідно зі ст. 11 Закону

«Про стандартизацію» від 17.05.2001 донормативних документів зі стандартизації відносяться класифікатори, прийнятіабо схвалені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннядержавної політики у сфері стандартизації