Земельне право як правова дисципліна, галузь та наука. Співвідношення земельного права з іншими галузями права

Земельне право як самостійна галузь права являє собою систему норм, що регулюють суспільні відносини з приводу землі з метою забезпечення в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь науково обгрунтованого, раціонального використання і охорони земель, створення умов підвищення їх ефективності, зміцнення законності в галузі земельних відносин.

Земельне право як наука - Вона являє собою систему поглядів, думок і поглядів на земельному праві, його нормах і правові інститути в економічному, політичному, соціальному, історичному та інших аспектах.

Земельне право - це і навчальна дисципліна. Вона передбачена стандартами з юридичних спеціальностей вищої школи. Як юридична дисципліна земельне право являє собою системний виклад основних положень галузі земельного права, включає комплекс знань, якими необхідно оволодіти студентам. Зміст земельного права як навчальної дисципліни визначається цілями і завданнями, що стоять перед навченою аудиторією.

Застосування норм земельного права тісно пов'язується із застосуванням правових норм інших галузей права, а також враховуються принципи цих галузей.

Найбільший зв'язок земельне право має з конституційним, цивільним, адміністративним та екологічним правом.

Так норми конституційного права визначають основні принципи всіх галузей правової системи. По відношенню до земельного права такими положеннями є встановлення різноманітності форм земельної власності, визнання права приватної власності на землю, права на володіння, користування і розпорядження землею, охорона права земельної власності законом. В Конституції закріплені умови і порядок користування землею та іншими природними ресурсами.

Земельне право має певний зв'язок з адміністративним правом. Адміністративно-правові акти часто служать підставою виникнення, зміни або припинення земельних відносин. Зв'язок земельного й адміністративного права виявляється також у визначенні повноважень місцевих органів самоврядування у врегулюванні земельних відносин, структури і повноважень Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних і районних рад та також органів виконавчої влади (статті 6—8, 10, 13—17 ЗК) щодо управління землями.

Важливе значення для земельного права має його зв'язок з цивільним правом. Цей зв'язок визначається спільністю соціально-економічної природи земельних та цивільних відносин. Правові норми земельного та цивільного права тісно переплітаються в питаннях земельних та майнових відносин, що обумовлено зв'язком права на земельну ділянку з правом на посіви, будівлі, що знаходяться на земельній ділянці, в праві обмеженого користування чужою земельною ділянкою для проходу, проїзду, в судовому захисті земельних прав, відшкодуванні збитків, спричинених порушенням земельних відносин. Досить тісний зв'язок існує між земельним правом і водним, гірським і лісовим правом. На базі спільності ознак, які властиві галузям земельного, водного, гірського, лісового права, сформувалось природно-ресурсове право як сукупність правових норм, що регулюють відносини щодо використання і охорони земель, вод, надр, лісів з метою задоволення економічних потреб суспільства і охорони навколишнього природного середовища.

Безпосередній зв'язок між нормами земельного права та нормами гірничого, водного і лісового права, нормативно-правовими актами природно-рослинного (флористичного) та природно-заповідного законодавства полягає в неможливості використання цих природних ресурсів без використання водночас просторового базису, яким є земля.

Відповідно до ст. 18 Гірничого закону України від 6 жовтня 1999 р., однією з основних вимог щодо проведення гірничих робіт є додержання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля, приведення земельних ділянок у стан, придатний для використання за призначенням згідно з Земельним кодексом.

Взаємозв'язок земельного права з екологічним правом визначається положенням землі як елемента оточуючого природного середовища. Не будучи складовою частиною екологічного права як сукупності норм, які регулюють суспільні відносини в сфері взаємодії суспільства і природи, земельне право, що має своєю задачею організацію раціонального використання і охорони землі, має норми, що встановлюють правила екологічної безпеки, які забезпечують охорону землі як частину навколишнього природного середовища.

Взаємозв'язок земельного права з аграрним правом полягає у тому,що аграрне право регулює відносини використання земель сільгосп. призначення, а земельне право – порядок придбання земель.

56. Земля як природне середовище і життєвий простір суспільства, як об'єкт власності та господарювання, як адміністративно-територіальний, економічний, політичний і правовий простір.