Класифікація кровотеч

1. За джерелом: артеріальні, венозні, капілярні, паренхіматозні.

2. За зв’язком із зовнішнім середовищем: зовнішні, внутрішні і приховані зовнішні кровотечі.

3. За наявністю проявів: явні і приховані.

4. За перебігом: гострі і хронічні.

5. Первинні (відразу після ушкодження) і вторинні ранні (у перші години після поранення, коли розширення судин та підвищення АТ може призвести до виштовхування тромбу) та вторинні пізні (починаються внаслідок гнійного розплавлення тромбу).

6. Кровотечі в окремі порожнини: гемоторакс – кровотеча в грудну порожнину; гемоперитонеум – у черевну порожнину; гемоперикардіум – у порожнину перикарда; гематурія – виділення крові з сечею; метрорагія – маткова кровотеча; гемартроз – в порожнину суглоба.

7. За повторюваністю: одноразові, багаторазові.

8. За об’ємом крововтрати: легка (до 20% ОЦК), середньої важкості (до 30% ОЦК) важка (до 40% ОЦК).

Артеріальна кровотеча характеризується швидким витіканням яскраво - червоної крові, сильною струминою.

Венозна кровотеча характеризується повільним витіканням крові темного кольору. У разі ушкодження великих вен шиї чи легеневих вен унаслідок негативного тиску в їх просвіті відбувається засмоктування повітря, розвивається повітряна емболія судин серця, легень і мозку.

Капілярна кровотеча виникає при ушкодженні капілярів, при цьому кровоточить уся ранова поверхня. кровотеча самостійно зупиняється.

Паренхіматозні кровотечі розвиваються при травмах паренхіматозних органів (печінки, селезінки, легень, нирок) характеризується значною крововтратою, що зумовлено пошкодженням судин, які не спадаються після поранення.

Синдром гострої анемії, геморагічний шок, клінічні та лабораторні методи оцінки кровотечі.

Гостра анемія. Вона розвивається при значних кровотечах протягом короткого терміну. Гостре недокрів’я проявляється прискоренням пульсу, зниженням АТ, зменшенням кількості еритроцитів та гемоглобіну в крові. Хворі скаржаться на загальну слабість, запаморочення, шум у вухах, потемніння і миготіння в очах, нудоту, сухість в роті, спрагу, може бути блювання. Шкіра і видимі слизові оболонки бліді, язик сухий. Задишка, частий слабкий пульс, у важких випадках ниткоподібний.