Розділ 2. Вихідний матеріал і методика досліджень

Мінералогічні дослідження, які виконувалися відповідно до мети наукової роботи, базувалися на результатах геологічних, мінералогічних спостережень та даних хімічних аналізів багатих гематитових руд п’ятого і шостого залізистих горизонтів саксаганської світи Інгулецького родовища. При написанні магістерської роботи використовувалися фондові матеріали геологічної служби Інгулецького ГЗКу, Криворізького технічного університету і дані з літературних джерел.

На основі проведених досліджень і з використанням фондових даних були охарактеризовані геологічна будова родовища, геологічна позиція та морфологія покладів, а також особливості прикладної мінералогії багатих гематитових руд. До уваги також бралися раніше виконані геологічні і мінералогічних дослідження гематитових руд Інгулецького та інших аналогічних родовищ.

Відомості про геологічну будову продуктивної товщі родовища, геологічну позицію так званих «втрачених» покладів багатих гематитових руд використовувалися для визначення ділянок відбору мінералогічних проб.

При проходженні маршрутів у забоях кар’єру ІнГЗКу фіксувалися умови залягання рудних покладів, макроскопічно визначався їх мінеральний склад, структура і текстура. Зверталася увага на характер просторових взаємовідношень покладів багатих руд і вміщуючих гематитових кварцитів різного мінерального складу. Геологічні і мінералогічні спостереження супроводжувалися зарисовками і фотографуванням найбільш інформативних об’єктів. Проводився відбір рядових мінералогічних проб багатих руд.

Мінералогічне опробування проводилося також на рудному складі кар’єру ІнГЗКу. Багаті руди тут складувалися протягом 2009-10 років. При відборі рядових проб на складі зверталася увага на представництво рудного матеріалу, на співвідношення у його складі руд і вміщуючих порід різного складу. План відбору проб на складі показаний на рис. 2.1.

Усього було відібрано 25 рядових проб багатих гематитових руд, з них 5 проб у забоях кар’єру і 20 проб на рудному складі. Опробування проводилося точково-борозновим методом, довжина інтервалів опробування, в залежності від ступеню однорідності рудного матеріалу, змінювалась від 10 до 15 м. Маса рядових проб складала 15-20 кг. Перелік, прив’язка і коротка характеристика матеріалу рядових проб наведені у таблиці 2.1.

Для матеріалу кожної рядової проби у хімічній лабораторії Інгулецького ГЗКу був виконаний скорочений фазовий і силікатний хімічні аналізи. Отримані результати наведені у табл. 2.2.

Рис. 2.1. План відбору проб на рудному складі.

1 – межі рудного складу і їх абсолютні відмітки; 2 – місця відбору рядових проб багатих руд та їх індекси.

Мінералогічні дослідження проводились у лабораторіях кафедри геології і прикладної мінералогії університету з використанням стандартних методів (топомінералогічного, мінералого-онтогенічного, мінералого-петрохімічного), адаптованих відповідно до мети магістерської роботи.

Таблиця 2.1.

Прив’язка рядових проб і польові визначення представленого ними рудного матеріалу

Для мікроскопічних досліджень із матеріалу кожної рядової проби були виготовлені прозорі (19) і поліровані (25) шліфи. Мінералогічне вивчення багатих руд (діагностика мінералів, визначення умов їх утворення, кількісні мінералогічні розрахунки, мікрофотографування та ін.) проводилося по стандартним методикам з використанням серійних петрографічних і мінераграфічних мікроскопів.

Таблиця 2.2.

Вміст деяких хімічних компонентів у складі матеріалу досліджених проб

За даними мінералогічних досліджень і хімічних аналізів, були складені мінералогічні характеристики мінеральних і породних компонентів вилученої із надр рудної маси.

Результати мінералогічних досліджень, хімічних аналізів узагальнювались і аналізувалися з використанням стандартних і адаптованих комп’ютерних програм.