Геологічна позиція рудних покладів

Поклади багатих гематитових руд Лихманівської синкліналі приурочені до контакту саксаганської та гданцівської світ (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схематична геологічна карта Інгулецького родовища багатих залізних руд [51, 53, 54].

1 – багаті бурозалізнякові руди базальної частини кайнозойського осадового чохла; 2 – сланці серицит-кварц-хлоритові вивітрені («глинисто-охристі») гданцівської світи; 3-6 – саксаганська світа: 3 – кварцити гематитові шостого і п’ятого залізистих горизонтів, слабко зруденілі, маршалітизовані; 4 – руди багаті гематитові; 5 – кварцити гематитові шостого і п’ятого залізистих горизонтів, незмінені; 6 – кварцити магнетитові, силікат-магнетитові, магнетит-силікатні і сланці нижньої частини розрізу саксаганської світи (від п’ятого сланцевого до першого сланцевого горизонту); 7-8 – скелюватська світа: 7 – сланці карбонат-хлорит-актиноліт-талькові верхньої підсвіти; 8 – кварцити мусковітові і сланці кварц-мусковітові середньої і нижньої підсвіт; 9 – межа закритого на даний час Інгулецького кар’єру по видобутку багатих залізних руд.

Рудні тіла просторово тяжіють, головним чином, до шарніра синкліналі і її східного крила, а у західному крилі вони відмічаються значно рідше, потужність їх тут незначна [1,6, 11, 25, 26, 51, 53, 54].

Утворення рудних покладів відбувалося за рахунок залізистих кварцитів шостого, меншою мірою п’ятого залізистих горизонтів саксаганської світи. Активний рудогенез був, вірогідно, обумовлений наявністю ослабленої зони, яка утворилася вздовж контакту саксаганської і гданцівської світ внаслідок тектонічних деформацій. Залізисті кварцити п’ятого і шостого залізистих горизонтів були сприятливим середовищем для рудоутворення у зв’язку із підвищеним вмістом у їх складі заліза.

При проведенні геологорозвідувальних робіт і розробці рудних покладів їх чітка геологічна позиція використовувалася у якості одного з основних пошукових критеріїв і рудоконтролюючих факторів.

Характерна геологічна позиція, морфологія покладів і склад руд обумовили, виділення рудних тіл Лихманівської синкліналі в особливий – «інгулецький тип» покладів багатих залізних руд Криворізького басейну [1, 5, 6, 8-11, 18, 19, 21, 23, 25, 26, 43, 44, 51, 53, 54].

В деяких випадках рудні тіла відмічаються також у складі гданцівської світи (рис. 3.2). Наприклад, у межах рудного поля шахти «Центральна» рудника «Інгулець» відомий рудний поклад «Середній», розміщений серед гіпергенно змінених кварц-хлоритових, серицит-кварц-хлоритових («глинисто-охристих») сланців гданцівської світи. Його складають бурозалізнякові вміщуючі глинисто-охристі сланці, а також мартитові, дисперсногематит-мартитові руди. Імовірно, він утворився внаслідок зближення в зоні розривного порушення рудних тіл різного походження і складу, а також тектонічного «вклинювання» в цю зону фрагментів покладу «Замикання» – основного рудного покладу Інгулецького родовища.

В межах гірничого відводу рудника «Рахманівський», який розташований на північ від рудника «Інгулець», також спостерігаються тіла багатих залізних руд всередині гданцівської світи, які виникли у результаті тектонічного відокремлення від основного рудного покладу східного крила Лихманівської синкліналі. Можливо також, що вони є лускуватими фрагментами рудного тіла західного крила синкліналі.

Рис. 3.2. Схематичний розріз по осі 3 шахти «Центральна» рудника «Інгулець» [51, 53, 54].

1 – кварцити гематитові слабко зруденілі і маршалітизовані шостого та п’ятого залізистих горизонтів; 2 – руди багаті гематитові; 3 – сланці серицит-кварц-хлоритові вивітрені («глинисто-охристі») гданцівської світи.

На північ від родовища рудника «Рахманівський» кількість і потужність

рудних покладів зменшується, а потім знову збільшується у межах Тарапако-Лихманівської антикліналі. Але тут уже переважають рудні тіла так званого «валявкинського типу», які стратиграфічно належать до базальної частини гданцівської світи [1, 5, 6, 11, 43, 44].

Руди Валявкинського та інших більш дрібніших родовищ цієї ділянки утворилися внаслідок динамотермального метаморфізму перевідкладених продуктів вивітрювання залізистих кварцитів п’ятого і шостого залізистих горизонтів саксаганської світи. Час утворення цих руд відповідає континентальній перерві в процесі седиментації криворізької серії в період між утворенням саксаганської і гданцівської світ.

Не виключено, що частина охарактеризованих вище рудних покладів, розташованих у складі гданцівської світи Лихманівської синкліналі, також належать до «валявкинського типу».

Простягнутий із півдня на північ ланцюг рудних покладів Лихманівської синкліналі відпрацьовувався двома рудниками: рудник «Інгулець» розробляв шарнірний поклад і прилеглі до нього рудні тіла східного крила синкліналі, а також низку гніздоподібних рудних покладів західного крила; рудник «Рахманівський» розробляв значні за простяганням, але незначні за потужністю рудні поклади східного крила синкліналі.