Гіпергенез

Процеси вивітрювання відбувались у породах залізисто-кремнистої формації неодноразово у зв’язку з перервами у осадко накопиченні [1,5, 6, 9-11, 12, 13, 14-16, 17-21, 22, 23, 26, 29, 32-35, 36, 37, 38, 39, 41, 47, 48, 50].

Найдревнішою вважається кора вивітрювання гранітоїдів мезоархейського віку, формування якої передувало накопиченню базальтоїдів і кластолітів новокриворізької світи криворізької серії (палеопротерозой). Продукти вивітрювання цього етапу у первинному вигляді не збереглися. Під дією динамотермального метаморфізму вони перетворилися у кварц-серицит-хлоритові і близькі до них за складом сланці.

Другий інтервал мав місце у післясаксаганський час. У цей період проходило утворення Криворізького синклінорію. Породи, що утворилися раніше, враховуючи і залізисті, підлягали вивітрюванню і розмиву. У базальній частині гданцівської світи присутні дрібні поклади залізних руд, що є продуктами перемивання вивітрених залізистих порід саксаганської світи. Продукти вивітрювання цього етапу також підлягали динамотермальному метаморфізму.

Третій, післякриворізький етап гіпергенезу характеризується великою протяжністю у часі (протерозой-кайнозой), формуванням потужних площових і лінійних кір вивітрювання. Він також супроводжувався перемиванням продуктів вивітрювання порід саксаганської світи, формуванням у базальній частині кайнозойського осадового чохла лінзовидних тіл бідних і багатих хемогенно-кластогенних залізних руд.

За характером змін первинних порід до нього приєднуються неоген-антропогеновий – четвертий етап гіпергенезу. У сучасний період із залізистих кварцитів і сланців, що вивітрюються активно виносяться оксиди K, Na, Ca, Mg, Si і накопичуються Fe₂O₃, Al₂O₃. Разом із кремнеземом і водою вони є основними компонентами кір вивітрювання залізистих порід Інгулецького родовища.