2015-08-13
673
Цінність землі, її важливість для розвитку людства в цілому визначили той факт, що вона є предметом правового регулювання у багатьох галузях права. Основне місце серед них відводиться, безумовно, земельному праву.
Статтею 18 Земельного кодексу України зазначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які зо основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Однією із категорій земель, визначених статтею 19 Земельного кодексу України є землі водного фонду.
Стаття 58 Земельного кодексу України визначила, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
В земельно-правовій літературі питання про необхідність виділення земель водного фонду в самостійну категорію в силу складності перетворилися в тривалу дискусію. Окремі автори не вважали за можливе та потрібне виділення названої категорії земель. Інші, навпроти, наполягали на виділенні земель водного фонду в самостійну категорію, оскільки їхнє основне призначення істотно відрізняється від призначення інших категорій земель.
|
|
|
Категорія земель водного фонду України має досить складну структуру але важливе значення. При віднесенні земельних ділянок до земель водного фонду треба, на наш погляд, враховувати, насамперед, водоохоронне значення земель водного фонду. Іншими словами, саме водні об’єкти, які привалюють у конкретної екосистемі, повинні мати, і мають у своєму складі землі водного фонду.
Правовий режим користування водними об’єктами слід розглядати в комплексі з правовим режимом земель водного фонду, які разом можна назвати водно-земельними відносинами, що виступають єдиним комплексним об’єктом правового регулювання. Ці відносини регулюються Водним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України “Про охорону навколишнього середовища”, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та актами інших органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, публічно-правовими договорами, оскільки земля і води одночасно є об’єктами природокористування і виступають предметом екологічних відносин.
Правовий режим земель водного фонду тісно пов’язаний з видом водокористування. Наскільки основне призначення земель водного фонду – обслуговування діяльності з використання та охорони вод, - настільки особливості правового режиму цих земель переважно відображають особливості правового режиму самих вод (водних об’єктів).
|
|
|
Слабкою ланкою в правовому забезпеченні публічно-правових договорів про використання земель водного фонду на умовах оренди на сучасному етапі є відсутність концепції спеціальних прерогатив державного учасника договору. Необхідно напрацювання концепції таких прерогатив для договорів із владним режимом про надання ресурсів у користування. У числі основних положень, що формують таку концепцію, виділяються наступні:
- внесення змін або розірвання договору в односторонньому порядку без звернення до суду якщо існує потреба у забезпеченні публічних інтересів;
- припинення договору в односторонньому порядку, якщо контрагент порушує договір, або є достатні підстави вважати, що він не зможе його виконати;
- можливість у безперечному порядку накладати санкції за порушення виконання зобов’язань;
- можливість здійснення оперативного контролю.
Тому прийняття однакової концепції розвитку та правового регулювання водокористування в частині оренди водних об’єктів є необхідним напрямком правотворчої роботи в цей час.
