Глава 3 Стаття 14-1

Повноваження органів виконавчої влади
в галузі земельних відносин

Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі
земельних відносин

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних
відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах,
визначених цим Кодексом;

б) реалізація державної політики у галузі використання та
охорони земель;

в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку,
визначеному законом; { Пункт "в" частини першої статті 13 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1559-VI (1559-17) від
17.11.2009 }

г) координація проведення земельної реформи;

ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних
програм використання та охорони земель;

д) організація ведення державного земельного кадастру,
державного контролю за використанням і охороною земель та
здійснення землеустрою;

е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;

є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища,
у галузі земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони
навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин
належить:

а) участь у розробленні загальнодержавних і регіональних
програм використання та охорони земель;

б) участь у формуванні державної політики в галузі охорони та
раціонального використання земель;

в) організація моніторингу земель;

г) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

{ Стаття 14 в редакції Закону N 5462-VI (5462-17) від
16.10.2012 }

Стаття 14-1. Повноваження центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері
охорони навколишнього природного середовища,
у галузі земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, у галузі земельних відносин належить:

а) участь у реалізації загальнодержавних і регіональних
програм використання та охорони земель;

б) участь у розробці проектів нормативно-правових актів у
галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів;

в) здійснення державної екологічної експертизи
землекористування;

г) внесення пропозицій щодо формування державної політики в
галузі охорони та раціонального використання земель;

ґ) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони
земель;

д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

{ Кодекс доповнено статтею 14-1 згідно із Законом N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }

Стаття 14-2. Повноваження центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику із
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення
і охорони природних ресурсів, у галузі
земельних відносин

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів, у галузі земельних відносин, належить здійснення
державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями
та особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами
вимог законодавства про використання та охорону земель щодо:

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

збереження водно-болотних угідь;

виконання екологічних вимог при наданні у власність і
користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель
хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання режиму використання земель природно-заповідного та
іншого природоохоронного призначення;

додержання екологічних нормативів з питань використання та
охорони земель;

установлення та використання водоохоронних зон і прибережних
захисних смуг, а також додержання режиму використання їх
територій;

вирішення інших питань, визначених законами України та
покладених на нього актами Президента України.

{ Кодекс доповнено статтею 14-2 згідно із Законом N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики
у сфері земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері земельних
відносин, належать:

а) здійснення нормативно-правового забезпечення у сфері
земельних відносин;

б) забезпечення проведення земельної реформи;

в) розробка та забезпечення реалізації загальнодержавних,
регіональних програм використання та охорони земель;

г) забезпечення здійснення землеустрою, моніторингу земель і
державного контролю за використанням та охороною земель;

ґ) забезпечення проведення державної експертизи програм і
проектів з питань землеустрою, ведення та адміністрування
Державного земельного кадастру, охорони земель, реформування
земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань таких
програм і проектів;

д) розроблення економічного механізму регулювання земельних
відносин;

е) участь у розробленні заходів щодо розвитку ринку земель;

є) міжнародне співробітництво в галузі земельних відносин;

ж) вирішення інших питань, визначених законами України та
покладених на нього актами Президента України.

{ Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI
(309-17) від 03.06.2008, N 4444-VI (4444-17) від 23.02.2012; в
редакції Закону N 5462-VI (5462-17) від 16.10.2012 }
{ Зміни до статті 15 див. в Законі N 5245-VI (5245-17) від
06.09.2012 }

Стаття 15-1. Повноваження центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері
земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить:

а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо
розпорядження землями державної та комунальної власності,
встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і
селища, регулювання земельних відносин;

б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих,
регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних
відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та
охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті,
села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному
плануванні;

в) організація проведення робіт, пов'язаних із реалізацією
земельної реформи;

г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель
та охорони земель;

ґ) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру;

д) участь у державному регулюванні планування територій та
розмежуванні земель державної і комунальної власності;

е) проведення державної експертизи землевпорядної
документації;

є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення
обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин,
використання та охорони земель, формування екомережі;

ж) вирішення інших питань, визначених законами України та
покладених на нього актами Президента України.

{ Кодекс доповнено статтею 15-1 згідно із Законом N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }

Стаття 15-2. Повноваження центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері
здійснення державного нагляду (контролю)
в агропромисловому комплексі, у сфері земельних
відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду
(контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних
відносин, належить організація та здійснення державного нагляду
(контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням
та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі
за:

веденням державного обліку і реєстрацією земель,
достовірністю інформації про наявність та використання земель;

виконанням умов зняття, збереження і використання родючого
шару ґрунту під час проведення гірничодобувних,
геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із
порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням
рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом
рекультивації земель;

дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права
власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни,
дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

дотриманням органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного
законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права
на землю;

дотриманням правил, установленого режиму експлуатації
протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних
насаджень і межових знаків;

проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених
проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та
користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах
землеустрою;

розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в
експлуатацію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути
на стан земель;

здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою, щодо
захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення,
заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та
інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також
щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок
псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними
речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими
та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та
бур'янами;

дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих
земельних ділянок та обов'язковим виконанням заходів щодо
приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат
сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

використанням земельних ділянок відповідно до цільового
призначення;

дотриманням вимог земельного законодавства органами
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань
передачі земель у власність та надання у користування, у тому
числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу,
продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах;

вирішенням інших питань, визначених законами України та
покладених на нього актами Президента України.

{ Кодекс доповнено статтею 15-2 згідно із Законом N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }

Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
Крим у галузі земельних відносин

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у
галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах,
визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання
загальнодержавних і республіканських програм з питань використання
та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою і державного контролю
за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу)
земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку,
визначеному законом; { Пункт "ґ" частини першої статті 16 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1559-VI (1559-17) від
17.11.2009 }

д) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять
у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і
лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом)
земельних ділянок;

е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

Стаття 17. Повноваження місцевих державних адміністрацій
у галузі земельних відносин

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі
земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах,
визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання
загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з
питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю
за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу)
земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах,
визначених законом; { Пункт "ґ" частини першої статті 17 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1559-VI (1559-17) від
17.11.2009 }

д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл,
селищ, районів, районів у містах та міст;

е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять
у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і
лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом)
земельних ділянок;

є) координація діяльності державних органів земельних
ресурсів;

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

Стаття 17-1. Повноваження державних органів приватизації
у галузі земельних відносин

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних
ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
{ Кодекс доповнено статтею 17-1 згідно із Законами N 3235-IV
(3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16) від 19.12.2006,
N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008 }