Б. Муссоліні

В доктринальному плані можна вирізняти фашизм з 1919 р., однак реалізований на практиці він був лише після 1922 р. у «Програмі бойових фашіо» (1919)

висунув демокр. вимоги:

- загальне право голосу

- пропорційне представництво

- активне та пасивне виборче право жінок

- зменшення вікового цензу до 18 років

- ліквідація Сенату

- скликання національних зборів для прийняття конституційної форми держави

Вимоги:

- висунуті вимоги восьмигодинного робочого дня

- гарантованої мінімальної оплати праці

- участі представників робітників в управлінні підприємствами

- передачі управління індустрією та системою громад. служб пролетарським організаціям

- впровадження прогресивного податку на капітал

У «Доктрині фашизму» він зазначав: «Фашизм відкидає кількісний підхід, через те, що кількість здатна управляти людськими суспільствами; відкидає, тому що ця кількість здатна правити внаслідок періодичних виборів; підтверджує... неоднаковість людей, які не можуть стати рівними в результаті якоїсь механічної або зовнішньої речі, як загальне право голосу».

Надалі він неодноразово наголошував на творчому характері меншості, порівнюючи народні маси з сирим матеріалом, знаряддям у руках еліти.

Взагалі релігію М. сприймав як індивідуальне та суспільне мистецтво, яке окрему людину та цілий народ робить сильнішим, готує їх до вирішення завдань, які були важливими для фашизму

М. вимагав активного втручання держави в економічне життя країни:

Головними завданнями фашистської держави він вважав створення імперії та здійснення перманентної революції. Імперія, на його думку, – це політика з позицій сили.