II. Підтримка життєдіяльності, що включає інструментальні та фармакологічні методи

Алгоритм дій.

1. Проводити СЛР, одночасно готуючи до роботи доступне устаткування.

2. Проводити штучну вентиляцію легенів з використанням таких масок та апаратів: киснева маска, мішок Амбу, повітровід, ларингеальна маска, апарат ШВЛ. Найнадійнішим методом забезпечення прохідності дихальних шляхів є інтубація трахеї.

3. При заинтубованій трахеї вентиляцію проводити з частотою 8-10 за одну хвилину, компресії грудної клітки – з частотою не менше 100 за хвилину незалежно від дихального циклу.

4. Готувати до роботи дефибрилятор.

Прекардіальний удар.

Прекардіальний удар використовується у випадку, якщо реаніматолог безпосередньо спостерігає зупинку кровообігу, а дефибрилятор в даний момент недоступний. У такій ситуації прекардіальний удар завдається негайно, але тільки медичним працівником, що володіє цією технікою! Удар завдається ліктьовою поверхнею міцно стиснутого кулака в нижню половину грудини з відстані 20см, причому слід максимально додати удару характер різкого імпульсу. Найбільш вірогідно прекардиальный удар конвертує шлуночкову тахікардію (ШТ) в синусний ритм, набагато менш вірогідним є вдале купірування таким чином фібриляції шлуночків (ФШ). Успішний прекардіальний удар при ФШ спостерігається при проведенні його в перші 10 секунд з моменту зупинки кровообігу.