Отруєння окисом вуглецю

Окис вуглецю (СО, чадний газ) – газ без кольору і запаху, утворюється як продукт неповного горіння всіх органічних речовин, які містять велику кількість вуглецю. Його висока концентрація визначається в пічних, вихлопних газах двигунів внутрішнього згорання, в рудниках, шахтах, коксохімічних заводах, при пожежах.

Токсичність СО залежить від сполучення його з гемоглобіном в процесі реакції: НвО2 + СО + НвСО + О2, в результаті якої утворений карбоксигемоглобін (НвСО) втрачає властивості транспортувати до тканин кисень. Розвивається гемічна гіпоксемія. Вказана реакція перебігає швидко і прямо залежить від концентрації СО у вдихальному повітрі. Спорідненість гемоглобіну з цим газом в 250 разів вища, ніж з киснем, а тому достатньо низьких концентрацій СО для утворення карбоксигемоглобіну. Період напіврозпаду цієї сполуки триває біля 6 год. і зменшується при підвищенні парціального тиску кисню – до 1,5 год. при диханні ізобаричним чистим киснем і до 0,5 год. в барокамері під тиском 3 атм.

Окрім описаного механізму отруйної дії, окис вуглецю блокує геми інших білків – міоглобіну, цитохромів, каталази, пероксидази та ін. В результаті активність цих ферментів знижується, що позначається на процесах тканинного дихання, в яких вони беруть безпосередню участь. Як наслідок, скорочується транспорт електронів по дихальному ланцюжку в мітохондріях і до гемічної гіпоксемії приєднюється тканинна гіпоксія, які в сукупності порушують нормальну течію окисно-відновних процесів і функції різних органів і систем. В першу чергу страждає тканина головного мозку, яка найбільше чутлива до гіпоксії.

Клінічні прояви отруєння залежить від гіпоксії і ураження в першу чергу ЦНС та міокарда і в цілому корелюють з рівнем НвСО в крові.

Симптоми % НвСО в крові

1. Симптоми відсутні (у курців до 10% НвСО – це норма). 0-10

2. Незначний головний біль, слабість, почервоніння шкіри

і слизових верхньої половини тіла внаслідок дилятації судин. 10-20

3. Головний біль, шум у вухах, слабість, оглушення. 20-30

4. Сильний головний біль, порушення зору, нудота,

блювота, можливий колаптоїдний стан. 30-40

5. Симптоми наростають, знижується артеріальний

тиск, порушення дихання. 40-50

6. Розвивається коматозний стан з судомами, глибокий

колапс, дихання Чейн-Стокса. 50-60

7. Глибока кома, судоми, можливі зупинка серця

та дихання. 60-70

8. Наступлення клінічної смерті неминуче. 70-80

На основі описаної клінічної симптоматики розрізняють 3 ступеня отруєння: легкий - НвСО до 30%; середньої важкості – НвСО до 50% і важкий - НвСО вище 50%.

Невідкладна допомога.

1. Винести потерпілого з атмосфери, яка містить СО, і цим припинити подальше поступлення токсичного газу в організм.

2. Налагодити дихання 100% киснем за допомогою щільної лицевої маски (при самостійному диханні) або через інтубаційну трубку з ШВЛ (при порушеннях дихання або його відсутності). Киснева терапія продовжується до зниження рівня НвСО в крові до 10 %, а це, як правило, протягом не менше 1,5 год.

3. При концентраціях НвСО в крові вище 25-30% та неврологічних порушеннях рекомендується гіпербарична оксигенація (ГБО) при тиску 2-3 атм. протягом не менше 1 год.

4. Профілактика і лікування набряку головного мозку (діуретики, гліцерин, глюкокортикостероїди).

5. Терапія тканинної гіпоксії – цитомак, цитохром С для ін’єкцій по 4-8 мл 0,25% розчину внутрішньом’язево або крапельно внутрішньовенно. Інколи дозу можна збільшити до 12-20 мл.

6. Симптоматична терапія.

7. Слід зауважити, що вихід з коматозного стану при важких отруєннях тривалий і може закінчитися стійкими дефектами з боку ЦНС.