Затінювання ROM

Мікросхеми ROM дуже "повільні": час доступу рівний 150 нс при часі доступу запам’ятовуючого пристрою DRAM 60 нс або менше. Тому в багатьох системах ROM затінюється, тобто її вміст копіюється в мікросхеми динамічної оперативної пам'яті при запуску, щоб скоротити час доступу в процесі функціонування. Процедура затінювання копіює вміст ROM в оперативну пам'ять, привласнюючи їй адреси, що спочатку використалися для ROM, яка потім фактично відключається. Це підвищує швидкодію системи пам'яті. Втім, в більшості випадків достатньо затінити тільки базову систему вводу-виводу на системній платі і, можливо, на відеоплаті.

Затінювання ефективне головним чином в 16-розрядних операційних системах типа DOS або Windows 3.x. Якщо комп'ютер працює під управлінням 32-розрядної операційної системи типа Windows 9x або Windows NT/2000, то затінювання фактично даремне, тому що ці операційні системи не використовують 16-розрядний код з ROM. Замість нього вони завантажують 32-розрядні драйвери в оперативну пам'ять, замінюючи ними 16-розрядний код базової системи вводу-виводу, який, таким чином, використовується тільки протягом запуску системи. Засіб управління затінюванням знаходиться в програмі Setup BIOS.

Існує чотири різні типи мікросхем пам'яті ROM.

• ROM (Read Only Memory).

• PROM (Programmable ROM) — програмована ROM.

• EPROM (Erasable PROM) — стираєма програмована ROM.

• EEPROM (Electrically Erasable PROM) — електронно-стираєма програмована ROM, також звана Flash ROM.

Незалежно від типа ROM, дані в ній зберігаються до тих пір, поки не будуть стерті навмисно.

У табл. 5.1 приведені ідентифікаційні номери, звичайно використовувані для маркіровки мікросхем пам'яті ROM кожного типу.

Таблиця 5.1. Ідентифікаційні номери мікросхем пам'яті ROM