Міністерство аграрної політики та продовольства України

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

"МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ"

Київ

"Аграрна освіта"

Навчальна дисципліна ―Моніторинг довкілля‖

1. Моніторинг довкілля включає:

спостереження, контроль і управління станом навколишнього середовища (НС);

контроль, прогноз і управління станом НС;

спостереження, оцінювання і прогноз стану навколишнього середовища (НС);

контроль і управління якістю НС;

контроль, аналіз, прогноз і управління станом НС.

2. Під час організації системи моніторингу навколишнього середовища інтегральними показниками вважають:

інтенсивність фіто- і хемопроцесів;

відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;

інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;

інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;

збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.

3. Найбільш універсальним підходом до формування систем моніторингу є:

формування регіональної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;

одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;

формування національної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;

організація глобальної системи моніторингу;

організація спостережень за джерелами забруднень.

4. Організація спостережень за станом біотичної складової біосфери передбачає контроль:

за локальними джерелами та факторами впливу;

за реакцією біоти – відгуки та наслідки;

за впливом стану довкілля на захворюваність і населення;

за реакцією великих систем (погода і клімат);

за реакцією біосфери загалом.

5. До якого класу пріоритетності забруднювальних речовин відносять діоксид сірки та завислі частинки:

1;

3;

5;

7;

8.

6. Для повітря найважливішими інгредієнтами є:

озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;

бенз(а)пирен та пестициди;

важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;

пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;

діоксини, важкі метали та пестициди.

7. Для води найважливішими інгредієнтами є:

біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;

нафтопродукти, важкі метали та пестициди;

діоксини, важкі метали та пестициди;

озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.

8. Серед джерел забруднень найвищий пріоритет мають:

сільськогосподарські підприємства і транспорт;

АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;

автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;

підприємства металургії, транспорт і АЕС.

9. Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ДДТ та інші хлорорганічні сполуки:

1;

2;

3;

4.

10. Під час організації фонового моніторингу у воді необхідно обов’язково визначати:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

11. Під час організації фонового моніторингу в атмосфері необхідно обов’язково визначати:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(пирен, фреони;

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

12. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах необхідно обов’язково визначати:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, ВМ.

13. Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ртуть та свинець:

1;

2;

4;

6.

14. Положення про Державну систему моніторингу довкілля України прийнято:

у 1994 році;

у 1996 році;

у 1998 році;

у 2004 році.

15. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено:

на Держкомгідромет;

на Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);

на Міністерство екології і природних ресурсів;

на Міністерство охорони здоров‟я (МОЗ).

16. Основна маса речовин, які забруднюють атмосферне повітря припадає:

на викиди автотранспорту;

на викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;

на продукти спалювання органічної речовини;

на викиди транспорту і промислових підприємств.

17. До групи біологічних факторів забруднень відносять:

мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;

макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;

відходи комунального господарства та АПК;

мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.

18. Зaгaльнa мaca cвiтoвиx пpoмиcлoвo-пoбyтoвиx викидів у атмосферу cтaнoвить пpиблизнo:

600 гiгaтoн на рік;

600 мегaтoн на рік;

600 тис. тoн на рік;

60 тис. тoн на рік.

19. Існуюча мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:

стаціонарні і маршрутні пости спостережень;

стаціонарні і підфакельні пости спостережень;

маршрутні і підфакельні пости спостережень;

всі відповіді не правильні.

20. На 50-100 тис. жителів кількість постів спостережень за атмосферним повітрям має становити не менше:

2;

3;

4;

2-3.

21. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за програмами:

повною, неповною, скороченою, добовою;

розширеною, повною, скороченою і локальною;

глобальною, регіональною і локальною;

всі відповіді неправильні.

22. Основними методами відбору проб повітря є:

респіраторно-аспіраційний;

аспіраційний із заповненням судин обмеженої ємкості;

аспіраційний із заповненням судин змінної ємкості;

всі відповіді правильні.

23. Для визначення забруднення грунтів пестицидами відбір проб ґрунту проводять:

1 раз на рік;

2 рази на рік;

2-3 рази на рік;

4 рази на рік.

24. Повний тур ґрунтового моніторингу:

1 рік;

3 роки;

5 років;

2-4 роки.

25. Загальні запаси водних ресурсів в Україні на одного жителя становлять:

менше 1,0 тис. м3 на рік;

1,25 тис. м3 на рік;

1,70 тис. м3 на рік;

1,95 тис. м3 на рік.

26. Відбір проб повітря на підфакельних постах виконують на відстанях від факела:

0,5; 1; 2; 3; 4; 6; 8;10; 15 і 20 км;

1; 2; 3; 4; 5; 6; 8;10 і 15 км;

0,5; 1; 2; 4; 6; 8;10; 15; 20 і 30 км;

всі відповіді не правильні.

27. Основними забруднювальними факторами у разі радіаційного забруднення є:

радіаційне випромінювання і радіоактивні аерозолі;

радіоактивні дощі і радіоактивний пил;

радіаційне випромінювання і внутрішнє опромінення від радіонуклідів;

радіоактивний пил і опромінення від радіонуклідів.

28. Для більшості населення України основним джерелом ефективної дози радіаційного забруднення є:

вода і повітря;

продукти харчування;

радіоактивні дощі;

радіоактивний пил.

29. Термін ―моніторинг‖ навколишнього середовища:

виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;

виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;

виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;

перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.

30. До глобальних екологічних проблем відносять:

втрата біологічної різноманітності, зміни клімату, забруднення біосфери і руйнування озонового шару;

«гарячі плями» на поверхні Землі, опустелювання в Азії, Африці та Європі;

зниження рН Світового океану, зміни клімату і забруднення поверхневих вод;

бідність і тероризм.

31. Основним завданням національного моніторингу є:

оцінювання стану НС в національних інтересах;

одержання інформації і оцінювання стану НС у національних інтересах;

одержання інформації про стан НС в інтересах народу;

одержання інформації про стан НС на різних рівнях.

32. Площа, охоплювана системою локального моніторингу, становить (км2):

1-2;

10…100;

2…2106;

до 107…108.

33. Площа, охоплювана системою регіонального моніторингу, становить (км2):

1-2;

10…100;

2…2106;

до 107…108.

34. Площа, охоплювана системою глобального моніторингу, становить (км2):

1-2;

10…100;

2…2106;

до 107…108.

35. Відстань між пунктами відбору проб у системі локального моніторингу становить (км):

1-2;

0,01…10;

10…500;

до 3000…5000.

36. Відстань між пунктами відбору проб в системі регіонального моніторингу становить (км):

1-2;

0,01…10;

10…500;

до 3000…5000.

37. Відстань між пунктами відбору проб у системі глобального моніторингу, становить (км):

1-2;

0,01…10;

10…500;

до 3000…5000.

38. Частота спостережень у системі локального моніторингу становить:

секунди-хвилини;

хвилини-години;

декада-місяць;

2…6 разів на рік.

39. Частота спостережень у системі регіонального моніторингу становить:

секунди-хвилини;

хвилини-години;

декада-місяць;

2…6 разів на рік.

40. Частота спостережень у системі глобального моніторингу становить:

секунди-хвилини;

хвилини-години;

декада-місяць;

2…6 разів на рік.

41. Біотичний моніторинг – це:

спостереження за станом і реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях;

спостереження за станом абіотичної складової біосфери.

42. Обов’язковому вивченню в усіх середовищах на фонових станціях підлягають:

бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;

завислі речовини, двоокис сірки, озон;

окис вуглецю, оксиди азоту, вуглеводи;

біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.

43. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників включає розділи:

моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу агротехнічного;

моніторинг забруднень і відгуків біоти, спостереження за зміною характеристик еталонних природних екосистем та їх антропогенних модифікацій;

моніторинг змін факторів антропогенного впливу;

моніторинг фонових рівнів природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.

44. Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів державної системи моніторингу покладається:

на Міністерство екології і природних ресурсів;

на Міністерство з надзвичайних ситуацій;

на Національне космічне агентство України;

на Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України.

45. Метрологічне забезпечення державної системи моніторингу також покладається:

на Міністерство екології і природних ресурсів і Держстандарт;

на Міністерство з надзвичайних ситуацій;

на Національне космічне агентство України;

на Національне агентства з питань інформатизації при Президентові України.

46. Взаємовідносини суб'єктів системи моніторингу ґрунтуються:

на взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

на координації дій і наслідків під час планування, організації та проведення організаційних заходів;

на інтегрованому підході до інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів;

на безкоштовному науково-технічному обміні матеріальними ресурсами.

47. Основну роль у глобальному поширенні забруднень у біосфері відіграють:

тропосфера й стратосфера;

тропопауза і нижня частина стратосфери;

стратосфера та іоносфера;

всі відповіді не правильні.

48. Інтенсивність осідання бенз(а)пирену:

до 18 кг/км2 на відстані менше ніж 1 км від джерела;

до 1,8 кг/км2 на відстані менше ніж 1 км від джерела;

до 18 кг/км2 на відстані 1-2 км від джерела;

до 1,8 кг/км2 на відстані 1-2 км від джерела.

49. Сполуки сірки випадають на таких відстанях:

SO 2 – до 40-50 км, H2SO4 + MeSO4 – до 300 км;

SO 2 – до 10-20 км, H2SO4 + MeSO4 – до 200 км;

SO 2 – до 20-40 км, H2SO4 + MeSO4 – до 150 км;

SO 2 – до 1-25 км, H2SO4 + MeSO4 – до 100 км.

50. Постом спостереження за атмосферним повітрям є:

вибране місце, на якому розміщують павільйон або автомобіль, обладнаний відповідними приладами;

спеціально обладнана точка місцевості;

обладнаний відповідними приладами та комунікаційними лініями павільйон;

спеціальна лабораторія у вигляді стаціонарного павільйону або автомобіля.

51. До основних речовин, які забруднюють атмосферне повітря в Україні відносять:

пил, СО, SO2, NO2, формальдегід, бенз(а)пирен та свинець;

пил, СО, SO2, NO2, радіонукліди і ртуть;

оксиди вуглецю, сірки, азоту та важкі метали;

пил, СО, СО2, SO2, NO2, феноли і радіонукліди.

52. Регулярні спостереження на стаціонарних постах проводять:

за однією з чотирьох програм спостережень: повною, неповною, скороченою, добовою;

за однією з трьох програм спостережень: повною, неповною, скороченою;

за однією з двох програм спостережень: повною і скороченою;

за однією з трьох програм спостережень: повною, неповною і добовою.

53. Повна програма спостережень за атмосферним повітрям включає:

отримання інформації про разові і середньодобові концентрації щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів під час обов'язкового відбору о 1, 7, 13, 19 годині;

отримання інформації про концентрації ЗР щодня під час обов'язкового відбору о 1, 8, 14, 20 годині;

отримання інформації про разові концентрації ЗР щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів під час обов'язкового відбору о 6, 12, 18, 20 годині;

отримання інформації про середньодобові концентрації щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів.

54. Неповна програма спостережень за атмосферним повітрям включає:

отримання інформації про разові концентрації щоденно о 7,13,19 годині місцевого декретного часу;

отримання інформації про середньодобові концентрації щоденно о 7,13,19 годині місцевого часу;

отримання інформації про разові концентрації щоденно о 6, 12, 18 годині декретного часу;

отримання інформації про разові концентрації щоденно о 8, 14, 20 годині місцевого часу.

55. Добова програма спостережень за атмосферним повітрям включає:

отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом безперервного відбору проб;

отримання інформації про разові концентрації протягом доби щогодини;

отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом відбору проб через кожні 2 год;

отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом відбору проб через кожні 4 год.

56. Скорочена програма постережень за атмосферним повітрям включає:

отримання інформації тільки про разові концентрації щодня о 7 і 13 годині місцевого декретного часу;

отримання інформації тільки про середньодобові концентрації щодня о 6 і 14 годині декретного часу;

отримання інформації про разові і середньодобові концентрації щодня о 7 і 13 годині місцевого часу;

отримання інформації тільки про разові концентрації щодня о 7 і 17 годині місцевого декретного часу.

57. До надзвичайно небезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:

бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;

сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, оксиди марганцю тощо;

діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;

оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.

58. До високонебезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:

бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;

сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, оксиди марганцю тощо;

діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;

оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, скипидар тощо.

59. До помірно небезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:

бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;

сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, пентаоксид ванадію, оксиди марганцю тощо;

діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;

оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.

60. До малонебезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:

бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;

сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, пентаоксид ванадію, оксиди марганцю тощо;

діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;

оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.

61. У містах з населенням більш 100 тис. до обов'язкового переліку речовин для контролю атмосферного повітря включають:

розчинні сульфати, бенз(а)пирен;

формальдегід і сполуки свинцю;

формальдегід, важкі метали і пестициди;

розчинні сульфати, бенз(а)пирен, формальдегід і пестициди.

62. Перелік забруднювальних речовин, що підлягають контролю в атмосферному повітрі, переглядають щоразу під час інвентаризації промислових викидів, реконструкції і появі нових підприємств, але не рідше:

1 разу на 2 роки;

1 разу на 3 роки;

1 разу на 4 роки;

1 разу на 5 років.

63. Під час визначення приземної концентрації домішки в атмосферному повітрі відбір проб проводять на висоті:

1,5-3,5 м від поверхні землі;

2,5-4,5 м від поверхні землі;

2,0-5,0 м від поверхні землі;

1,0-3,0 м від поверхні землі.

64. Разові проби, а потім і концентрації забруднювальних речовин визначаються у разі:

тривалості відбору 20-30 хвилин;

тривалості відбору 30-40 хвилин;

тривалості відбору 40-50 хвилин;

тривалості відбору 50-60 хвилин.

65. Середньодобові проби, а потім і концентрації забруднювальних речовин, визначають:

коли відбір проб здійснюють безперервно протягом 24 годин;

коли відбір проб здійснюють дискретно, через рівні інтервали часу протягом доби (відбирають декілька, але не менш чотирьох, разових про;

коли відбір проб здійснюють безперервно протягом 24 годин або дискретно, через рівні інтервали часу протягом доби (відбирають декілька, але не менш чотирьох, разових про;

коли відбір проб здійснюють безперервно протягом не менше 8 годин у світлі години доби.

66. Забруднення природних вод – це:

процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;

процес зміни їх властивостей, що може шкідливо впливати на людину і обмежувати її можливості цільового використання води;

поява у воді фізичних, хімічних і біологічних інгредієнтів, що обмежують можливість цільового використання води;

процес зміни структури води під дією фізичних і хімічних речовин.

67. Сапробізацію викликають:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

68. Токсифікацію викликають:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

69. Причиною евтрофікації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі (ацидифікація);

радіонукліди (нуклідизація).

70. Причиною ацидифікації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

71. Причиною нуклідизації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

72. Пункти спостережень першої категорії розміщують:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

73. Пункти спостережень другої категорії розмішують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

74. Пункти спостережень третьої категорії розміщують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

75. Пункти спостережень четвертої категорії розміщують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

76. Під створом пункту спостереження розуміють:

умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;

місце на водоймі або водотоці, де систематично проводять комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води;

вертикальна лінія на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води.

77. Під пунктом спостереження за станом поверхневих вод розуміють:

умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;

місце на водоймі або водотоці, де систематично проводиться комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води;

вертикальна лінія на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води.

78. Під час спостереження за якістю води встановлюють не менше:

одного створу;

двох створів;

трьох створів;

чотирьох створів.

79. Перший створ рекомендують розміщувати:

на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;

на відстані 1 км вище джерела забруднення;

на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;

у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.

80. Другий створ рекомендують розміщувати:

на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;

на відстані 1 км вище джерела забруднення;

на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;

у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.

81. Третій створ рекомендують розміщувати на відстані:

на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;

на відстані 1 км вище джерела забруднення;

на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;

у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.

82. Під вертикаллю створу розуміють:

умовну відвисну лінію від поверхні води до дна водойми або водотоку, на якій виконують роботи для одержання даних про якість води;

вертикальну лінію на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води;

умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води.

83. Під горизонтом створу розуміють:

місце на вертикалі (в глибину), в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води;

умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;

місце на водоймі або водотоці, де систематично проводять комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води.

84. За глибини до 5 м встановлюють:

один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);

два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);

три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;

наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.

85. За глибини від 5 до 10 м встановлюють:

один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);

два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);

три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;

наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.

86. За глибини більше 10 м на водотоках та більше 20 м на водоймах встановлюють:

один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);

два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);

три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;

наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.

87. За глибини більше 100 м встановлюють:

один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);

два горизонти: біля поверхні і біля дна (на відстані 0.5 м від дна);

три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;

наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.

88. Під час здійснення обов'язкової програми виконують:

гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;

гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;

гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

гідрологічні спостереження: витрати води (м3/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах;

гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.

89. За програмою скорочена 1 виконують:

гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;

гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;

гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

гідрологічні спостереження: витрати води (м3/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах;

гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.

90. За програмою скорочена 2 виконують:

гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;

гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;

гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

гідрологічні спостереження: витрати води (м3/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах;

гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.

91. За програмою скорочена 3 виконують:

гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;

гідрологічні спостереження в межах: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;

гідрологічні спостереження (витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах) та деякі гідрохімічні спостереження (візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень);

гідрологічні спостереження (витрати води (м3/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах і гідрохімічні спостереження (візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень).

92. Під час спостереження за якістю води встановлюють не менше:

одного створу;

двох створів;

трьох створів;

чотирьох створів.

93. Види обстеження забруднення атмосфери:

епізодичне, регіональне, глобальне;

локальне, комплексне, оперативне;

епізодичне, комплексне, оперативне;

всі відповіді не правильні.

94. Для вивчення забруднення ґрунтів пестицидами відбирають проби:

навесні після сівби;

восени після збору урожаю;

навесні після сівби і восени після збору урожаю;

немає правильної відповіді.

95. Мережа моніторингу підземних вод поділяють:

на фонову і регіональну;

на фонову, імпактну і спеціалізовану;

на фонову, регіональну і спеціалізовану;

немає правильної відповіді.

96. На водотоках фоновий створ встановлюють:

на відстані 500 м нижче скидання стічних вод;

на відстані 500 м вище скидання стічних вод;

поєднується з місцем скидання стічних вод;

немає правильної відповіді.

97. У основні фази водного режиму на постах усіх категорій спостереження проводять:

за скороченою програмою;

за повною програмою;

за обов‟язковою програмою;

немає правильної відповіді.

98. Пункти спостережень за станом поверхневих вод поділяють:

на три категорії;

на чотири категорії;

на п‟ять категорій;

немає правильної відповіді.

99. Моніторинг довкілля – це система:

спостережень, контролю і управління станом природного середовища;

контролю, прогнозу і управління станом довкілля;

спостережень, оцінювання, прогнозування і підтримки управлінських рішень;

контролю і управління якістю довкілля;

контроль, аналіз, прогноз і управління станом навколишнього середовища.

100. Інтегральними показниками під час організації системи моніторингу вважають:

інтенсивність фіто- і хемопроцесів;

інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;

відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;

інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;

збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.

101. Під час формування систем моніторингу довкілля найбільш універсальним підходом вважають:

формування регіональної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;

одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;

формування національної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;

організацію глобальної системи моніторингу;

організацію спостережень за джерелами забруднень.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: