ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ
ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ
"МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ"
Київ
"Аграрна освіта"
Навчальна дисципліна ―Моніторинг довкілля‖
1. Моніторинг довкілля включає:
спостереження, контроль і управління станом навколишнього середовища (НС);
контроль, прогноз і управління станом НС;
спостереження, оцінювання і прогноз стану навколишнього середовища (НС);
контроль і управління якістю НС;
контроль, аналіз, прогноз і управління станом НС.
2. Під час організації системи моніторингу навколишнього середовища інтегральними показниками вважають:
інтенсивність фіто- і хемопроцесів;
відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;
інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;
інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;
збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.
|
|
3. Найбільш універсальним підходом до формування систем моніторингу є:
формування регіональної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;
одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;
формування національної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;
організація глобальної системи моніторингу;
організація спостережень за джерелами забруднень.
4. Організація спостережень за станом біотичної складової біосфери передбачає контроль:
за локальними джерелами та факторами впливу;
за реакцією біоти – відгуки та наслідки;
за впливом стану довкілля на захворюваність і населення;
за реакцією великих систем (погода і клімат);
за реакцією біосфери загалом.
5. До якого класу пріоритетності забруднювальних речовин відносять діоксид сірки та завислі частинки:
1;
3;
5;
7;
8.
6. Для повітря найважливішими інгредієнтами є:
озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;
бенз(а)пирен та пестициди;
важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;
пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;
діоксини, важкі метали та пестициди.
7. Для води найважливішими інгредієнтами є:
біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;
нафтопродукти, важкі метали та пестициди;
діоксини, важкі метали та пестициди;
озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.
8. Серед джерел забруднень найвищий пріоритет мають:
сільськогосподарські підприємства і транспорт;
АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;
автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;
|
|
підприємства металургії, транспорт і АЕС.
9. Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ДДТ та інші хлорорганічні сполуки:
1;
2;
3;
4.
10. Під час організації фонового моніторингу у воді необхідно обов’язково визначати:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.
11. Під час організації фонового моніторингу в атмосфері необхідно обов’язково визначати:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(пирен, фреони;
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.
12. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах необхідно обов’язково визначати:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, ВМ.
13. Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ртуть та свинець:
1;
2;
4;
6.
14. Положення про Державну систему моніторингу довкілля України прийнято:
у 1994 році;
у 1996 році;
у 1998 році;
у 2004 році.
15. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено:
на Держкомгідромет;
на Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);
на Міністерство екології і природних ресурсів;
на Міністерство охорони здоров‟я (МОЗ).
16. Основна маса речовин, які забруднюють атмосферне повітря припадає:
на викиди автотранспорту;
на викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;
на продукти спалювання органічної речовини;
на викиди транспорту і промислових підприємств.
17. До групи біологічних факторів забруднень відносять:
мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;
макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;
відходи комунального господарства та АПК;
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.
18. Зaгaльнa мaca cвiтoвиx пpoмиcлoвo-пoбyтoвиx викидів у атмосферу cтaнoвить пpиблизнo:
600 гiгaтoн на рік;
600 мегaтoн на рік;
600 тис. тoн на рік;
60 тис. тoн на рік.
19. Існуюча мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:
стаціонарні і маршрутні пости спостережень;
стаціонарні і підфакельні пости спостережень;
маршрутні і підфакельні пости спостережень;
всі відповіді не правильні.
20. На 50-100 тис. жителів кількість постів спостережень за атмосферним повітрям має становити не менше:
2;
3;
4;
2-3.
21. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за програмами:
повною, неповною, скороченою, добовою;
розширеною, повною, скороченою і локальною;
глобальною, регіональною і локальною;
всі відповіді неправильні.
22. Основними методами відбору проб повітря є:
респіраторно-аспіраційний;
аспіраційний із заповненням судин обмеженої ємкості;
аспіраційний із заповненням судин змінної ємкості;
всі відповіді правильні.
23. Для визначення забруднення грунтів пестицидами відбір проб ґрунту проводять:
1 раз на рік;
2 рази на рік;
2-3 рази на рік;
4 рази на рік.
24. Повний тур ґрунтового моніторингу:
1 рік;
3 роки;
5 років;
2-4 роки.
25. Загальні запаси водних ресурсів в Україні на одного жителя становлять:
менше 1,0 тис. м3 на рік;
1,25 тис. м3 на рік;
1,70 тис. м3 на рік;
1,95 тис. м3 на рік.
26. Відбір проб повітря на підфакельних постах виконують на відстанях від факела:
0,5; 1; 2; 3; 4; 6; 8;10; 15 і 20 км;
1; 2; 3; 4; 5; 6; 8;10 і 15 км;
0,5; 1; 2; 4; 6; 8;10; 15; 20 і 30 км;
всі відповіді не правильні.
|
|
27. Основними забруднювальними факторами у разі радіаційного забруднення є:
радіаційне випромінювання і радіоактивні аерозолі;
радіоактивні дощі і радіоактивний пил;
радіаційне випромінювання і внутрішнє опромінення від радіонуклідів;
радіоактивний пил і опромінення від радіонуклідів.
28. Для більшості населення України основним джерелом ефективної дози радіаційного забруднення є:
вода і повітря;
продукти харчування;
радіоактивні дощі;
радіоактивний пил.
29. Термін ―моніторинг‖ навколишнього середовища:
виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;
виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;
виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;
перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.
30. До глобальних екологічних проблем відносять:
втрата біологічної різноманітності, зміни клімату, забруднення біосфери і руйнування озонового шару;
«гарячі плями» на поверхні Землі, опустелювання в Азії, Африці та Європі;
зниження рН Світового океану, зміни клімату і забруднення поверхневих вод;
бідність і тероризм.
31. Основним завданням національного моніторингу є:
оцінювання стану НС в національних інтересах;
одержання інформації і оцінювання стану НС у національних інтересах;
одержання інформації про стан НС в інтересах народу;
одержання інформації про стан НС на різних рівнях.
32. Площа, охоплювана системою локального моніторингу, становить (км2):
1-2;
10…100;
2…2106;
до 107…108.
33. Площа, охоплювана системою регіонального моніторингу, становить (км2):
1-2;
10…100;
2…2106;
до 107…108.
34. Площа, охоплювана системою глобального моніторингу, становить (км2):
1-2;
10…100;
2…2106;
до 107…108.
35. Відстань між пунктами відбору проб у системі локального моніторингу становить (км):
1-2;
0,01…10;
10…500;
до 3000…5000.
36. Відстань між пунктами відбору проб в системі регіонального моніторингу становить (км):
1-2;
0,01…10;
10…500;
до 3000…5000.
37. Відстань між пунктами відбору проб у системі глобального моніторингу, становить (км):
|
|
1-2;
0,01…10;
10…500;
до 3000…5000.
38. Частота спостережень у системі локального моніторингу становить:
секунди-хвилини;
хвилини-години;
декада-місяць;
2…6 разів на рік.
39. Частота спостережень у системі регіонального моніторингу становить:
секунди-хвилини;
хвилини-години;
декада-місяць;
2…6 разів на рік.
40. Частота спостережень у системі глобального моніторингу становить:
секунди-хвилини;
хвилини-години;
декада-місяць;
2…6 разів на рік.
41. Біотичний моніторинг – це:
спостереження за станом і реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;
спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;
спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях;
спостереження за станом абіотичної складової біосфери.
42. Обов’язковому вивченню в усіх середовищах на фонових станціях підлягають:
бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;
завислі речовини, двоокис сірки, озон;
окис вуглецю, оксиди азоту, вуглеводи;
біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.
43. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників включає розділи:
моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу агротехнічного;
моніторинг забруднень і відгуків біоти, спостереження за зміною характеристик еталонних природних екосистем та їх антропогенних модифікацій;
моніторинг змін факторів антропогенного впливу;
моніторинг фонових рівнів природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.
44. Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів державної системи моніторингу покладається:
на Міністерство екології і природних ресурсів;
на Міністерство з надзвичайних ситуацій;
на Національне космічне агентство України;
на Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України.
45. Метрологічне забезпечення державної системи моніторингу також покладається:
на Міністерство екології і природних ресурсів і Держстандарт;
на Міністерство з надзвичайних ситуацій;
на Національне космічне агентство України;
на Національне агентства з питань інформатизації при Президентові України.
46. Взаємовідносини суб'єктів системи моніторингу ґрунтуються:
на взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;
на координації дій і наслідків під час планування, організації та проведення організаційних заходів;
на інтегрованому підході до інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів;
на безкоштовному науково-технічному обміні матеріальними ресурсами.
47. Основну роль у глобальному поширенні забруднень у біосфері відіграють:
тропосфера й стратосфера;
тропопауза і нижня частина стратосфери;
стратосфера та іоносфера;
всі відповіді не правильні.
48. Інтенсивність осідання бенз(а)пирену:
до 18 кг/км2 на відстані менше ніж 1 км від джерела;
до 1,8 кг/км2 на відстані менше ніж 1 км від джерела;
до 18 кг/км2 на відстані 1-2 км від джерела;
до 1,8 кг/км2 на відстані 1-2 км від джерела.
49. Сполуки сірки випадають на таких відстанях:
SO 2 – до 40-50 км, H2SO4 + MeSO4 – до 300 км;
SO 2 – до 10-20 км, H2SO4 + MeSO4 – до 200 км;
SO 2 – до 20-40 км, H2SO4 + MeSO4 – до 150 км;
SO 2 – до 1-25 км, H2SO4 + MeSO4 – до 100 км.
50. Постом спостереження за атмосферним повітрям є:
вибране місце, на якому розміщують павільйон або автомобіль, обладнаний відповідними приладами;
спеціально обладнана точка місцевості;
обладнаний відповідними приладами та комунікаційними лініями павільйон;
спеціальна лабораторія у вигляді стаціонарного павільйону або автомобіля.
51. До основних речовин, які забруднюють атмосферне повітря в Україні відносять:
пил, СО, SO2, NO2, формальдегід, бенз(а)пирен та свинець;
пил, СО, SO2, NO2, радіонукліди і ртуть;
оксиди вуглецю, сірки, азоту та важкі метали;
пил, СО, СО2, SO2, NO2, феноли і радіонукліди.
52. Регулярні спостереження на стаціонарних постах проводять:
за однією з чотирьох програм спостережень: повною, неповною, скороченою, добовою;
за однією з трьох програм спостережень: повною, неповною, скороченою;
за однією з двох програм спостережень: повною і скороченою;
за однією з трьох програм спостережень: повною, неповною і добовою.
53. Повна програма спостережень за атмосферним повітрям включає:
отримання інформації про разові і середньодобові концентрації щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів під час обов'язкового відбору о 1, 7, 13, 19 годині;
отримання інформації про концентрації ЗР щодня під час обов'язкового відбору о 1, 8, 14, 20 годині;
отримання інформації про разові концентрації ЗР щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів під час обов'язкового відбору о 6, 12, 18, 20 годині;
отримання інформації про середньодобові концентрації щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів.
54. Неповна програма спостережень за атмосферним повітрям включає:
отримання інформації про разові концентрації щоденно о 7,13,19 годині місцевого декретного часу;
отримання інформації про середньодобові концентрації щоденно о 7,13,19 годині місцевого часу;
отримання інформації про разові концентрації щоденно о 6, 12, 18 годині декретного часу;
отримання інформації про разові концентрації щоденно о 8, 14, 20 годині місцевого часу.
55. Добова програма спостережень за атмосферним повітрям включає:
отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом безперервного відбору проб;
отримання інформації про разові концентрації протягом доби щогодини;
отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом відбору проб через кожні 2 год;
отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом відбору проб через кожні 4 год.
56. Скорочена програма постережень за атмосферним повітрям включає:
отримання інформації тільки про разові концентрації щодня о 7 і 13 годині місцевого декретного часу;
отримання інформації тільки про середньодобові концентрації щодня о 6 і 14 годині декретного часу;
отримання інформації про разові і середньодобові концентрації щодня о 7 і 13 годині місцевого часу;
отримання інформації тільки про разові концентрації щодня о 7 і 17 годині місцевого декретного часу.
57. До надзвичайно небезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:
бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;
сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, оксиди марганцю тощо;
діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;
оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.
58. До високонебезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:
бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;
сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, оксиди марганцю тощо;
діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;
оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, скипидар тощо.
59. До помірно небезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:
бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;
сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, пентаоксид ванадію, оксиди марганцю тощо;
діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;
оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.
60. До малонебезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:
бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;
сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, пентаоксид ванадію, оксиди марганцю тощо;
діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;
оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.
61. У містах з населенням більш 100 тис. до обов'язкового переліку речовин для контролю атмосферного повітря включають:
розчинні сульфати, бенз(а)пирен;
формальдегід і сполуки свинцю;
формальдегід, важкі метали і пестициди;
розчинні сульфати, бенз(а)пирен, формальдегід і пестициди.
62. Перелік забруднювальних речовин, що підлягають контролю в атмосферному повітрі, переглядають щоразу під час інвентаризації промислових викидів, реконструкції і появі нових підприємств, але не рідше:
1 разу на 2 роки;
1 разу на 3 роки;
1 разу на 4 роки;
1 разу на 5 років.
63. Під час визначення приземної концентрації домішки в атмосферному повітрі відбір проб проводять на висоті:
1,5-3,5 м від поверхні землі;
2,5-4,5 м від поверхні землі;
2,0-5,0 м від поверхні землі;
1,0-3,0 м від поверхні землі.
64. Разові проби, а потім і концентрації забруднювальних речовин визначаються у разі:
тривалості відбору 20-30 хвилин;
тривалості відбору 30-40 хвилин;
тривалості відбору 40-50 хвилин;
тривалості відбору 50-60 хвилин.
65. Середньодобові проби, а потім і концентрації забруднювальних речовин, визначають:
коли відбір проб здійснюють безперервно протягом 24 годин;
коли відбір проб здійснюють дискретно, через рівні інтервали часу протягом доби (відбирають декілька, але не менш чотирьох, разових про;
коли відбір проб здійснюють безперервно протягом 24 годин або дискретно, через рівні інтервали часу протягом доби (відбирають декілька, але не менш чотирьох, разових про;
коли відбір проб здійснюють безперервно протягом не менше 8 годин у світлі години доби.
66. Забруднення природних вод – це:
процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
процес зміни їх властивостей, що може шкідливо впливати на людину і обмежувати її можливості цільового використання води;
поява у воді фізичних, хімічних і біологічних інгредієнтів, що обмежують можливість цільового використання води;
процес зміни структури води під дією фізичних і хімічних речовин.
67. Сапробізацію викликають:
органічні нетоксичні забруднення;
органічні і мінеральні токсичні забруднення;
мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;
кислі дощі;
радіонукліди.
68. Токсифікацію викликають:
органічні нетоксичні забруднення;
органічні і мінеральні токсичні забруднення;
мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;
кислі дощі;
радіонукліди.
69. Причиною евтрофікації є:
органічні нетоксичні забруднення;
органічні і мінеральні токсичні забруднення;
мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;
кислі дощі (ацидифікація);
радіонукліди (нуклідизація).
70. Причиною ацидифікації є:
органічні нетоксичні забруднення;
органічні і мінеральні токсичні забруднення;
мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;
кислі дощі;
радіонукліди.
71. Причиною нуклідизації є:
органічні нетоксичні забруднення;
органічні і мінеральні токсичні забруднення;
мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;
кислі дощі;
радіонукліди.
72. Пункти спостережень першої категорії розміщують:
на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;
на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;
на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);
на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).
73. Пункти спостережень другої категорії розмішують на:
на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;
на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;
на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);
на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).
74. Пункти спостережень третьої категорії розміщують на:
на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;
на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;
на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);
на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).
75. Пункти спостережень четвертої категорії розміщують на:
на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;
на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;
на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);
на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).
76. Під створом пункту спостереження розуміють:
умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;
місце на водоймі або водотоці, де систематично проводять комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води;
вертикальна лінія на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;
місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води.
77. Під пунктом спостереження за станом поверхневих вод розуміють:
умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;
місце на водоймі або водотоці, де систематично проводиться комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води;
вертикальна лінія на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;
місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води.
78. Під час спостереження за якістю води встановлюють не менше:
одного створу;
двох створів;
трьох створів;
чотирьох створів.
79. Перший створ рекомендують розміщувати:
на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;
на відстані 1 км вище джерела забруднення;
на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;
у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.
80. Другий створ рекомендують розміщувати:
на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;
на відстані 1 км вище джерела забруднення;
на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;
у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.
81. Третій створ рекомендують розміщувати на відстані:
на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;
на відстані 1 км вище джерела забруднення;
на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;
у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.
82. Під вертикаллю створу розуміють:
умовну відвисну лінію від поверхні води до дна водойми або водотоку, на якій виконують роботи для одержання даних про якість води;
вертикальну лінію на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;
місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води;
умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води.
83. Під горизонтом створу розуміють:
місце на вертикалі (в глибину), в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;
місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води;
умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;
місце на водоймі або водотоці, де систематично проводять комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води.
84. За глибини до 5 м встановлюють:
один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);
два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);
три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;
наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.
85. За глибини від 5 до 10 м встановлюють:
один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);
два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);
три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;
наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.
86. За глибини більше 10 м на водотоках та більше 20 м на водоймах встановлюють:
один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);
два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);
три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;
наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.
87. За глибини більше 100 м встановлюють:
один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);
два горизонти: біля поверхні і біля дна (на відстані 0.5 м від дна);
три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;
наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.
88. Під час здійснення обов'язкової програми виконують:
гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;
гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;
гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;
гідрологічні спостереження: витрати води (м3/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах;
гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.
89. За програмою скорочена 1 виконують:
гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;
гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;
гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;
гідрологічні спостереження: витрати води (м3/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах;
гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.
90. За програмою скорочена 2 виконують:
гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;
гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;
гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;
гідрологічні спостереження: витрати води (м3/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах;
гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.
91. За програмою скорочена 3 виконують:
гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;
гідрологічні спостереження в межах: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах та деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;
гідрологічні спостереження (витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах) та деякі гідрохімічні спостереження (візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень);
гідрологічні спостереження (витрати води (м3/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах і гідрохімічні спостереження (візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК5; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень).
92. Під час спостереження за якістю води встановлюють не менше:
одного створу;
двох створів;
трьох створів;
чотирьох створів.
93. Види обстеження забруднення атмосфери:
епізодичне, регіональне, глобальне;
локальне, комплексне, оперативне;
епізодичне, комплексне, оперативне;
всі відповіді не правильні.
94. Для вивчення забруднення ґрунтів пестицидами відбирають проби:
навесні після сівби;
восени після збору урожаю;
навесні після сівби і восени після збору урожаю;
немає правильної відповіді.
95. Мережа моніторингу підземних вод поділяють:
на фонову і регіональну;
на фонову, імпактну і спеціалізовану;
на фонову, регіональну і спеціалізовану;
немає правильної відповіді.
96. На водотоках фоновий створ встановлюють:
на відстані 500 м нижче скидання стічних вод;
на відстані 500 м вище скидання стічних вод;
поєднується з місцем скидання стічних вод;
немає правильної відповіді.
97. У основні фази водного режиму на постах усіх категорій спостереження проводять:
за скороченою програмою;
за повною програмою;
за обов‟язковою програмою;
немає правильної відповіді.
98. Пункти спостережень за станом поверхневих вод поділяють:
на три категорії;
на чотири категорії;
на п‟ять категорій;
немає правильної відповіді.
99. Моніторинг довкілля – це система:
спостережень, контролю і управління станом природного середовища;
контролю, прогнозу і управління станом довкілля;
спостережень, оцінювання, прогнозування і підтримки управлінських рішень;
контролю і управління якістю довкілля;
контроль, аналіз, прогноз і управління станом навколишнього середовища.
100. Інтегральними показниками під час організації системи моніторингу вважають:
інтенсивність фіто- і хемопроцесів;
інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;
відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;
інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;
збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.
101. Під час формування систем моніторингу довкілля найбільш універсальним підходом вважають:
формування регіональної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;
одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;
формування національної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;
організацію глобальної системи моніторингу;
організацію спостережень за джерелами забруднень.