2015-08-13
821
іторингу передбачає:
спостереження за локальними джерелами та факторами впливу;
контроль за реакцією біоти – відгуки та наслідки;
спостереження за впливом стану довкілля на захворюваність і населення;
контроль за реакцією великих систем (погода і клімат);
контроль за реакцією біосфери загалом.
103. Діоксид сірки відносять до____ класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
3;
5;
7;
8.
104. Найбільш важливими полютантами для атмосферного повітря вважають:
озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;
пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;
бенз(а)пирен та пестициди;
важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;
діоксини, важкі метали та пестициди.
105. Пріоритетними полютантами для води є:
нафтопродукти, важкі метали та пестициди;
діоксини, важкі метали та пестициди;
біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;
озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.
106. Найбільшими джерелами забруднення атмосферного повітря є:
сільськогосподарські підприємства і транспорт;
АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;
автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;
підприємства металургії, транспорт і АЕС.
107. ДДТ відносять до ____класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
2;
3;
4.
108. Завислі частинки відносять до ___класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
3;
5;
7;
8.
109. Хлорорганічні сполуки відносять до ___класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
2;
3;
4.
110. У системі фонового моніторингу водних середовищ обов’язковими для визначення є:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.
111. У системі фонового моніторингу атмосферного повітря обов’язковими для визначення є:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(пирен, фреони;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.
112. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах обов’язковими для визначення є:
аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;
біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;
хлорорганічні сполуки, біогенні елементи та ВМ.
113. Ртуть відносять до ____класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
2;
4;
6.
114. Свинець відносять до ____ класу пріоритетності забруднювальних речовин:
1;
2;
4;
6.
115. Концепція екологічного моніторингу довкілля України схвалена розпорядженням КМУ:
у 1994 році;
у 1996 році;
у 1998 році;
у 2004 році;
у 2007 році.
116. Цільова програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища затверджена постановою КМУ:
у 1994 році;
у 1996 році;
у 1998 році;
у 2004 році;
у 2007 році.
117. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено:
на Держкомгідромет;
на Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);
на Міністерство екології і природних ресурсів;
на Міністерство охорони здоров‟я (МОЗ).
118. Основну масу речовин, які забруднюють атмосферне повітря складають:
викиди автотранспорту;
викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;
продукти спалювання органічної речовини;
викиди транспорту і промислових підприємств.
119. Біологічними забрудненнями вважають:
макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;
відходи комунального господарства та АПК;
мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.
120. Головними суб’єктами в державній системі моніторингу є:
Держкомгідромет і Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);
Міністерство екології і природних ресурсів та Міністерство охорони здоров‟я (МОЗ);
Мінрегіон, МНС, МОЗ і Міністерство аграрної політики та продовольства (МАП);
Міністерство екології і природних ресурсів, МОЗ, МАП, Мінрегіон і МНС.
121. Регіональна мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:
стаціонарні і маршрутні пости спостережень;
стаціонарні і підфакельні пости спостережень;
маршрутні і підфакельні пости спостережень;
немає правильної відповіді.
122. У населених пунктах із населенням від 100 до 200 тис. жителів кількість постів спостережень має становити не менше:
2;
3;
4;
2-3.
123. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за однією з чотирьох програм:
розширеній, повній, скороченій і локальній;
повній, неповній, скороченій, добовій;
глобальній, регіональній і локальній;
немає правильної відповіді.
124. Основними методами відбору проб повітря є:
респіраторно-аспіраційний;
аспіраційний і заповненням судин обмеженої ємкості;
аспіраційний і заповненням судин змінної ємкості;
немає правильної відповіді.
125. Забруднення свинцем локалізовані біля автомагістралі на відстані:
до 0,1-0,2 км;
до 0,2-0,5 км;
до 1-2 км;
до 5 км;
до 10 км.
126. Головними біоіндикаторами стану грунтів є:
дрібні ссавці;
земноводні;
великі безхребетні;
дрібні безхребетні.
127. Забруднення ґрунтів пестицидами перевіряють:
1 раз на рік;
2 рази на рік;
2-3 рази на рік;
4 рази на рік.
128. Повний тур ґрунтового моніторингу вкладається в:
1 рік;
3 роки;
5 років;
2-4 роки.
129. Термін ―моніторинг‖ навколишнього середовища:
виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;
виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;
виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;
перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.
130. До глобальних екологічних проблем не відносять:
втрату біологічної різноманітності;
зміни клімату і опустелювання;
забруднення біосфери і руйнування озонового шару;
бідність і тероризм.
131. Завдання, яке не входить до пріоритетних завдань системи національного моніторингу:
оцінювання стану НС в національних інтересах;
одержання інформації про стан НС в національних інтересах;
управління екологічним станом НС;
немає правильної відповіді.
132. Площа, яку охоплює система локального моніторингу, становить, км2:
1-2;
10…100;
2…2106;
до 107…108.
133. Площа, яку охоплює система регіонального моніторингу, становить, км2:
1-2;
10…100;
2…2106;
до 107…108.
134. Площа, яку охоплює система глобального моніторингу, становить, км2:
1-2;
10…100;
2…2106;
до 107…108.
135. Пункти спостережень в системі локального моніторингу знаходяться на відстані, км:
1-2;
0,01…10;
10…500;
до 3000…5000.
136. Пункти спостережень в системі регіонального моніторингу знаходяться на відстані, км:
1-2;
0,01…10;
10…500;
до 3000…5000.
137. Пункти спостережень в системі глобального моніторингу знаходяться на відстані, км:
1-2;
0,01…10;
10…500;
до 3000…5000.
138. Спостереження в системі локального моніторингу проводять кожні:
хвилину;
годину;
місяць;
2…6 разів на рік.
139. Спостереження в системі регіонального моніторингу проводять кожні:
хвилину;
годину;
місяць;
2…6 разів на рік.
140. Спостереження в системі глобального моніторингу проводять кожні:
хвилину;
годину;
місяць;
2…6 разів на рік.
141. Біотичний моніторинг не включає:
спостереження за станом біотичної складової біосфери;
спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;
спостереження за реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;
спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях.
142. Обов’язковому вивченню в водних середовищах на фонових станціях підлягають:
бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;
завислі речовини, двоокис сірки, озон;
окис вуглецю, оксиди азоту, сполуки водню;
біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.
143. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників не включає:
моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу, на фонових рівнях забруднення;
моніторинг агротехнічних впливів, спостереження за зміною характеристик агроекосистем;
моніторинг змін природного середовища та інших факторів антропогенного впливу;
моніторинг фонових рівнів забруднення природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.
144. Гідрологічні спостереження включають:
витрати води (м3/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;
глибину і ширину водотоку;
візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК5; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;
немає правильної відповіді.
145. Гідрохімічні спостереження включають:
візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК5; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;
витрати води (м3/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;
глибину і ширину водотоку.
146. Гідрометричні спостереження включають:
візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК5; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;
витрати води (м3/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;
глибину і ширину водотоку.
147. Основну роль у глобальному забрудненні біосфери відіграють:
економічна (виробнича) діяльність людини;
відходи рослинництва і тваринництва;
хімічні засоби захисту рослин і мінеральні добрива;
немає правильної відповіді.
148. Інтенсивність седиментації залежить:
від швидкості і температурного режиму водотоку;
від гідрометричних показників водотоку;
від гідрохімічних характеристик водного середовища;
немає правильної відповіді.
149. Основним завданням біотичного моніторингу є:
визначення стану, відгуків і реакцій фітоценозів на антропогенний вплив;
визначення стану біотичної складової біосфери, її відгуків і реакцій на антропогенний вплив;
визначення стану, відгуків і реакцій біогеоценозів на антропогенний вплив;
немає правильної відповіді.
150. Екологічний моніторинг охоплює:
питання біофізичного та геологічного моніторингу у їх тісному взаємозв‟язку;
питання біологічного та геофізичного моніторингу у їх тісному взаємозв‟язку;
питання біотичного та геохімічного моніторингу у їх тісному взаємозв‟язку;
немає правильної відповіді.
151. Блок спостереження за станом довкілля має включати:
спостереження за джерелами і факторами антропогенного впливу;
спостереження за різноманітними факторами впливу у різних середовищах;
спостереження за різноманітними джерелами впливу у різних середовищах;
немає правильної відповіді.
152. Стан біотичної складової біосфери визначають:
реакцією великих систем на антропогенні впливи;
станом середовища, що характеризується геохімічними даними, даними про склад та характер забруднень;
реакція біоти – відгуки та наслідки;
немає правильної відповіді.
153. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) створена рішенням:
Конференції в Ріо-де-Жанейро у 1992 році;
Конференції в Стокгольмі у 1972 році;
Всесвітнього самміту в Йоханзбурзі у 2002 році;
немає правильної відповіді.
154. Базовий моніторинг – це:
стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками;
система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації;
моніторинг, який передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги;
немає правильної відповіді.
155. Кризовий (оперативний) моніторинг – це:
стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками;
система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації;
моніторинг, який передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги;
немає правильної відповіді.
156. Науковий (фоновий) моніторинг – це:
стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками;
система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації;
моніторинг, який передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги;
немає правильної відповіді.
157. У програму абіотичного моніторингу включають:
контроль абіотичного стану польовими методами;
геофізичні та гідрометеорологічні спостереження;
спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових;
немає правильної відповіді.
158. У програму біотичного моніторингу включають:
геофізичні та гідрометеорологічні спостереження;
спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових;
контроль абіотичного стану польовими методами;
немає правильної відповіді.
159. Біологічний моніторинг – це:
визначення коефіцієнтів розмноження деяких видів та розмірів їх популяцій;
контроль стану навколишнього природного середовища за допомогою живих організмів;
визначення видового складу, приріст біомаси тощо;
немає правильної відповіді.
160. Фоновий моніторингу НПС полягає:
у забезпеченні спеціальних і високоточних спостережень за всіма складовими НПС, а також за характером, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин;
у визначенні коефіцієнтів розмноження деяких видів та розмірів їх популяцій;
у визначенні, методичних підходах і практиці моніторингу на всіх рівнях;
немає правильної відповіді.
161. До складу атмосферного повітря входять основні гази:
азот – 74,08 %, кисень – 24,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,3 %, водень – 0,05, ксенон – 0,01 % та ін.;
азот – 78,08 %, кисень – 20,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,03 %, нeoн – 0,01 % та ін.;
азот – 74,08 %, кисень – 24,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,3 %, гелій – 0,01 % та ін.;
немає правильної відповіді.
162. Термін забруднення атмосфери означає, що в повітрі присутні:
надмірні концентрації шкідливих газів, які утворюються під час роботи теплоенергетичних установок і тваринницьких ферм;
різноманітні гази і частинки твердих або рідких речовин, які шкідливо впливають на живі організми, погіршують умови їх проживання або наносять матеріальні збитки;
різноманітні гази і частинки пилу, що заважають дихати живим організмам і наносять матеріальні збитки людям;
немає правильної відповіді.
163. В Україні наукові та методологічні основи організації мережі спостережень за станом атмосферного повітря забезпечує:
УкрНДІГМ і підрозділи Міністерства екології і природних ресурсів України;
УкрНДІМЕСГ і підрозділи МНС;
Держспоживстандарт і МОЗ;
немає правильної відповіді.
164. Основна мета моніторингу за станом атмосферного повітря полягає у забезпеченні зацікавлених державних і громадських органів:
систематичною інформацією про рівень забруднень атмосфери і прогноз їх змін;
інформацією про планування і розміщення промислових підприємств та визначення їх санітарно-захисних зон;
методами оцінювання збитків, що наносять сільському господарству, лісам, тваринництву, будівлям і спорудам;
немає правильної відповіді.
165. До природного забруднення атмосфери відносять:
мінеральний, opгaнiчний і кocмiчний пил;
механічні і хімічні забруднювальні речовини;
газоподібні забруднювальні речовини;
немає правильної відповіді.
166. Оксиди сірки (SOx) утворюються:
під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;
під час спалювання горючих сумішей з надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;
під час неповного згоряння палива;
немає правильної відповіді.
167. Оксиди азоту (NOx) утворюються:
під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;
під час спалювання горючих сумішей із надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;
під час неповного згоряння палива;
немає правильної відповіді.
168. Поліциклічні ароматичні вуглеводні і бенз(пирен утворюються:
під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;
під час спалювання горючих сумішей із надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;
під час неповного згоряння палива;
немає правильної відповіді.
169. Основними речовинами, які забруднюють атмосферу й рекомендовані ВООЗ для обовязкового визначення є:
тверді частинки, оксиди вуглецю (CO), діоксид сірки (SO2,) і оксиди азоту (NOх);
зола, дioкcид вуглецю CO2 і N2O4;
аерозолі, свинець (Pb), Oзoн (О3), фpeoни;
немає правильної відповіді.
170. Інтерполяція даних використовується, коли:
є набір значень показника, визначених у певних точках, а треба знайти його значення в інших точках;
потрібно провести ідентифікацію параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;
потрібно визначити значення функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась;
немає правильної відповіді.
171. Інтенсивність осідання бенз(а)пирену складає:
до 1,8 кг/км2 на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;
до 0,18 кг/км2 на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;
до 18 кг/км2 на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;
немає правильної відповіді.
172. Виділяють три градації дальності перенесення забруднювальних речовин у атмосфері:
локальний – до 1,0 км, мезомасштабний – 1,0-10,0 км та дальній – більше 10,0 км від джерела викидів;
локальний – до 10 км, мезомасштабний – 10-100 км та дальній – більше 100 км від джерела викидів;
локальний – до 20 км, мезомасштабний – 20-200 км та дальній – більше 200 км від джерела викидів;
немає правильної відповіді.
173. Стаціонарний пост призначений:
для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних забруднювальних речовин;
для регулярного відбору проб повітря за необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах;
для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;
немає правильної відповіді.
174. Маршрутний пост призначений:
для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних речовин;
для регулярного відбору проб повітря за необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах;
для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;
немає правильної відповіді.
175. Пересувний підфакельний пост призначений:
для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних забруднювальних речовин;
для регулярного відбору проб повітря за необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах;
для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;
немає правильної відповіді.
176. До пріоритетного списку забруднювальних речовин в Україні віднесені:
свинець та його сполуки, бенз(а)пірен, формальдегід;
кадмій та його сполуки, фенол, етилбензол;
залізо та його сполуки, водень хлористий, бензол;
немає правильної відповіді.
177. У разі визначення приземної концентрації домішок в атмосферному повітрі відбір проб проводять на висоті:
0,5-1,5 м від поверхні землі;
2,5-4,5 м від поверхні землі;
1,5-3,5 м від поверхні землі;
немає правильної відповіді.
178. Проби і концентрації забруднювальних речовин залежно від режиму відбору підрозділяють:
на разові і середньо добові;
на безперервні і дискретні;
на сердньо добові і середньомісячні;
немає правильної відповіді.
179. Під якістю води розуміють:
характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
немає правильної відповіді.
180. Під виснаженням вод розуміють:
характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
немає правильної відповіді.
181. Під засміченням вод розуміють:
характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
немає правильної відповіді.
182. Забруднення природних вод – це:
характеристика хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
немає правильної відповіді.
183. Самоочищення – це:
сукупність гідродинамічних, біологічних, хімічних і фізичних процесів, які призводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді;
процеси фільтрації і седиментації водних об‟єктів, які призводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді;
осідання суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;
немає правильної відповіді.
184. Хімічне забруднення води – це попадання у водойми:
органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;
розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш‟яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;
суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;
немає правильної відповіді.
185. Фізичне забруднення води – це попадання у водойми:
органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;
розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш‟яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;
суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;
немає правильної відповіді.
186. Біологічне забруднення води – це попадання у водойми:
органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;
розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш‟яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;
суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;
немає правильної відповіді.
187. Збільшення біомаси синьо-зелених водоростей і скорочення видової різноманітності є:
біоіндикатором теплового та неорганічного забруднення водного середовища токсичними забруднювальними речовинами;
біоіндикатором теплового, радіаційного, органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами;
біоіндикатором органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами;
біоіндикатором теплового, радіаційного та неорганічного забруднення водного середовища нетоксичними забруднювальними речовинами.
188. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 1 категорії:
розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;
встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;
встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;
немає правильної відповіді.
189. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 2 категорії:
розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;
встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;
встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;
немає правильної відповіді.
190. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 3 категорії:
розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;
встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;
встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;
немає правильної відповіді.
191. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 1 категорії проводять:
у місцях скиду забруднювальних речовин;
у забруднених районах морів та океанів;
у відносно чистих водах (фонові спостереження);
немає правильної відповіді.
192. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 2 категорії проводять:
у місцях скиду забруднювальних речовин;
у забруднених районах морів та океанів;
у відносно чистих водах (фонові спостереження);
немає правильної відповіді.
193. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 3 категорії проводять:
у місцях скиду забруднювальних речовин;
у забруднених районах морів та океанів;
у відносно чистих водах (фонові спостереження);
немає правильної відповіді.
194. Спостереження за нафто- і хлорвуглеводнями в морських і океанічних водах проводять:
на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
біля поверхні, 10 м і біля дна;
біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
195. Спостереження за СПАР і фенолами в морських і океанічних водах проводять:
на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
біля поверхні, 10 м і біля дна;
біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
196. Спостереження за важкими металами в морських і океанічних водах проводять:
на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
біля поверхні, 10 м і біля дна;
біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
197. Зоопланктон відбирають сіткою:
на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
біля поверхні, 10 м і біля дна;
біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
198. У пунктах 1 категорії спостереження здійснюють:
за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);
5-6 разів на рік за повною програмою;
2-4 рази на рік за повною програмою;
немає правильної відповіді.
199. У пунктах 2 категорії спостереження проводять:
за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);
5-6 разів на рік за повною програмою;
2-4 рази на рік за повною програмою;
немає правильної відповіді.
200. В пунктах 3 категорії спостереження здійснюють:
за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);
5-6 разів на рік за повною програмою;
2-4 рази на рік за повною програмою;
немає правильної відповіді.
201. Об’єктний (детальний) рівень моніторингу геологічного середовища включає:
систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;
міські, районні системи моніторингу;
оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;
немає правильної відповіді.
202. Локальний рівень моніторингу геологічного середовища включає:
систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;
міські і районні системи моніторингу;
оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;
немає правильної відповіді.
203. Регіональний рівень моніторингу геологічного середовища включає:
систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;
міські, районні системи моніторингу;
оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;
немає правильної відповіді.
204. Постійними пунктами ґрунтового моніторингу вибрано:
природні об‟єкти, еталонні об‟єкти високого рівня сільськогосподарського використання ґрунтів (держсортдільниці), звичайні господарства;
сільськогосподарські території обладнані спеціальними контрольними приладами;
землі природоохоронного призначення;
немає правильної відповіді.
205. Стан ґрунтів достовірно діагностують за наявності:
інформації про зміни структури землекористування, сівозміни і тип господарства (інтенсивне, екстенсивне, біодинамічне тощо);
інформації про зміни структури ґрунтового покриву, трансформації земельних угідь, оцінювання темпів зміни основних показників (гумусу, рН, ємності катіонного обміну, забрудненості, біологічної активності тощо);
інформації про зміни структури і забруднення ґрунтів, земельних угідь, природоохоронних територій тощо;
немає правильної відповіді.
206. У слабо забруднених ґрунтах:
вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;
перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;
вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);
немає правильної відповіді.
207. У середньо забруднених:
вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;
перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;
вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);
немає правильної відповіді.
208. У сильно забруднених ґрунтах:
вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;
перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;
вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);
немає правильної відповіді.
209. Ґрунти вважають забрудненими, якщо:
концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;
концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення;
концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;
немає правильної відповіді.
210. Рівень забруднення ґрунту вважається небезпечним, якщо:
концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;
концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення;
концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;
немає правильної відповіді.
211. З метою встановлення інтенсивності надходження ВМ в ґрунт проводять відбір проб снігу:
з площі 1,0 га складається з 20-40 точкових проб;
з площі 0,1 га складається з 10-20 точкових проб;
з площі 0,5 га складається з 20-40 точкових проб;
немає правильної відповіді.
212. Екологічна інформація характеризує об’єкти:
розподілені у просторі й є просторово-орієнтованою інформацією;
розташовані в атмосфері, гідросфері та педосфері;
розподілені рівномірно між складовими біосфери;
немає правильної відповіді.
213. Методи аналізу результатів моніторингових досліджень включають:
оптимізацію отриманих показників стану довкілля з їх гранично-допустимими значеннями;
визначення основних статичних характеристик: медіани, моди, ексцесу, коефіцієнту асиметрії тощо;
порівняння показників стану довкілля з їх гранично-допустимими значеннями та визначення їх максимуму і мінімуму;
немає правильної відповіді.
214. Інтерполяція даних – це:
порівняно простий спосіб розв‟язання задач прогнозування, що дає можливість наближено описати залежність певного параметру від однієї чи декількох координат;
головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;
прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.
215. Апроксимація – це:
порівняно простий спосіб розв‟язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;
прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.
216. Екстраполяція – це:
порівняно простий спосіб розв‟язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;
прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.
217. Під прогнозуванням змін стану довкілля розуміють:
процес, який здійснюється з метою одержання імовірнісних суджень про характер і параметри явищ і впливів, що розглядаються у майбутньому;
порівняно простий спосіб розв‟язання задач моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
інтерполяцію шляхом апроксимації заданої залежності поліномом n -го порядку;
немає правильної відповіді.
218. Метод експертних оцінок:
відносять до найбільш об‟єктивних способів прогнозування дуже складних процесів, без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;
відносять до методів прогнозування, для яких існують адекватні формалізовані моделі без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
немає правильної відповіді.
219. Метод математичного моделювання:
ґрунтується на методах теорії подібності і дозволяє кількісно досліджувати процеси і явища, які важко піддаються вивченню на фізичних моделях;
відносять до найбільш об‟єктивних способів прогнозування дуже складних процесів без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;
немає правильної відповіді.
220. До автоматизованих інформаційних систем моніторингу довкілля відносять:
пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-2”;
пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-10”;
пост спостереження за станом атмосферного повітря “Пост-2”;
немає правильної відповіді.
221. До методів ландшафтно-екологічних досліджень відносять:
метод площинного картографування всіх деградаційних процесів безпосередньо на дослідній території;
порівняльно-географічний метод картографування деградаційних ознак всіх компонентів ландшафту;
статистичн-картографічний метод дослідження деградаційних процесів;
немає правильної відповіді.
222. Суть картографічного моделювання під час екологічних досліджень полягає:
у поєднанні традиційних прийомів укладання і використання карт з новими прогресивними досягненнями кібернетики, біотехнологій і нанотехнологій;
у поєднанні прийомів географічного картографування з сучасними вимогами практичної роботи в галузі екологічних досліджень і охорони природи;
у поєднанні прийомів екологічного картографування з сучасними ГІС-технологіями;
немає правильної відповіді.
223. До числа екологічних включають карти, предметом відображення яких є:
співвідношення геосистемних та екосистемних позицій в природокористуванні;
взаємовідношення суспільства і природи оцінені з біоцентричних та антропогенних позицій;
вплив автомобільного транспорту на стан атмосферного повітря і поверхневих водних об‟єктів;
немає правильної відповіді.
224. У галузі екологічного картографування виділяють чотири напрями:
біоекологічний, антропоекологічний, геоекологічний та картографування екологічних ситуацій;
біоцентричний, антропоцентричний, геоекологічний та біофізичний;
екоцентричний, геоекологічних, біоекологічний і антропоекологічний;
немає правильної відповіді.
225. Під екологічним картографуванням розуміють:
створення картографічних творів, що відображають збалансованість взаємовідносин суспільства і природи;
створення картографічних творів, що гармонізують взаємовідносини суспільства і природи;
створення картографічних творів, що відображають взаємовплив людини і природного середовища;
немає правильної відповіді.
226. Використання карт у моніторингових дослідженнях полягає:
у візуальному аналізі і встановленні математично визначених зв‟язків між явищами та процесами, що відбуваються в системі «природа-людина-суспільство»;
у математично-картографічному моделюванні процесів, що відбуваються в системі «природа-людина-суспільство»;
у визначенні взаємозв‟язків між процесами, що відбуваються в системі «природа-суспільство»;
немає правильної відповіді.
227. Візуальний аналіз екологічних карт полягає:
у читанні карт, зоровому співставленні й окомірному оцінюванні картографічних образів;
у застосуванні вимірювальних приладів і механічних пристроїв;
у зоровому порівнянні картографічної інформації та експериментальних даних;
немає правильної відповіді.
228. Інструментальний аналіз екологічних карт полягає:
у читанні карт, зоровому співставленні й окомірному оцінюванні картографічних образів;
у застосуванні вимірювальних приладів і механічних пристроїв;
у зоровому порівнянні картографічної інформації та експериментальних даних;
немає правильної відповіді.
229. За способом вимірювання параметрів методи кількісного аналізу поділяють:
на якісні і кількісні;
на хімічні, фізико-хімічні, фізичні та біологічні;
на об‟ємні, фотометричні, радіометричні і спектральні;
немає правильної відповіді.
230. Серед методів прогнозування найбільш поширеними є:
метод екстраполяції, експертного оцінювання і метод математичного моделювання;
методи опитування та екологічної експертизи;
метод ГІС-технологій;
немає правильної відповіді.
231. Метод математичного моделювання ґрунтується:
на теорії подібності;
на теорії відносності;
на методах диференційного аналізу;
немає правильної відповіді.
232. Залежно від характеру використаних технічних засобів існуючі методи вимірювань концентрації шкідливих домішок можна умовно розділити:
на методи лабораторного і автоматичного аналізу;
на методи фізико-хімічного аналізу;
на фотометричні і хроматографічні методи аналізу;
немає правильної відповіді.
233. Методи лабораторного аналізу умовно розділяють:
на фото-хроматографічні методи;
на фізико-хімічні методи;
на електрофізичні та електрохімічні методи;
немає правильної відповіді.
234. Атомно-абсорбційна спектрометрія грунтується:
на врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;
на вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;
на зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;
немає правильної відповіді.
235. Колориметричні методи грунтується на:
врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;
вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;
зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;
немає правильної відповіді.
236. Інфрачервона спектроскопія грунтується на:
врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;
вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;
зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;
немає правильної відповіді.
237. Дистанційне зондування на основі лазерів полягає в:
реєстрації спектрального відбивання об‟єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;
вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;
опромінюванні об‟єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об‟єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання;
немає правильної відповіді.
238. Дистанційне зондування за допомогою локаторів полягає в:
реєстрації спектрального відбивання об‟єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;
вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;
опромінюванні об‟єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об‟єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання;
немає правильної відповіді.
239. Дистанційне зондування за допомогою приладів багатоспектрального сканування полягає в:
реєстрації спектрального відбивання об‟єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;
вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;
опромінюванні об‟єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об‟єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання;
немає правильної відповіді.
240. Геоінформаційні технології – це технології, створені:
для моделюваня і аналізування фізико-хімічних процесів в екосистемах;
для обробки просторово-координованих даних;
для автоматизації процесів дослідження природно-технічних екосистем;
немає правильної відповіді.
241. Геоінформаційні системи (ГІС), це:
геологічні інформаційні системи;
географічні інформаційні системи;
графо-аналітичні інформаційні системи;
немає правильної відповіді.
242. Геоінформаційні системи (ГІС) включають:
електронну базу даних, географічну карту і керівництво з експлуатації;
електронні карти поверхні з «прив‟язаними» до них базами даних і відповідним програмним забезпеченням;
програмно-технічні комплекси для спостереження і аналізування антропогенних впливів на довкілля;
немає правильної відповіді.
243. Інформація про стан навколишнього середовища є класичним прикладом:
геолого-географічної інформації;
просторово-розподіленої або просторово-орієнтованої інформації;
біо-хімічної аналітичної інформації;
немає правильної відповіді.
244. Порівняння даних моніторингових досліджень включає:
порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями і визначення з максимального і мінімального значень;
порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями без визначення з максимального і мінімального значень;
визначення основних статистичних характеристик з ідентифікацією закону розподілу;
немає правильної відповіді.
245. Статистична обробка даних моніторингових досліджень включає:
порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями і визначення з максимального і мінімального значень;
порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями без визначення з максимального і мінімального значень;
визначення основних статистичних характеристик з ідентифікацією закону розподілу;
немає правильної відповіді.
