Ткацький станок Жаккарда

Французький винахідник Жозеф Марі Жаккард створив машину для вироблення крупно візерункових тканин. Для управління нитками в ній використовувалися спеціальні карти з отворами перфокарти.

1836-1848 – аналитическая машина Бэббиджа

У 1833 р. Англійський вчений Чарльз Бебідж, укладач таблиць для навігації, розробив проект „аналітичної машини ”. За його задумом, ця машина мала стати гігантським арифмометром із програмним керуванням. У машині Бебіджа передбачені були також арифметичний і запам’ятовуючий пристрої. Його обчислювальна машина повинна була виконувати обчислення за програмою, яка задавалась за допомогою перфокарт. Результати обчислень планувалося видавати на друк чи на перфокарти. Його машина стала прообразом майбутніх комп’ютерів. Нажаль, технології того часу не дозволили Беббіджу повністю втілити ідею створення аналітичної машини.

1842 Перший програміст

Серед вчених, які розуміли важливість створення обчислювальних машин, була математик леді Ада Августа Лавлейс - дочка англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Беббіджа використовувати в його винаході двійкову систему числення замість десяткової (якою ми користуємось при звичайних розрахунках). Вона також розробила основні принципи для створення мов програмування, і тому одна із сучасних мов програмування називається АДА на честь леді Ади Августи Лавлейс.

Лише через 100 років машина Бебіджа привернула увагу інженерів. Наприкінці 30-х років 20 століття німецький інженер Конрад Цузе розробив першу двійкову цифрову машину Z1. У ній застосовувалися електромеханічні реле, тобто механічні перемикачі, які починають працювати під дією електричного струму. У 1941 р. К.Цузе створив машину Z3, цілком керовану за допомогою програми.