Профілактика

Найбільш ефективний шлях попередження дисемінованої МАС інфекції у ВІЛ-інфікованих дітей, це відновлення імунітету шляхом призначення ВААРТ.

Первинну профілактику необхідно призначати ВІЛ-інфікованим дітям при тяжкій імуносупресії. Дітям старше 6 років при кількості CD4+ лімфоцитів менше 50 клітин/мкл, дітям від 2 до 6 років – менше 75 клітин /мкл, дітям від 1 до 2 років – менше 500 клітин/мкл і дітям до 12 місяців – менше 750 клітин/мкл. Для профілактичного лікування використовують кларитроміцин 7,5 мг/кг/день всередину в 2 прийоми або азитроміцин 20 мг/кг – 1 раз на тиждень. Профілактику припиняють при підвищенні CD4+ лімфоцитів до рівня відповідного 2 імунологічній категорії і відновлюють, якщо CD4 знов знижуються.

Вторинна профілактика.

Азитроміцин 5 мг/кг (максимальна доза 250 міліграм) всередину 1 раз на день в поєднанні з етамбутолом 15 мг/кг (максимально 900 міліграм) всередину 1 раз на день з або без рифабутину – 5 мг/кг (максимально 300 міліграм) всередину 1 раз на день. Вторинну профілактику припиняють, якщо кількість CD4+ лімфоцитів стабільно зберігається на рівні 2 імунологічної категорії більше 3 місяців, за умови завершення повного річного курсу лікування і відсутності симптомів МАС.

При проведенні лікування і профілактики МАС, важливо враховувати лікарські взаємодії. Хоча інгібітори протеази можуть підвищувати концентрацію кларитроміцину в крові, корекція дози не потрібна. Комбінація кларитроміцину з іфавіренцем повинна застосовуватися украй обережно у зв'язку з високою частотою шкірних реакцій. Рифабутін вступає в безліч складних лікарських взаємодій, тому з метою профілактики МАС в деяких рекомендаціях пропонують використовувати його тільки в тих випадках, коли макроліди використовувати не можна. Необхідно враховувати взаємодію рифабутіну з ІП і ННІОТ. Не рекомендується призначати рифабутін з саквінавіром, ритонавіром і іфавіренцем, а при призначенні його з індинавіром або нелфінавиром, дозу рифабутіну знижують на 50%.