Клінічні прояви

× Біля 10% внутрішньоутробно інфікованих дітей мають клінічні прояви при народженні (CMV захворювання з включеннями):

§ летальність при захворюванні, яке супроводжується симптомами, перевищує 30%;

§ новонароджені з симптоматичною вродженою CMV інфекцією зазвичай мають гіпотрофію, в них можуть спостерігатися пурпура/петехії, жовтяниця, гепатоспленомегалія, хоріоретиніт, мікроцефалія, внутрішньомозкові кальцифікати, ураження слуху;

§ біля 90% дітей, які мали клінічні прояви захворювання при народженні та вижили мають віддалені наслідки, які включають приглухуватість, розумову відсталість, хоріоретиніт, атрофію зорового нерва, судоми, відставання в навчанні.

Більшість дітей, які були інфіковані внутрішньоутробно, не мають жодних симптомів при народженні, 10-15% із них мають ризик розвитку віддалених наслідків, таких як приглухуватість, хоріоретиніт або неврологічні порушення.

ВІЛ-інфіковані діти ко-інфіковані CMV мають прискорене прогресування ВІЛ-інфекції у порівнянні з дітьми не інфікованими ВІЛ.

§ Показано, що 53% дітей раннього віку інфікованих ВІЛ/CMV мали прогресування захворювання з розвитком СНІДу або загибелі до віку 18 місяців, в порівнянні з 22% ВІЛ-інфікованих дітей без CMV інфекції.

§ ВІЛ-інфіковані діти з CMV інфекцією частіше мали ураження ЦНС (36% проти 9%). Відносний ризик прогресування ВІЛ-інфекції у дітей з ко-інфекцією CMV у порівнянні з дітьми без ко-інфекції був 2,6 (95% ДІ=1,1-6,0).

CMV ретиніт є начастішим серйозним проявом захворювання у ВІЛ-інфікованих дітей, досягаючи 25% СНІД-асоційованих захворювань, пов’язаних із CMV.

§ У ВІЛ-інфікованих дітей раннього віку, CMV ретиніт часто є безсимптомним й виявляється при профілактичному огляді.

§ У старших дітей клінічні прояви ретиніту аналогічні дорослим, скарги на плаваючі часточки в очах, втратою периферичного зору, або зниження центрального зору.

§ Діагностика CMV ретиніту базується на клінічних проявах та дослідженні очного дна, при якому визначаються інфільтрати сітківки білого та жовтого кольору, крововиливи на сітківці.

§ Можливий більш повільний перебіг у вигляді гранулярного ретиніту.

§ У ВІЛ-інфікованих дітей, в яких рівень CD4+ лімфоцитів менший 100/мм3 існує більший ризик розвитку CMV ретиніту, ніж у тих, в яких має місце більш високий рівень CD4+, але вміст CD4+ у дітей раннього віку має меншу прогностичну значимість.

Генералізовані та вогнищеві ураження внутрішніх органів, спричинені CMV у ВІЛ-інфікованих дітей можуть розвиватися при відносно високому вмісті CD4+.

Органні ураження, спричинені CMV можуть вражати легені, печінку, шлунково-кишковий тракт, підшлункову залозу, нирки, придаткові пазухи носа, ЦНС.

У дітей з ураженнями внутрішніх органів, окрім очей, на початку розвитку захворювання переважають неспецифічні симптоми:

§ гарячка

§ погана прибавка у масі тіла,

§ утрата раніше набутих інтелектуальних та рухових навичок,

§ в лабораторному обстеженні має місце анемія, тромбоцитопенія, підвищення рівнів лактат дегідрогенази).

§ Остаточно невідомо яку роль відіграють CMV або власне ВІЛ-інфекція у розвитку цих станів.

Ураження шлунково-кишкового тракту спричинені CMV включають CMV коліт (найчастіший прояв ураження ШКТ), виразки на слизових ротоглотки та стравоходу, ураження печінки, висхідну холангіопатію, гастрит.

§ Результати сигмоїдоскопії при CMV коліті виявляють неспецифічні ознаки у вигляді дифузної гіперемії, підслизових крововиливів, поширені виразки слизової.

Роль CMV у розвитку уражень органів дихання серед ВІЛ-інфікованих дітей важко оцінити тому, що вони часто поєднуються з ураженнями спричиненими іншими організмами, насамперед, P. jiroveci.

§ У випадку наявності ознак активного захворювання необхідне гістологічне дослідження.

§ CMV пневмонія є інтерстиційним процесом із поступовим розвитком задишки, сухого непродуктивного кашлю, при аускультації зміни практично відсутні.

До уражень ЦНС, спричинених CMV належать підгостра енцефалопатія, мієліт та полірадикулопатія (ці ураження спостерігалися переважно в дорослих, у дітей є рідкісними).

В лікворі визначаються неспецифічні зміни:

§ в більш ніж 50% пацієнтів переважають поліморфно ядерні гранулоцити;

§ підвищений вміст білку має місце у 75% хворих;

§ низький вміст глюкози визначався у 30% хворих;

§ до 20% дітей мають абсолютно нормальні показники ліквору.