Аспектів людської особистості (намалювати на дошці велике коло)

Хід уроку

Бесіда з учнями Що робити, якщо я нікому не потрібний і мене ніхто не любить? Мені не подобається моя зовнішність. Важко повірити, що я теж «дивно створений».

Епіграф (записаний на дошці ): «Те, що є навколо нас, ніщо в порівнянні з тим, що всередині нас».

Ральф Уалдо Емерсон (америк.письменник, філософ 19 ст.)

аспектів людської особистості (намалювати на дошці велике коло)

Подивіться на дошку, зараз ми розділимо намальоване тут коло на 5 частин, кожна з яких символізує 1 з аспектів нашої особистості. Давайте заповнимо ці сектори разом.

Фізичний аспект – це наше тіло: шкіра і все, що під нею, а також наші фізичні характеристики і дії (сила, витривалість, гнучкість).

Емоційний аспект – наші почуття. Які ви знаєте почуття? (гнів, любов, ревнощі, сум).

Емоційно здорова людина здатна віддавати і отримувати любов, радіє життю, вміє перемагати і контролювати свої негативні емоції.

Соціальний – це наша взаємодія з іншими людьми. Здатність співчувати, поважати, відстоювати свою точку зору. Розумовий – наше мислення, здатність розуміти, розмірковувати і вирішувати проблеми, творчість і кмітливість. Духовний – уявлення про віру, наші переконання та моральні цінності, сенс життя.

Діти, а який у вас зараз сенс життя? Отож, здорова людина – це особистість, яка здатна приймати правильні рішення стосовно кожного з 5 складників свого життя. Кожен з нас – особливий і унікальний Усі ми відрізняємось один від одного, маємо свої унікальні риси. Саме ці риси роблять нас такими, якими ми є.

Подумайте, який предмет для вас є найулюбленішим? Мабуть, у кожного з вас вони різні. Вони – це відбиток нашої індивідуальності. Давайте я розповім вам про свою улюблену річ, а потім ви мені коротенько розповісте про ваші.

Моя улюблена річ -... цей предмет для мене особливо дорогий, оскільки.... Дякую, що ви змогли поділитися з нами частинкою своєї особистості.

Подивіться на свої руки. Неможливо уявити собі інструмент, який був би більш універсальним. Подумайте про складний механізм перетворення їжі в енергію. Прислухайтесь до биття свого серця. Воно скорочується з частотою 70 ударів за хвидину. Ваше серце до 15 років вашого життя робить 550 мільйонів ударів без жодної перерви! Кожен з нас є дійсно складним, дивовижним, чудовим у своїй неповторності, хіба не так? Запам`ятайте: я є особливий, тому що «дивовижно створений»!

Давайте подумаємо разом, що є робить нас унікальними і відповімо на кілька питань:

· Чим визначається наша цінність:

· поведінкою чи вчинками?

· Успіхами в навчанні?

Чи можна одних людей вважати більш цінними тільки тому, що вони досягають більших успіхів або допускають менше помилок? Звісно ні. Ми знаємо, що ніхто не є досконалим, кожен з нас може помилятися. Це природно для сутності людини. На жаль, це не тільки природно, але й буває дуже боляче. Усі ми можемо згадати випадок, коли: вдавалися до брехні недобре поводилися з оточуючими не шанували своїх батьків робили вчинки, за які було соромно Але кожен з нас значущий завдяки своїй сутності та якостям. І кожного з нас глибоко люблять незалежно від того, усвідомлюємо ми це чи ні. Нас люблять члени нашої родини, друзі.

А тепер, коли ви всі усвідомили свою особливу цінність, я хочу запропонувати вам написати вірш про себе, про свою унікальність. Ваші вірші будуть різними, оскільки ви не схожі один на одного. Я починаю диктувати рядок, підказую, що вам писати, а ви продовжуєте писати на листочках:

Я (2 характерні для вас риси)

Я хотів би знати (те, що вас цікавить)

Я чую (уявний звук)

Я бачу (уявний об’єкт)

Я хочу (реальне бажання)

Я (повтор першого рядка)

Я уявляю собі (те, що ви уявляєте)

Я відчуваю (що ви відчуваєте стосовно своїх уявних дій)

Я знаю (істина, у якій ви впевнені)

Я мрію (те, про що ви мрієте)

Я намагаюся (те, що ви намагаєтесь зробити)

Я сподіваюся (те, на що ви сподіваєтесь)

Я (повтор першого рядка)

Бесіда: Як ви дбаєте про особливі, найдорожчі для вас речі? Як би ви хотіли, щоб інші люди ставилися до дорогих вам речей? У вас є людина, яка вважає вас особливим і любить вас? Звідки ви знаєте, що ви для неї є дійсно особливим? Як ця людина ставиться о вас?

Висновки: отож, запам’ятайте: необхідно ставитися дбайливо до того, що для нас є дорогим і особливим. Треба любити своїх батьків, рідних, друзів, адже вони – це ваше оточення, спілкуючись з ними ви ростете в моральному і духовному сенсі. Треба любити науку, адже лише розумні та досвічені люди досягають вершин у житті, кар’єрі. З начитаною людиною завжди є про що поспілкуватися. Треба любити своє хоббі, свою улюблену справу, адже завдякі їй ми розвитваємося у творчому плані, стаємо багатшими душею. Правда ж? Діти, сьогодні ми з’ясували, наскільки особлива та унікальна природа людини. Тепер ми готові досліджувати взаємостосунки людей та їх роль у нашому житті. А на закінчення я нагадаю вам відомий аформизм: завжди стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе! Не забудете цього? Добре! Дякую вам за увагу та активність!

Виховна година

Шлях до себе

Мета: розвиток дитини як особистості, розкриття її позитивних здібностей, знань про особистість, спілкування, взаєморозуміння та взаємоповагу.

Завдання: створити в колективі мікроклімат, який сприяв би духовному і творчому саморозкриттю, саморозвитку й самоформуванню особистості.

Пізнай себе, пізнай свою природу - і ти пізнаєш Істину.

Хід заняття

1. Привітання.

2. Вступне слово вчителя.

Чи багато людей можуть похвалитися тим, що добре знають себе? А може, й не треба себе знати?

Уявіть собі, що ви придбали новий сучасний комп’ютер. Ви знаєте з чого він складається, і тому вирішили одразу ввімкнути його і спробувати ним керувати. Чи можливо це? А якщо можливо, то чим це загрожує людині? Так, у кращому випадку ви лише зламаєте складну техніку, а в гіршому - зашкодите собі. Бо перш, ніж керувати, треба знати будову цього приладу, правила користування ним.

Так само і людина. Щоб знати себе, треба себе пізнавати, а саме: які ми, як до нас ставляться інші, чи тебе поважають, люблять, які у нас риси характеру, звички, таланти…

Сьогодні ми зібрались, щоб поділитися своїми думками, послухати і почути кожного. Разом ми, учні 5-А класу, учні першої школи, але кожен з нас маленька часточка колективу, особистість, яка хоче, щоб до її думки прислухались, поважали, рахувалися з нею.

Послухайте дитячий віршик:

Риба плаває в воді,

Птахи високо літають,

Звірі бродять по землі,

А людина – виростає.

Їздить, плаває, літає,

Відкриває, пізнає, геть усе,

Що в світі є.

Мета нашої бесіди: краще пізнати самого себе та своїх друзів, однокласників.

Діти, скажіть, чи є серед тих, хто є у класі, двоє однакових хлопчиків чи дівчаток? А у школі, чи є хтось, щоб був вашою точною копією? (Відповіді учнів).

Так от, вчені довели, що на всій Землі, де проживає понад 6 мільярдів осіб, немає жодної пари людей, які були б точною копією один одного. Уявляєте? Серед більше як 6 млрд. населення кожен із нас – єдиний у своїй неповторності на всій Земній кулі. А давайте зараз ми з’ясуємо, наскільки ми з вами схожі чи різні. Адже ви ровесники, навчаєтесь в одному класі, можливо, й бажання та захоплення у вас однакові. Отож почнемо.

- Сплесніть у долоні ті, хто любить співати.

- Тихенько тупніть ногою ті, у кого сірі очі.

- Піднесіть руку ті, хто любить морозиво.

- А тепер хай нявкне той, хто вважає себе веселим.

- Візьміться за голову руками ті, кому зараз трішки страшно чи ніяково.

Ну то що, однакові ми з вами чи різні? Деякі бажання та захоплення у нас збігаються, але все ж таки ми різні. Кожна людина відрізняється від іншої своїм характером, звичками, мріями і бажаннями, навіть зовнішнім виглядом, і багато чим іншим.

Але … (звучить мелодія)

Існує така східна легенда.

Колись люди вірили, що існує не один, а багато богів. Одного разу боги вирішили створити Всесвіт. Створили зірки, сонце, море, гори, і створили Людину, і створили істину.

Однак постало питання: куди приховати Істину, бо їм хотілось продовжити шлях пошуку Істини.

„Давайте сховаємо її на далекій зірці,” – сказав один.

„А давайте сховаємо її на далекій найвищій гірській вершині,” - запропонував інший.

„Ні, давайте покладемо її на дно найглибшої безодні.”

„А, може, сховаємо її на зворотному боці Місяця?”

А наймудріший Бог сказав:

„Ні, ми сховаємо Істину в серце людини. Тоді вона шукатиме її у всьому Всесвіті, не знаючи, що носить її постійно в собі. ”

-Діти, як ви думаєте, що таке Істина? (Відповіді учнів)

Те, заради чого живе людина, знання про те, як творити добро і долати зло. Правда перевірена досвідом.

-А тепер подумайте, чого Боги все-таки сховали істину в серці людини? (Відповіді учнів)

Кожен із нас – це маленький Всесвіт, це якась Істина. Ми можемо знайти Істину, якщо зазирнеш в себе, вивчимо себе, пізнаємо себе…

-Діти, незважаючи на те, високі ми чи низькі, швидкі чи повільні, сумні чи радісні усі ми носимо у своїх серцях Істину. Так?

-Тож чи можна не поважати, не любити людину тільки за те, що вона дуже висока чи низенька? За те, що вона бідна або багата. Любити потрібно за її талант, духовність і чесність.

Отож, давайте зазирнемо в себе, пошукаємо Істину.

Як ми можемо пізнати себе?

1.Самооцінка;

2.Порівняння: з іншими людьми, з братами, сестрами

3.Оцінка тебе іншими людьми, батьками і родичами,

Однокласниками, знайомими, друзями, сусідами, вчителями;

Зауваження: порівняння з іншими повинно бути розумним доречним, щоб не принизити людської гідності.

А зараз допоможемо одне одному в пізнанні оцінки інших людей. Адже немає абсолютно хороших або, навпаки, поганих людей. Кожен має якісь добрі риси характеру. Гра, у яку я пропоную зараз пограти, має назву „Комплімент.” Не забувайте, що комплімент – це люб’язний вислів із похвалою. Згадайте найкращі риси характеру своїх однокласників і, звертаючись до кого бажаєте на ім’я, скажіть комплімент.

(Звучить легка музика)

- Кому було важко сказати товаришеві комплімент?

Я пропоную вам звернутися до довідки (на дошці у дві колонки записані слова-компліменти та образливі слова).

- Кому було приємно чути гарні слова на свою адресу?

- А може, хтось розгубився чи зніяковів, почувши комплімент від товариша?

- Може, хтось не згідний з оцінкою товариша?

Та все ж, приємно чути гарні слова на свою адресу.

- Як ви думаєте, чому між людьми виникають непорозуміння, конфлікти, суперечки? (Відповіді учнів)

Певно тому, що ми не хочемо зрозуміти співрозмовника, подивитися на ситуацію, що склалася, його очима.