Роль дипломатичного протоколу як політичного інструменту дипломатії

Дипломатичний протокол – це сукупність методів та засобів яких дотримуються МЗС, дипломатичні місії, офіційні особи, дипломати у міждержавному спілкуванні з дотриманням національних традицій і особливостей.

Враховуючи те, що кожна країна має свою історію, традиції, культуру, мову, що кожна країна прагне до нормального спілкування з іншими державами на основі загальновизнаних принципів взаємовідносин (суверенітету, рівності, територіальної цілісності), необхідність у дипломатичному протоколі є природною.

Отже дипломатичний протокол – це інструмент, за допомогою якого держави покликані реалізовувати вищезгадані принципи. Це винахід, що сформувався внаслідок багатовікового спілкування держав. За своїм значенням дипломатичний протокол являє собою міжнародну категорію. Його основні норми мають дотримуватись однаково майже всіма державами. Але разом з тим дипломатичний протокол кожної країни має свої особливості в залежності від національних традицій, культури тощо.

На сьогодні у відповідності з дипломатичним протоколом проводяться дипломатичні прийняття, ведеться дипломатична листування, реалізується представницька робота з дипломатичним корпусом. Отже важко уявити собі будь-яку зовнішньополітичну діяльність, яка реалізується без використання дипломатичного протоколу.

Дипломатичний протокол покликаний виступати засобом реалізації та конкретизації загальновизнаних принципів міжнародного права. Так, суверенітет держави виражається в таких протокольних нормах, як надання почестей державному прапору, виконання гімну тощо. Принцип рівності держав проявляється в черговості представлення дипломатів високому гостю в країні перебування, в розсадці делегацій на міжнародних конференціях та дипломатів на дипломатичних прийняттях. Але разом з тим протокол досить гнучкий. В залежності від стану відносин між країнами, виходячи з поставлених політичних завдань, при практичному застосуванні можливі варіації в протокольних правилах. (це стосується урочистостей в візитах, кількості учасників в офіційних візитах, рівня представництва на них).